Справа № 301/2724/21
1-кп/301/71/22
"09" листопада 2022 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:
Головуючої судді : ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого : ОСОБА_4
захисника : ОСОБА_5
потерпілого : ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава кримінальне провадження про вчинення кримінального проступку , яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071100000013 від 20 січня 2021 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кушниця Іршавського району Закарпатської області, та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою , підприємця , раніше не судимого , -
за ч. 2 ст.125 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 20 січня 2021 року біля 09 години, перебуваючи на задньому дворі ТзОВ «Ніка» за адресою: м.Іршава, вул.Заводська, 10/а, Закарпатської області, діючи умисно, на грунті особистих неприязних відносин, що виникли в ході його сварки з ОСОБА_6 , з приводу розчистки снігу з даної території, підійшов впритул до потерпілого , який перебував у кабіні вилочного автопогрузчика «Yale», якому умисно завдав три удари своєю правою рукою зігнутою в кулак в ліву частину обличчя. В результаті дій ОСОБА_4 , громадянин ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження ,які відповідно до висновку експерта №36-і від 29.01.2021 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину та фактичні обставини справи не визнав та суду пояснив, що 20.01.2021 року він їхав на роботу і оскільки не міг проїхати дорогою біля ТзОВ «Ніка» , підійшов до водія погрузчика ОСОБА_6 , , який розгрібав сніг на задньому дворі товаритства , щоб він не вивозив сніг на вулицю , оскільки такий заважає проїзду , він двічі просив, однак ОСОБА_6 у відповідь мовчав , коли він попросив утретє то у відповідь ОСОБА_6 виразився нецензурною лайкою .Він підійшов до потерпілого ближче , останній вхопив палицю і почалася штовханина . Потерпілий тримав палицю , відпустив педаль щеплення і трактор поїхав . Він тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не наносив, так як потерпілий знаходився на 20-30 см. вище нього , оскільки сидів на тракторі , а лише захищався та міг інтуітивно схопити за палку , за руку , за пазуху , оскільки у руках ОСОБА_6 була палиця і він можливо його випадково зачепив під час штовханини . У потерпілого вже був сформований синяк під оком і він подумав , що звинуватять в нанесенні цього синяка саме його. Батько потерпілого ОСОБА_7 свідком цієї події не був , а просто знаходився у дворі. Цивільний позов не визнає. Просить його виправдати та відмовити у задоволенні цивільного позову.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини та фактичних обставин справи винність обвинуваченого ОСОБА_4 стверджується показами :
-потерпілого ОСОБА_6 , який суду показав , що 20.01.2021 року , близько 08.00 год. він прийшов на роботу , а саме ТзОВ «Ніка», що знаходиться за адресою: м.Іршава, вул.Заводська, 10/а, Закарпатської області , щоб розчистити сніг, який випав за минулу ніч . Територія ТзОВ «Ніка» , де він здійснював прибирання снігу належить його батькові ОСОБА_7 . Близько 9.00 год. він сів за кермо автопогрузчика «Yale» та почав розсувати сніг на задньому дворі вказаного підприємства. Через декілька хвилин у двір зайшов ОСОБА_4 , підійшов до нього почав безпричинно кричати , говорячи , що йому не подобається як він прогрібає сніг ,оскільки нагріб сніг на вулицю , що перешкоджає руху транспорту, через що він не міг проїхати машиною по вулиці і після сварки , раптово наніс йому три удари правою рукою зігнутою в кулак в ліву частину обличчя: двічі в голову і один удар під ліве око . Після таких дій обвинуваченого , він вхопив якийсь брусок чи палку , що знаходився на погрузчикові , при цьому попередивши ОСОБА_4 , що викликає поліцію, і лише після цього ОСОБА_4 відійшов від нього .Внаслідок таких дій обвинуваченого він перебував на лікуванні близько тижня , а може і більше. Після того , як ОСОБА_8 залишив двір , він продовжив роботу , крові від ударів у нього не було , та синців на обличчі до цього інциденту також не було. Просить притягнути винного ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, цивільний позов підтримує в повному обсязі , просить стягнути з винного 50000 гривень моральної шкоди .
-свідка ОСОБА_9 , який суду показав , що 20.01.2021 року близько 09.00 год. він займався розчисткою снігу по вул.Заводська 7, що в м.Іршава , Закарпатської області за 15 метрів до місця події , а саме на протилежній стороні , оскільки працює комірником на підприємстві у Жабко.
