Справа № 697/210/19
Провадження № 2/697/30/2022
27 жовтня 2022 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Льон О.М.
за участю секретаря с/з Чемерис Л.М.
представників відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , Канівської міської ради Черкаської області, Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області, ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки,
Позивач звернувся до суду з уточненим в подальшому позовом до ОСОБА_3 , Канівської міської ради Черкаської області, Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області, ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.
Свій позов обґрунтовує тим, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . Згідно даних технічного паспорту на житловий будинок відстань від належного йому сараю (літ.Б) з погребом (літ. В) до межі з будинковолодінням АДРЕСА_2 становить більше 2-ох метрів. ОСОБА_3 (далі відповідач-1) є власником цього будинковолодіння та відповідно його суміжним землекористувачем.
Межа між належними на даний час їм з відповідачем-1 земельними ділянками ніколи не була предметом спору між попередніми власниками їх садиб та була визначена між ними. Між ним та відповідачем-1 почали виникати непорозуміння щодо наявної межі між їх земельними ділянками, коли ОСОБА_3 почав претендувати на частину належної йому земельної ділянки, та самовільно і в односторонньому порядку встановив межу між їх присадибними ділянками по стіні належного позивачу сараю (літ.Б), чим грубо порушує правила добросусідства. З метою вирішення даного межового спору позивач неодноразово звертався в Канівську міську раду з відповідними письмовими заявами, але в результаті з метою ефективного його вирішення звернувся за отриманням правової допомоги до адвоката.
21.11.2018 в процесі підготовки документів було з'ясовано, що відповідачу-1 на підставі рішення Канівської міської ради № 10-65 від 01.03.2018 було передано у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1 га, кадастровий № 7110300000:02:001:0586, що по АДРЕСА_2 , з приводу якої існує спір. Вважає, що відповідачем-1 без погодження з ним меж земельної ділянки, була приватизована земельна ділянка та внаслідок неправомірних дій та протиправних дій Канівської міської ради і її виконавчого комітету, у зв'язку з чим одна з його надвірних споруд розташована безпосередньо на межі земельних ділянок, що є недопустимим. Він позбавлений доступу до належних йому господарських будівель і можливості не лише їх обслуговувати, а й користуватися ними.
Рішення Відповідачів-2,3, на підставі яких ОСОБА_3 приватизовано суміжну земельну ділянку, призводять до порушення прав позивача, вони прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки поряд з передачею йому у власність земельної ділянки, яка перебувала в його користуванні, безпідставно та протиправно була також передана у його власність значна частина земельної ділянки, яка перебувала у володінні та користуванні позивача. Вважає, що оскільки процедура та порядок приватизації належної відповідачу-1 земельної ділянки були проведені з грубим порушенням норм чинного законодавства України, то рішення Канівської міської ради № 10-65 від 01.03.2018, на підставі якого ОСОБА_3 була надана у власність земельна ділянка та здійснена її державна реєстрація права власності, має бути визнане недійсним та одночасно вирішено судом і межовий спір, що виник між ним та відповідачем-1. Крім того, вважає, що безоплатна передача земельної ділянки у власність ОСОБА_3 шляхом приватизації могла проводитися лише на підставі розробленого та погодженого у відповідності до чинного законодавства проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Натомість, вбачається, що передача земельної ділянки у власність відповідача -1 відбулася на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Просить суд визнати недійсними і скасувати рішення Канівської міської ради № 10-65 від 01.03.2018, рішення виконавчого комітету Канівської міської ради № 215 від 25.05.2016 «Про затвердження протоколу комісії по вирішенню земельних спорів» від 06.05.2016 № 102, яким в свою чергу був затверджений акт виїзного засідання представників комісії по вирішенню земельних спорів щодо встановлення межі земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_1 від 11.04.2016. Встановити (відновити) межу між присадибними земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на підставі наявної документації, фактичного користування та висновків судової будівельно-технічної експертизи та у відповідності до норм чинного законодавства України та ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" і ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій". Стягнути з відповідачів на його користь понесені ним судові витрати.
