Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5071/22
Провадження 2-з/711/67/22
02 листопада 2022 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого - судді Демчика Р.В.,
при секретарі судового засідання Дубині В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Хворого Вадима Володимировича про забезпечення позову, -
встановив :
Адвокат Хворов В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ТОВ «Рената», ТОВ «ЛБО Україна», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання акту приймання - передачі майна до статутного капіталу не дійсним.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.10.2022 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
26.10.2022 року адвокат Хворов В.В., діючи в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Заяву обґрунтовує тим, що є велика імовірність того, що під час розгляду справи, директор ТОВ «Рената» Ласінський О.М. або директор «ЛБО Україна» Ласінський Б.О. зможе ще раз перепродати або подарувати, або закласти частку ТОВ «Рената», або все майно разом із статусним капіталом, яке належить ТОВ «Рената» і як наслідок призведе до неможливості позивачами поновити порушенні права та інтереси на спадщину в ТОВ «Рената», як під час винесення рішення, так і під час його виконання.
Просить забезпечити позов, шляхом заборони відчуження або зміни власника на майно, яке складається з об'єкту нерухомого 65/100 частин нежитлових приміщень, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на частку ОСОБА_4 в статутному капіталі ТОВ «ЛБО Україна».
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2022, суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Демчик Р.В., у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений для розгляду судової справи № 711/5071/22 (провадження № 2-з/711/67/22).
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Статтею 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Види забезпечення позову визначені у статті 150 ЦПК України, зокрема, п.2 ч.1 цієї статті передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, а п.10 - іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч.2 ст. 150 ЦПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до п. 4 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (діє на час розгляду даної заяви), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За результатами розгляду заяви, аналізу аргументів адвоката Хворова В.В., суд вважає, що доводи заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання судового рішення є безпідставними.
Проте, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів які б свідчили про існування у відповідачів виникнення бажання здійснити відчуження на користь третіх осіб, або змінити власника нерухомого майна.
Слід зазначити, що у своїй заяві представник взагалі не посилається на обставини, що свідчать про можливість відповідача здійснити відчуження нерухомого майна на інших осіб з метою невиконання судового рішення.
Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Рената», ТОВ «ЛБО Україна», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання акту приймання - передачі майна до статутного капіталу не дійсним.
Отже, підстав забезпечувати позов шляхом заборони відчуження або зміни власника на майно, яке складається з об'єкту нерухомого 65/100 частин нежитлових приміщень, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на частку ОСОБА_4 в статутному капіталі ТОВ «ЛБО Україна» немає, а заява представника бербеги Л.В., ОСОБА_2 адвоката Хворова В.В. про забезпечення позову є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.
На підставі зазначеного вище та керуючись ст.ст. 149-154, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -
постановив :
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Хворого Вадима Володимировича про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Головуючий: Р. В. Демчик