Справа № 703/2067/22
2/703/1077/22
08 листопада 2022 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі
головуючого судді Биченка І.Я.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,
провівши підготовче судове засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення частки у спільній власності, визначення та виділ в натурі,
ОСОБА_1 звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення частки у спільній власності, визначення та виділ в натурі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником 12/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками майна є відповідачі по справі.
Частки кожного із співвласників повністю ізольовані, виділ частки технічно можливий та не потребує проведення будь-яких змін у технічній конструкції нежитлових приміщень.
Позивач стверджує, що відповідачі не здійснюють жодних заходів стосовно поділу та виділу в натурі зазначеної нерухомості. А тому просила припинити право спільної часткової власності між нею та відповідачами на вказаний будинок, виділити в натурі належну їй частину житлового приміщення.
07 листопада 2022 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог. Заява обґрунтована тим, що представником позивача було встановлено дійсне коло співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 , а тому вважає за можливе уточнити вимоги позовної заяви, зазначивши вірний перелік відповідачів та уточнивши вимоги. Одночасно подав позовну заяву в новій редакції.
У підготовче судове засідання сторони не з'явились.
Представник позивача адвокат Прядка В.М. направив до суду клопотання, в якому просив проводити розгляд справи, а також заяви про уточнення позовних вимог, у його відсутності та відсутності позивача.
Відповідачі про причини неявки не повідомили, відзиву до суду не направили, відомості про вручення їм судової повістки відсутні.
За таких обставин, суд проводить підготовче засідання у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, ознайомившись із поданою заявою, приходить до наступного.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Відповідно до ч. 3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у цій справі є позовні вимоги про припинення права спільної часткової власності між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та виділення в натурі належної позивачу частки у спільному майні.
У поданій до суду 07.11.2022 позовній заяві позивач, окрім цього, просить припинити право спільної часткової власності між нею і ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Ці ж особи зазначені відповідачами по справі.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Фактично ОСОБА_1 заявила нові вимоги до осіб, які не є учасниками справи, з тих підстав, що саме ці особи перешкоджають їй у реалізації права на виділ майна у натурі.
Суд звертає увагу на те, що про коло всіх співвласників спірного нерухомого майна позивачу було відомо на час звернення до суду з відповідним позовом, оскільки нею було приєднано до позовної заяви витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у якому містить перелік всіх співвласників майна та їх частки у цьому майні.
Подачу до суду позовної заяви у новій редакції із зазначенням нових відповідачів суд розцінює як те, що змінились обставини і підстави, що змусило ОСОБА_1 пред'явити до них вимоги.
Тобто, на думку суду, позивачем у вказаній заяві одночасно змінено предмет і підстави позову, зазначено нових учасників, що є фактично новим позовом.
Виходячи з предмету спору та суб'єктного складу сторін, суд відмовляє у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог разом з приєднаною до неї позовною заявою в новій редакції, оскільки на переконання суду, у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом, що суперечить положенням ч. 3 ст. 49 ЦПК України.
Пунктом 1 частини 2 статті 198 ЦПК України визначено, що суду відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема в зв'язку неявкою в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Положеннями частини 9 статті 223 ЦПК України передбачено, що про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.
Оскільки відомості про вручення судових повісток відповідач відсутні, з метою дотримання їх прав на участь в судових засіданнях, суд уважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання та повторно викликати сторони в підготовче судове засідання.
Керуючись ст. 49, 260, 261 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог разом з приєднаною до неї позовною заявою в новій редакції та повернути їх позивачу.
Підготовче засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення частки у спільній власності, визначення та виділ в натурі відкласти на 13 год. 00 хв. 23 грудня 2022 року.
У судове засідання викликати сторони по справі.
Учасники, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд з наданням відповідних доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і в частині повернення заяви може бути оскаржена в Черкаський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.
Суддя: І.Я. Биченко