У ході розгляду справи було проведено наступні процесуальні дії:
08.02.2019 ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Русакова Г.С. позов прийнято до розгляду та відкрито провадження по даній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 28.03.2019 замінено відповідачів Канівську міську ОТГ Черкаської області на Канівську міську раду Черкаської області та виконавчий комітет Канівської міської ОТГ Черкаської області на виконавчий комітет Канівської міської ради Черкаської області.
Ухвалою суду від 02.05.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті на 05.06.2019.
Ухвалою суду від 13.11.2019 визнано явку позивача ОСОБА_5 для участі у судовому засіданні обов'язковою.
У зв'язку із припиненням повноважень судді Русакова Г.С., та з метою недопущення порушення строку розгляду справи, 16.04.2020 було проведено повторний автоматичний розподіл справи. Згідно протоколу про повторний авторозподіл, справу передано для подальшого розгляду судді Льон О.М.
Ухвалою судді Льон О.М. від 30.04.2020 справу прийнято до провадження, призначено справу до розгляду по суті у судове засідання на 09.06.2020.
09.06.2020 ухвалою суду призначено судову інженерно-технічну (земельно-технічну) експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.
11.08.2020 до суду надійшло клопотання судового експерта, для розв'язання якого ухвалою суду від 11.08.2020 провадження у справі було поновлено та призначено судове засідання на 20.08.2020.
Ухвалою суду від 20.08.2020 клопотання експерта залишено без задоволення, зобов'язано повернути без виконання ухвалу суду від 09.06.2020 про призначення судової експертизи та повернути матеріали цивільної справи № 697/210/19.
10.09.2020 на адресу суду від судового експерта повернулися матеріали цивільної справи, після чого призначено судове засідання на 02.11.2020.
Ухвалою суду від 14.01.2021 по справі призначено судову інженерно-технічну (земельно-технічну) експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.
03.03.2021 та 05.03.2021 до суду надійшли клопотання експерта Черкаського відділення КНДІСЕ, з метою розгляду яких провадження у справі поновлено, призначено судове засідання на 19.03.2021.
Ухвалою суду від 23.03.2021 клопотання експертів задоволено, погоджено строк виконання призначеної судом експертизи та надано додаткові матеріали, провадження у справі зупинено до одержання висновку експерта.
04.02.2022 на адресу суду надійшло додаткове клопотання експерта, для розгляду якого провадження у справі поновлено, призначено судове засідання на 14.02.2022.
Ухвалою суду від 14.02.2022 клопотання експерта задоволено, надано додаткові матеріали, провадження у справі зупинено до одержання висновку експерта.
04.05.2022 на адресу суду надійшов висновок експерта, у зв'язку з чим провадження у справі поновлено, призначено судове засідання на 26.05.2022.
Ухвалою суду від 11.07.2022 у задоволенні клопотання позивача про залучення належного відповідача відмовлено. Не погоджуючись з вище вказаною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, за результатом розглядом якої ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09.08.2022 ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11.07.2022 скасовано, матеріали справи направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
22.08.2022 матеріали справи надійшли до Канівського міськрайонного суду Черкаської області, після чого ухвалою суду від 23.08.2022 залучено до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_3 (в частині спірних відносин щодо відновлення меж земельної ділянки) - ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, неодноразово направляв до суду письмові пояснення щодо позовних вимог, відповідно до яких повністю підтримує обставини викладені у позові та заяві про уточнення позовних вимог. Вважає, що у зв'язку з прийняттям оспорюваних рішень Канівською міською радою на підставі невідповідної технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки ОСОБА_3 , він позбавлений можливості приватизувати земельну ділянку, на якій розташоване належне йому домоволодіння у межах конфігурації, що перебувала у його користуванні та з дотриманням усіх будівельних, протипожежних, санітарних норм та вимог. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, вирішити питання щодо розподілу понесених ним судових витрат у відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України (а.с.41-49, 52, 53 т.3).