В цей час ОСОБА_6 розчищав сніг на ТзОВ «Ніка», що знаходиться за адресою: м.Іршава, вул.Заводська, 10/а Закарпатської області . Обвинувачений ОСОБА_4 їхав на автомобілі на роботу і через сніг не міг виїхати, а тому вийшовши з машини , підійшов до потерпілого на території ТзОВ «Ніка» і почав виражатися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_6 , який сидів на відкритій карі , спиною до нього , а обвинувачений ОСОБА_4 був повернутий обличчям до нього. Під час сварки ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 удари в голову , а саме в обличчя . Після чого ОСОБА_4 пішов до машини , а ОСОБА_6 дочищав сніг , та викликав поліцію.Він не бачив , щоб потерпілий розмахував на Барну палкою і не провокував ніяких дій щодо обвинуваченого.Перебіг всіх подій він не спостерігав , а бачив лише як обвинувачений підійшов до потерпілого , виражався нецензурною лайкою та наносив удари потерпілому Симканич.
- свідка ОСОБА_7 ,який суду показав , що він являється директором ТзОВ «НІКА» . 20.01.2021 року , його син ОСОБА_6 розчищав автопогрузчиком на задньому дворі сніг . Біля 9-10 год. до нього підійшов ОСОБА_4 , який став кричати на ОСОБА_6 , а вже через декілька секунд почав наносити йому удари . Він відразу почав бігти на допомогу , однак ОСОБА_4 розвернувся і почав йти до воріт . Подія тривала близько 5 хв., він не бачив , щоб син тримав у руках палицю та погрожував обвинуваченому . ОСОБА_6 повідомив йому , що ОСОБА_4 наніс йому удари в обличчя . Після чого вони викликали поліцію . При додатковому допиті свідок ОСОБА_7 , повідомив , що 20.01.2021 року він як власник території ТзОВ «Ніка» за адресою: м.Іршава, вул.Заводська, 10/а, Закарпатської області, надавав дозвіл працівникам поліції на огляд зазначеного подвір'я та брав участь у огляді місця події після чого слідчий надавав йому підписувати документи. На території ТзОВ «НІКА» є реєстратори , на яких виставлений місцевий час , тобто на 1 годину назад від київського часу , хвилини він не контролював , що стосується запису на реєстраторі , то поліція знімала електронну копію .
Експерт ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначив, що 20.01.2021 року проводив експертизу ОСОБА_6 ,згідно якої склав висновок №36-і. Експертизу проводив на підставі медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_6 , яка була надана слідчим ОСОБА_11 у присутності потерпілого .Медична карта після проведення СМЕ зберігається у них в архівному відділі . З такими тілесними ушкодженнями потерпілий міг пересуватися . На момент огляду потерпілого у нього синець навколо очної ділянки тіла зліва був червоно-синього кольору , свій висновок підтримує в повному обсязі.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 стверджується також матеріалами справи, зокрема:
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.01.2021 року (а.с.5-7),
-протоколом огляду місця події , де об'єктом огляду являється задн'є подвір'я ТОВ «Ніка» , розташованого в м.Іршава , вул.Заводська 10 а. Закарпатської області (а.с. 9-13),
-диском,на якому відображено події вчинення кримінального проступку , а саме нанесення обвинуваченим ОСОБА_4 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 (а.с.24),-
-постановою про визнання речовим доказом та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 22 січня 2021 року (а.с. 25-26),
-протоколом огляду документів від 01.02.2021 року (а.с. 27-28),
-висновком експерта №36-і від 20 січня 2021 року , згідно якого , у ОСОБА_6 виявлено такі тілесні ушкодження: синець шкірних покровів навколоочної ділянки зліва. При амбулаторному обстеженні та лікуванні було діагностовано: КТ.ЗЧМТ. Струс головного мозку. Гематома лівого ока.
Вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені в терміни, зазначені в обставинах справи від дії тупих, твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею за ударним механізмом спричинення чи ударі об такі предмети і такими травмуючими предметами могли бути стиснуті в кулак руки сторонньої особи.
За ступенем тяжкості виявлене у потерпілого ОСОБА_6 тілесне ушкодження у вигляді синця шкірних покровів вказаної ділянки тіла слід кваліфікувати, як легке тілесне ушкодження, що має незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше, як 6 днів, згідно п. 2.3.5. „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень",затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995р.
Тілесне ушкодження у вигляді діагностованого клінічно струсу головного мозку за ступенем тяжкості слід кваліфікувати, як легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня, згідно п. 2.3.3. „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995р.
Потерпілий ОСОБА_6 зазнав не менше одного удару в описану ділянку тіла. На час спричинення йому тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_6 міг знаходитися як у вертикальному чи близькому до нього, так у горизонтальному чи близькому до нього положенні тіла.Зважаючи на локалізацію, поширеність та ступінь прояву виявлених на тілі потерпілого ОСОБА_6 тілесних ушкоджень останні не характерні для падіння на площині. (а.с.37-39 ) .
