Справа № 308/14600/22
1-кп/308/1136/22
08 листопада 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду в місті Ужгороді, матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022071170000399 від 02 серпня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чоп Ужгородського району Закарпатської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, неодруженого, із неповною середньою освітою, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022071170000399 від 02 серпня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає, угоди не укладались.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у вигляді домашнього арешту. Прокурор просив врахувати, що на даний час наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків, потерпілого, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні не заперечила проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, угоди не укладались. Заперечувала проти застосування запобіжного заходу обвинуваченому у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки ризики на які вказує прокурор у клопотанні про обрання запобіжного заходу відсутні. Зазначила, що обвинувачений не має наміру переховуватися від суду. Просила суд врахувати, що обвинувачений має бажання працювати, однак цілодобовий домашній арешт не надасть йому таку можливість. Просила застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника. Просив врахувати, що має неофіційно дружину та двоє неповнолітніх дітей, на даний час на роботу ходить дружина.
Потерпіла в судове засідання не зявилась, повідомлялась належним чином. Прокурором подана заява від потерпілої, яка просить проводити судове засідання у її відсутності, у зв'язку з сімейними обставинами та офіційним працевлаштуванням у Чеській Республіці.
Вислухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду, подані до суду клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що кримінальне провадження підсудне Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області, даний обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, суттєвих порушень вимог ст. 291 КПК України та обставин, які б перешкоджали призначенню провадження до судового розгляду, судом на даний час не встановлено. Суд звертає увагу, що зазначені висновки суду є результатом розгляду обвинувального акту та доданих до нього документів, а не результатом дослідження доказів.
Достатніх підстав для закриття провадження, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою ст. 284 КПК України, судом на даний час не встановлено. Тому суд вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду. У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено. Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, суд підстав для проведення у закритому засіданні на даний час не вбачає.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд.
Згідно положень ч. 5 ст. 314 КПК України вбачається, що доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь є правом, а не обов'язком суду. Враховуючи думку сторін судового провадження, суд дійшов висновку, що в дорученні представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь потреби немає.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2022, обрано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 06.11.2022 включно.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року по справі «Харченко проти України» (Заява N 40107/02) питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (див., серед інших джерел, рішення у справі "Лабіта проти Італії" (980_009 ) (Labita v. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).
Згідност. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним,обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у яком у підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог пункту (с) ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Судом приймається до уваги наявність обґрунтованої підозри про вчинення обвинуваченим, інкримінованого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого обвинуваченому правопорушення, на даний час існує ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, експертів , потерпілого у кримінальному провадженні.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрювану переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду обвинувачених.
Окрім того, суд вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого обвинуваченому правопорушення, на даний час існує ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт в судовому засіданні не встановлено.
Суду не надано достатньо доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 залишаючись на волі, не буде ухилятись від суду.
Суд вважає, що небезпека переховування обвинуваченого ОСОБА_4 здається явно переконливою.
Крім того, на переконання суду, наявні підстави для обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 , що обумовлено необхідністю судового розслідування у кримінальному провадженні, необхідності проведення ряду процесуальних дій на даний час. Доводи сторони захисту їх не усувають і не спростовують.
Щодо доводів захисника обвинуваченого про те, що ОСОБА_4 не має наміру переховуватися від суду, то суд зауважує, що ОСОБА_4 перебував під домашнім арештом з моменту його затримання та до закінчення дії попереднього запобіжного заходу . Таким чином, наведені доводи не можуть бути підставою вважати, що ризик переховування обвинуваченого на даний час відсутній.
Поряд з цим ОСОБА_4 в судове засідання з'явився, явки в суд не уникав.
Крім того, стороною захисту не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 , а також ризик його впливу на інших учасників процесу, або взагалі перестали існувати, або зменшилися настільки, що й такий запобіжний захід як інший не пов'язаний із позбавленням волі здатний їм запобігти, а тому підстав для застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на інший не пов'язаний із позбавленням волі суд не вбачає. А застосування більш мяких запобіжних заходів особисте зобовязання, особиста порука та застава, будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із домашнім арештом.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відсутні підстави для обрання запобіжного заходу більш м'якого.
Судом приймається до уваги наявність обґрунтованої підозри про вчинення обвинуваченою тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, наявність суспільного інтересу в встановленні істини по справі.
З урахуванням наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід крім домашнього арешту, обвинуваченому ОСОБА_4 , буде недостатнім для забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Таким чином, з огляду на докази що додані до матеріалів клопотання та дослідженні у судовому засіданні, а також на обставини які були з'ясовані при його розгляді, клопотання, щодо застосування до підозрюваного заборони цілодобового не залишення місця проживання, суд вважає необґрунтованим.
Суд вважає за можливе застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання у період з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступної доби, оскільки достатнім буде саме такий запобіжний захід, який зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України.
Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_4 , заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Оцінюючи у сукупності всі обставини справи, вважаю доведеним, що встановленні під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім як домашній арешт у нічний час доби, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що підстави і обставини, з яких суд задовольняє клопотання про застосування до обвинуваченого домашнього арешту у певний період доби є достатньо обґрунтованими, а тому з урахуванням наведеного вище, клопотання підлягає задоволенню частково.
Окрім цього, застосовуючи, щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України покласти на нього обов'язки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 315, 331, 372 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження за відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071170000399 від 02 серпня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.11.2022 року на 11 год. 35 хв.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чоп Ужгородського району Закарпатської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, офіційно неодруженого, із неповною середньою освітою, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце свого проживання у період з 22:00 по 07:00 наступної доби.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
прибувати до суду на першу вимогу;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Встановити строк дії ухвали до 31.12.2022 року.
Ухвалу скерувати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за-його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків. В разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.
У судове засідання викликати учасників судового провадження: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу.
Роз'яснити учасникам провадження про їх право ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на підставі їх письмового клопотання.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в частині застосування запобіжного заходу протягом п'яти днів з дня її проголошення, в іншій частині протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1