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, у задоволенні позову просив відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Васянович В.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що права позивача не порушено, оскільки вважає, що конфігурація сараю, що належить позивачеві змінилася, а тому відповідно ОСОБА_5 сам обмежив доступ для його обслуговування. Позивач не є ні власником, ні користувачем земельної ділянки, а тому його права не порушено прийняттям спірних рішень органу місцевого самоврядування. Вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки спірні акти органів місцевого самоврядування вичерпали свою дію та носять індивідуальний характер, їх скасування не несе позбавлення за відповідачем ОСОБА_3 його права власності на земельну ділянку. У задоволені позову просить відмовити повністю.
Представник відповідачів - Канівської міської ради, виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області - Леонова А.А. у судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що оскаржувані рішення міської ради та виконавчого комітету міської ради вже виконано та їх дію вичерпано. Вважає, що права позивача не порушено, оскільки конфігурація сараю змінилася вже після їх прийняття. У задоволенні позову просить відмовити.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, у їх задоволенні просила відмовити повністю.
Суд, вислухавши відповідачів та їх представників, вивчивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, приходить до наступного.
Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується та набувається і реалізується громадянами виключно до закону.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Аналогічна норма міститься у статті 155 ЗК України, відповідно до якої в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до ч.2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Виходячи з положень ст.152 ЗК України та роз'яснень, які містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК України).
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_5 є власником житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 25 жовтня 1971 року, зареєстрованого в реєстрі за №1411, посвідченого нотаріусом Канівської державної нотаріальної контори та свідоцтвом №967 про право особистої власності на житловий будинок від 28.04.1990р., зареєстрованим в реєстрі за №3658 (а.с.15-17 т.1).
З технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 вбачається, що дане будинковолодіння складається з: житлового будинку - літ. А-1; житлового будинку - літ. А-2; сараю - літ. Б; убиральні - літ. Г (а.с.18-22 т.1).
Відповідно до плану земельної ділянки площа земельної ділянки по АДРЕСА_2 складає: під будівлями - 195 кв.м, двір - 496 кв.м.
Згідно рішення Канівської міської ради №1-19 від 01.12.2015 ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) передачі у власність за рахунок земель Канівської міської ради (а.с.23 т.1).
Відповідно до протоколу засідання комісії Канівської міської ради від 12.01.2016 по вирішенню земельних спорів, вказано, що для вирішення земельного спору між сусідами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 необхідно встановити межу та межові знаки між суміжними земельними ділянками відповідно до фактичного користування, враховуючи наявні на них будинки і надвірні споруди. Після чого рекомендовано ОСОБА_3 погодити акт визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_1 для подальшої приватизації земельної ділянки ОСОБА_5 (а.с.25 т.1 на звороті).
Відповідно до протоколу виїзного засідання комісії Канівської міської ради від 29.02.2016 по вирішенню земельних спорів, було доручено Канівському міськрайонному виробничому відділу ЧРФ ЦДЗК провести заміри меж суміжних земельних ділянок, встановити межу та межові знаки між суміжними земельними ділянками відповідно до фактичного користування, враховуючи наявні на них будинки і надвірні споруди, після чого рекомендувалося ОСОБА_3 погодити акт визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_1 для подальшої приватизації земельної ділянки гр. ОСОБА_5 (а.с.26 т.1).
Згідно акту виїзного засідання комісії Канівської міської ради від 11.04.2016 по вирішенню земельних спорів щодо встановлення межі земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_1 , у зв'язку з непогодженням суміжних землекористувачів зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, було вирішено встановити межу та межові знаки між суміжними земельними ділянками відповідно до фактичного користування, враховуючи наявні на них будинки і надвірні споруди. Межовий знак з боку вулиці встановити по закінченню бетонного фундаменту господарської споруди. Межу земельної ділянки встановити від закінчення бетонного фундаменту господарської споруди (з боку вулиці) до існуючого металевого стовпця, який розташований поряд господарської споруди, стіни якої потиньковані глиною (а.с.26 т.1 на звороті).
