Справа № 712/4791/22
Провадження № 1-кс/712/2186/22
04 листопада 2022 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси матеріали скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача-інспектора СД Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 31 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12020256010000476 від 04.09.2020 року, -
У липні 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на постанову дізнавача-інспектора СД Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 31 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12020256010000476 від 04.09.2020 року.
В обґрунтування скарги посилається на те, що за її заявою ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.07.2020 у справі № 712/7474/20 зобов'язано Черкаський РУП ГУНП в Черкаській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 04 червня 2020 року.
На підставі ухвали суду Черкаським РУП ГУНП в Черкаській області відкрито кримінальне провадження № 12020256010000476 від 04.09.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 355 КК України.
В лютому 2022 року вона дізналася, що указане вище кримінальне провадження закрито. Ухвалу про закриття їх вдалося отримати лише в червні 2022 року, через засоби інтернет зв'язку.
Вважає рішення дізнавача про закриття кримінального провадження передчасним, таким, що прийняте без фактичного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Зазначив, що під час досудового розслідування слідчим не проводилися слідчі дії.
В зв'язку з чим, просить суд поновити строк на оскарження постанови та скасувати постанову дізнавача-інспектора СД Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 31 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12020256010000476 від 04.09.2020 року
В судове засідання скаржник не з'явилася, скерувала до суду заяву про розгляд скарги без її участі. Заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши додані до скарги матеріали та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймають постанову, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Слідчим суддею встановлено, що СД Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020256010000476 від 04.09.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 355 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування, до Черкаського відділу поліції надійшла ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.08.2020 у справі № 712/7474/20 за скаргою ОСОБА_3 щодо внесення відомостей в ЄРДР та початок досудового слідства по факту примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань з боку невстановлених осіб, пов'язаних з виплатою кредитних коштів.
Постановою дізнавача-інспектора СД Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 31 грудня 2020 року кримінальне провадження № 12020256010000476 від 04.09.2020 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, аналізуючи подану скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, дійшов наступного.
Статтею 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення, слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Слід звернути увагу, що ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних поводжень, у п. 259 «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Нормами ст.26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
У свою чергу, слідчий, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Проаналізувавши зміст постанови про закриття кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що дізнавачем було прийнято рішення про закриття кримінального провадження передчасно, з неповним з'ясуванням усіх обставин кримінального правопорушення.
Оскаржуючи по суті постанову про закриття кримінального провадження, заявник вказує на неповне дослідження обставин кримінального провадження.
Так, обставини кримінального провадження не в повній мірі стали предметом контролю дізнавача при проведенні досудового розслідування, зокрема, оскаржувана постанова не містить посилання на проведення слідчих дій при здійсненні досудового розслідування.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова дізнавача-інспектора СД Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 31 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12020256010000476 від 04.09.2020 року винесена передчасно, а тому підлягає скасуванню.
При новому розслідуванні дізнавачу слід виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність складу (події) злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі і в залежності від встановленого прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів скаржника.
Керуючись ст. ст. 303-307, 309, 376 КПК України, -
Скаргу задовольнити.
Постанову дізнавача-інспектора СД Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 31 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12020256010000476 від 04.09.2020 року - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1