Справа № 699/709/22
Номер провадження № 2-о/699/30/22
13.10.2022 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Сміян А.В., представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Селищенська сільська рада Звенигородського району Черкаської області,
про встановлення факту проживання однією сім'єю,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_2 , заінтересована особа: Селищенська сільська рада Звенигородського району Черкаської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Заявник ОСОБА_2 зазначає, що з 1990 року вона без реєстрації шлюбу проживала в її будинку в с. Сухини разом з ОСОБА_3 як чоловік та дружина. У 2002 ОСОБА_4 отримав виробничу травму, унаслідок чого став особою з І групою інвалідності та постійно потребував сторонньої допомоги. Заявник як дружина доглядала за чоловіком.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Його похованням займалася ОСОБА_2 . Спадкоємців першої-третьої черги у померлого не було. До маси спадкового майна після смерті ОСОБА_3 входить земельна ділянка (пай) площею 2,3292 га, право на яку мав покійний на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії І-ЧР № 033829. Заявниця ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , так як протягом останніх 30 років постійно проживала разом із ним на час відкриття спадщини і протягом шестимісячного строку із дня відкриття спадщини подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Однак нотаріус відмовила заявнику у видачі свідоцтва про право на вищевказане спадкове майно через відсутність документа (рішення суду) про факт проживання ОСОБА_2 однією сім'єю з ОСОБА_3 до дня його смерті.
З огляду на вищевикладене заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, зокрема, що ОСОБА_2 проживала разом з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу понад п'ять років (з 1990 року до часу відкриття спадщини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Учасники справи належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду.
Заявниця та її представник - адвокат Перебийніс С.В. у судовому засіданні підтримали заяву та просили її задовольнити, посилаючись на викладені в ній обставини.
Представник Селищенської сільської ради в судове засідання не з'явився. При цьому сільський голова звернувся до суду з завою про розгляд даної справи без участі їх представника, проти задоволення заяви не заперечував.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , яка працювала поштаркою в с. Сухини з 2009 по 2019 роки, дала покази про те, що сім'ю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знає давно. ОСОБА_6 доглядала за чоловіком, лікувала його, вони разом купували товари та ліки. Пенсійними виплатами розпоряджалися спільно. Під час отримання пенсійних виплат ОСОБА_3 одразу їх передавав ОСОБА_2 , при цьому вони разом обговорювали що потрібно купити для потреб їхньої сім'ї. Діти заявниці при свідкові називали ОСОБА_3 вітчимом, спілкувалися з ним як з членом сім'ї, а саме чоловіком матері.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 також пояснила, що знає ОСОБА_2 з 1991 року, разом з заявницею проживає в одному селі. Після того як помер чоловік заявниці, десь у 90-х роках, до ОСОБА_2 приїхав ОСОБА_3 та залишився проживати разом з нею як чоловік з дружиною. Свідку відомо що вони разом вели господарство, мали спільний бюджет, спільно купували речі, продукти харчування, здійснювали ремонт будинку, турбувалися один про одного, запрошували до себе в гості як до сім'ї та разом ходили в гості як сімейна пара.
Суд, заслухавши пояснення заявника та її представника, дослідивши письмові докази, допитавши свідків, установив наступне.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Золота Поляна Криворізького району Дніпропетровської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сухини Звенигородського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 26.11.2021 Звенигородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельного ділянку від 26.12.2019 № НВ-7113213812019 ОСОБА_3 на підставі державного акта від 19.11.2002 серії І-ЧР 033829 належала земельна ділянка площею 2,3292 га з кадастровим номером 7122589000:04:001:0068, що розташована на території Сухинівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 82 ЦПК України суд вважає загальновідомим той факт, що Сухинівська сільська рада Корсунь-Шевченківського району Черкаської області після об'єднання територіальних громад увійшла до складу Селищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області.
Відповідно до довідок виконавчого комітету Селищенської сільської ради Звенигородського району від 31.05.2022 № 82 та № 83 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживав з 1990 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі ОСОБА_2 в незареєстрованому шлюбі, у належному їй будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки сер. МСЕ № 010060 від 12.03.2002 та довідки до акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 921415 від 17.02.2012 ОСОБА_3 отримав трудове каліцтво, у зв'язку з чим з 12.03.2002 йому було встановлено І групу інвалідності безстроково та він потребував постійної сторонньої допомоги.
Факт спільного проживання ОСОБА_2 разом зі ОСОБА_3 однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу також підтверджується наступними доказами:
- довідкою Сухинівської сільської ради від 30.07.2003 № 822;
- актом щодо стану здоров'я та умов проживання ОСОБА_3 від 07.09.2005, підписаного страховим експертом з охорони праці ФСНВ Сорокою Ю.Л., інвалідом І групи ОСОБА_3 , представником сільської ради ОСОБА_8 ;
- копією акта від 04.09.2007, підписаного страховим експертом з охорони праці ФСНВ Сорокою Ю.Л., інвалідом І групи ОСОБА_3 та заявницею ОСОБА_2 як дружиною ОСОБА_3 ;
- листом голови правління Пенсійного фонду України Зарудного О. щодо розміру пенсії ОСОБА_3 , що надсилався за адресою: АДРЕСА_1 ;
- листом ТОВ «ІміджМейл» щодо розіграшу призів у фіналі 2010, у якому брав участь ОСОБА_3 ;
- роздруківками спільних фото ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за різні роки щодо святкування у родинному колі з дітьми ОСОБА_2 новорічних свят.
Заявниця звернулася до приватного нотаріуса з питання оформлення спадкових прав, однак постановою приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Бедратої-Скляр Н.М. від 25.05.2022 № 293/02-31 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_3 на нерухоме майно, оскільки відсутні документи, які підтверджують право на спадкування за четвертою чергою спадкоємців за законом.
Вищевикладене позбавляє заявницю можливості оформити свідоцтво про право на спадщину на спірну земельну ділянку.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Верховний Суд у постанові від 14.03.2019 у справі № 320/4964/17 (провадження № 61-42073ск18) зазначив, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99).
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 490/10757/16-ц, від 08.12.2021 у справі № 531/295/19 .
У постанові від 17.10.2018 у справі № 587/302/16 (провадження № 61-18522св18) Верховний Суд вказав, що закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Урахувавши наявність обставин, характерних для сімейних правовідносин, якими вважаються проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, спільне родинне коло, суд на підставі оцінених доказів дійшов висновку про те, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, проживали спільно однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1990 року до 25.11.2021, тобто до дня смерті ОСОБА_3 .
Суд дійшов висновку що заявником надані докази, які в повній мірі доводять як факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом не менш як п'яти років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Ураховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що представник заінтересованої особи заперечень проти задоволення вимог заявника не подав, що свідчить про відсутність спору про право, тому подана заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, отже судові витрати суд залишає за заявником.
Керуючись ст. ст. 263-265, 293 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Селищенська сільська рада Звенигородського району Черкаської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю - задовольнити повністю.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.
Заінтересована особа: Селищенська сільська рада Звенигородського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 04411728; місцезнаходження: вул. Центральна, 17, с. Селище, Звенигородський район, Черкаська область, 19443, інші дані суду не відомі.
Повний текст рішення складено 24.10.2022.
СуддяЛітвінова Г.М.