Рішенням виконавчого комітету Канівської міської ради від 25.05.2016 №215 затверджено протокол засідання комісії по вирішенню земельних спорів від 06.05.2016 №102 (а.с.28 т.1).
Відповідно до протоколу виїзного засідання комісії Канівської міської ради №102 від 06.05.2016 по вирішенню земельних спорів вирішено погодити акт визначення та погодження зовнішніх меж земельних ділянок в натурі по АДРЕСА_1 ( ОСОБА_5 ) та по АДРЕСА_2 ( ОСОБА_3 ). (а.с.27 т.1 на звороті).
Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 15.07.1998, посвідченого державним нотаріусом Канівської районної державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1-916, відповідач ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 , що також підтверджується технічним паспортом на житловий будинок (а.с.45-50 т.1).
Відповідно до плану земельної ділянки площа земельної ділянки по АДРЕСА_2 складає: під будівлями - 796 м2, фактичне користування - 1347 м2.
Рішенням Канівської міської ради від 24.03.2016 №2-116 «Про надання дозволу на розробку технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)», надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку площею 1000,0 кв.м. по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7110300000:02:001:0586, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_3 за рахунок земель Канівської міської ради (а.с.72 т.1).
Рішенням Канівської міської ради від 01.03.2018 №10-65 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у приватну власність», було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку площею 1000,0 кв.м. по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7110300000:02:001:0586, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та передано відповідачу ОСОБА_3 у приватну власність за рахунок земель Канівської міської ради (а.с.71 т.1).
З технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вбачається, що 23.02.2016 відповідач ОСОБА_3 подав заяву щодо приватизації земельної ділянки в розмірі 1000 кв.м., по АДРЕСА_2 , для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.77-87 т.1).
Право власності відповідача ОСОБА_3 на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7110300000:02:001:0586, зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №25314894 від 16.03.2018 (а.с.29 т.1).
Відповідно до виготовленої технічної документації загальна площа земельної ділянки визначена у розмірі 0,1000 га, з них незабудована територія 0,0881 га, в т.ч.: будівлі і споруди 0,0119 га.
З акту прийому-передачі межових знаків на зберігання вбачається, що суміжними землевласниками (землекористувачами) претензій до існуючих меж не заявлено. А відповідно до акту визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі вбачається, що суміжним землекористувачем ОСОБА_5 не підписано даний акт, а тому відповідно до протоколу комісії по вирішенню земельних спорів № 102 від 06.05.2016 заступнику голови комісії по вирішенню земельних спорів доручено погодити акт визначення та погодження зовнішніх меж земельних ділянок в натурі по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 (а.с.83 на звороті, 84 т.1).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 273/21/496-498/22-23 від 20.04.2022, судовим експертом ЧВ КНДІСЕ встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_3 не відповідає законодавству України чинному на момент її затвердження 01.03.2018, а виявлені невідповідності впливають на результати, заходи яких передбачені даною технічною документацією.
Вимог будівельних, протипожежних, санітарних норм, а також вимог земельного законодавства, нормативних актів з питань землеустрою та землекористування щодо відстані від межі земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до господарських будівель і споруд, розмішених на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , при встановленні вказаної межі Канівською міською радою Черкаської області на підставі Рішення Канівської міської ради №10-65 від 01.03.2018, Рішення виконавчого комітету Канівської міської ради № 215 від 25.05.2016, протоколу комісії по вирішенню земельних спорів від 06.05.2016 №102, Акту виїзного засідання представників комісії по вирішенню земельних спорів щодо встановлення межі земельної ділянки в натурі від 11.04.2016 дотримано не було.