Стороною захисту адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про визнання відповідно до положень ст.ст.84, 85, 86,87, 89 КПК України неналежними та недопустимими доказами , а саме протоколу огляду місця події від 20.01.2021 року , так як огляд місця події проведено без участі ОСОБА_4 та без ухвали слідчого судді, заяви-згоди від 20.01.2020р. ОСОБА_7 , оскільки в матеріалах кримінального провадження немає доказів того, що він є власником земельної ділянки де сталася подія; заява складена за рік до події, тобто в 2020 році, висновок експерта № 36-і від 20.01.2021р.(експертиза закінчена 29.01.2021р.) , оскільки такий не доводить наявність кваліфікації за ч.2 ст.125 ККУкраїни ., так як під час допиту експерта він підтвердив, що проводив СМЕ лише на підставі медичної карти, а не на підставі матеріалів кримінального провадження, при цьому, під час судового розгляду встановлено, що потерпілий лікарняний не відкривав, листок тимчасової втрати працездатності відсутній, а це є єдиний документ по якому би можна було встановити дні непрацездатності;свідків , які би безпосередньо бачили , що відбулося в погрузчику - не було , батька потерпілого на відео нема , а ОСОБА_12 з'явився коли ОСОБА_4 йшов геть;відео-недопустимий доказ так як не є оригіналом запису а лише частина такого , а також вилучався без ухвали слідчого судді.
Після проведення судового слідства , заслухавши думку сторін , суд вважає , що клопотання не підлягає до задоволення з слідуючих підстав.
Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (стаття 85 КПК України).
Статтею 86 КПК України визначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Частиною 1,2 ст. 89 КПК України визначено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Стороною захисту не розмежовано належність, допустимість чи очевидно недопустимість доказів ,хоча матеріальні норми КПК України стороною захисту наведені.
Відповідно до позиції ККС, висловленої у постанові від 11.02.2020 року у справі №761/33311/16-к. даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів як законність джерел; законність способу отримання; процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.
Підстави визнання доказів недопустимими є надуманими і такими , що не базуються на нормах КПК України , а саме:протокол огляду місця події проведений у відповідності до норм ст.237 КПК України , заява-згода від 20.01.2021 року підтверджена допитом ОСОБА_7 в суді , який ствердив , що надав 20.01.2021 року дозвіл на огляд території , оскільки він є власником ТзОВ «Ніка» , а захист ніякими іншими доказами не спростував дану заяву , висновок експерта відповідає вимогам КПК України та Інструкції про проведення судово-медичної експертизи затвердженої
наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р. N 6 і такий підтверджений експертом ОСОБА_10 допитаним в суді , чому саме суперечить даний висновок експерта захист не вказала , свідки допитані безпосередньо в судовому слідстві , відеодиск є електронною копією наданою потерпілим ОСОБА_6 , а отже вище перераховані докази є належними та допустимими , оскільки отримані у передбаченому КПК України порядку.
Невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 суд оцінює критично , як спробу уникнути відповідальності за скоєний злочин. Його вину доведено показами потерпілого ОСОБА_6 , які узгоджуються із висновком експерта №36-і від 20.01.2021 року , згідно якого у потерпілого виявлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я , показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , що відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються між собою.
Аналізуючи досліджені в суді докази та матеріали справи, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі, а його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження , що спричинило короткочасний розлад здоров'я , і вина у вчиненні такого йому повністю доведена в судовому засіданні.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, те, що вказаний злочин класифікується як кримінальний проступок, особу винного , який судиться вперше, обвинувачений характеризується за місцем проживання позитивно (а.с.46 ).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , що передбачено п.2 ч.1 ст.66 КК України та обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України- судом не встановлено
З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 судиться вперше, вину та фактичні обставини справи не визнав , позитивно характеризується (а.с.46 ),суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у вигляді штрафу.
Потерпілим по справі ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про стягнення з винного 50 000, 00 гривень моральної шкоди, і такий підлягає до часткового задоволення з слідуючих підстав.
Що стосується моральної шкоди, то з врахуванням сильного фізичного болю, який зазнав потерпілий ОСОБА_6 під час нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_4 , особливих моральних переживань пов'язаних із його лікуванням , допитами у поліції та суді , що повністю змінило його звичний спосіб життя, нервовий стрес, який він пережив під час інциденту та лікування призвело до постійного стану тривоги , тому суд оцінює моральну шкоду у сумі 10 000,00 гривень.
Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст..100 КПК України .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368,370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.125 КК України у вигляді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700,00 ( одна тисяча сімсот ) гривень.
Цивільний позов задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 10 000, 00 гривень ( десять тисяч гривень ) моральної шкоди.
Речові докази , а саме CD -диск - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1