Відповідно до каталогів координат, кадастрових планів земельних ділянок та інвентаризаційних справ на будинковолодіння по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 , які містяться в матеріалах цивільної справи, а також проведеними геодезичними обмірами земельних ділянок відповідно до їх фактичного використання відбулося зменшення земельної ділянки по АДРЕСА_1 за рахунок земельної ділянки по АДРЕСА_2 , а також відбулося збільшення земельної ділянки по АДРЕСА_2 за рахунок земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Встановлення межі між земельними ділянками, розташованими адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 можливі з урахуванням надання можливості догляду і здійснення t поточного ремонту будинку, надвірних господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , та у відповідності до вимог будівельних, протипожежних, санітарних норм щодо відстані межі суміжної земельної ділянки від будівель і споруд, а також вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування визначено (а.с.1-13 т.3).
У судовому засіданні будо допитано спеціалістів, які суду пояснили, зокрема:
ОСОБА_6 показав, що він є експертом Черкаського відділення КНДІСЕ та виготовив висновок експертизи № 273/21/496-498/22-23 від 20.04.2022 за результатами проведення призначеної судом земельно-технічної експертизи. Пояснив, що земельна ділянка АДРЕСА_2 збільшилася за рахунок земельної ділянки АДРЕСА_1 . При проведенні даної експертизи до уваги було взято та аналізувалася документація землеустрою та фактичне користування земельної ділянки.
ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що він є начальником Канівського міського відділу Черкаського проектно-дослідного інституту землеустрою та землевпорядження та був членом комісії Канівської міської ради по вирішенню земельних спорів. На момент передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_2 , відповідно до чинного законодавства було достатньо виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовлення проекту землеустрою не вимагалося, оскільки на даній земельній ділянці вже було побудовано житловий будинок та земельну ділянку попередньо було відведено для будівництва та обслуговування житлового будинку. Акт погодження меж земельної ділянки підписаний сусідом ОСОБА_5 не було, оскільки він не був ні власником, ні користувачем суміжної земельної ділянки, а тому погодження даного акту відбулося комісійно. Вважає, що технічна документація з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_2 виготовлена відповідно до вимог чинного законодавства, претензій під час її виготовлення заявлено не було.
Під час розгляду справи в суді стало відомо, що відповідач ОСОБА_3 подарував та передав ОСОБА_4 (дочці) земельну ділянку площею 0,1000 га та розташований на ній житловий будинок з надвірними спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування земельної ділянки та житлового будинку від 28.06.2022, посвідченого державним нотаріусом Канівської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №915 та відповідно за ОСОБА_4 зареєстровано речове право на перелічене вище нерухоме майно (а.с.102-107 т.3).
Так, судом встановлено, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом став захист його порушених прав, як землекористувача суміжної земельної ділянки, по АДРЕСА_2 . Оскільки, на його думку, дану земельну ділянку передано у власність відповідача ОСОБА_3 з порушенням норм чинного законодавства.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 4 червня 2019 року у справі №916/3156/17 (№12-304гс18).
Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів, є обов'язковою передумовою звернення особи до суду за захистом своїх прав; при цьому обов'язком позивача, відповідно до ст. 81 ЦПК України є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.
Так, гарантоване статтею 55 Конституції України конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі № 592/10260/16 зробив висновок, що вимога про визнання рішення органів місцевого самоврядування незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.
Скасовуючи рішення міської ради, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що цим рішенням порушуються права позивача на приватизацію земельної ділянки для обслуговування належної йому частини жилого будинку, господарських будівель і споруд, оскільки експертним висновком встановлено накладення меж земельних ділянок сторін.
Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у позивача порушеного права оскаржуваним рішенням міської ради, оскільки позивачем не надано жодних доказів про те, яким саме чином цим рішенням порушено його право з урахуванням того, що позивач не є ані власником, ані користувачем спірної земельної ділянки, а обов'язок доказування цього лежить на позивачеві.
Враховуючи вище викладене, суд погоджується із доводами представників відповідачів - адвоката Васяновича В.В. та ОСОБА_1 , про те, що на час затвердження технічної документації в 2018 році позивачем фактично ще не замовлялась технічна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що додатково свідчить про відсутність його порушеного права.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Враховуючи вище викладене, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, не дивлячись на те, що експертним висновком встановлено накладення меж земельних ділянок сторін, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з позовом позивачем ОСОБА_5 не доведено належними і допустимими доказами наявність порушення прийнятим рішенням Канівської міської ради Черкаської області від 01.03.2018 № 10-65 його прав, свобод та інтересів, як суміжного землекористувача, з урахуванням того, що позивач не є а ні власником, а ні користувачем земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, рішення Канівської міської ради Черкаської області від 01.03.2018 № 10-65 «Про затвердження гр. ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у приватну власність» є законним та не підлягає скасуванню, а тому позов у цій частині не підлягає до задоволення.
Твердження представників відповідачів щодо зміни конфігурації сараю, що на праві приватної власності належить позивачеві ОСОБА_5 та позначений в технічному паспорті літ. Б, що на їхню думку і стало причиною обмеження у доступі для його обслуговування, суд не приймає до уваги у зв'язку з наступним.
Так, відповідно матеріалів інвентаризаційної справи та технічного паспорту на домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 та належить позивачу ОСОБА_5 вбачається, що сарай (літ. Б) має відповідні розміри 5,85х8,45, розміщений на земельній ділянці до краю межі якої від цього сараю відстань в один метр, про що зазначено і у висновку експерта (а.с.77, 81, 88 т.2).
Відповідно до висновку експерта, який міститься в матеріалах справи, встановлено, що відповідно зведеного плану зменшення земельної ділянки по АДРЕСА_1 за рахунок збільшення земельної ділянки по АДРЕСА_2 зазначається в межах поворотних точках №26, №27, №28, №11 та №29. Площа даної частини земельної ділянки становить 0,0008 га (8 кв.м). Стверджувати, що зменшення даної земельної ділянки стало наслідком саме зміни конфігурації сараю (літ. Б), що належить ОСОБА_5 суд не може, оскільки дана експертиза не є будівельно-технічною та розміри цього сараю експертом не було досліджено.
Щодо заявленої позовної вимоги в частині визнання недійсним і скасування рішення виконавчого комітету Канівської міської ради № 215 від 25.05.2016 «Про затвердження протоколу комісії по вирішенню земельних спорів» від 06.05.2016 № 102, суд зазначає наступне.
Так, рішенням виконавчого комітету Канівської міської ради № 215 від 25.05.2016 було затверджено протокол засідання по вирішенню земельних спорів від 06.05.2016, яким у свою чергу було вирішено затвердити акт виїзного засідання представників комісії по вирішенню земельних спорів щодо встановлення межі земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_1 від 11.04.2016, та погодити акт визначення та погодження зовнішніх меж земельних ділянок в натурі по АДРЕСА_1 ( ОСОБА_5 ) та по АДРЕСА_2 ( ОСОБА_3 ). (а.с.27,28 т.1).
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Так, Конституційний Суд України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Рішення виконавчого комітету Канівської міської ради № 215 від 25.05.2016 «Про затвердження протоколу комісії по вирішенню земельних спорів» є ненормативним актом, який передбачав конкретну дію та вичерпав свою дію, у зв'язку з чим не підлягає до скасування. Таким чином дана заявлена позивачем вимога не підлягає до задоволення.
Беручи до уваги, що суд прийшов до висновку, що права позивача не порушено рішеннями органу місцевого самоврядування, позовна вимога - про встановлення (відновлення) межі між присадибними земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 є похідною, а тому вона також не підлягає до задоволення.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення у повному обсязі, у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
Розподіл судових витрат у вигляді судового збору слід здійснити відповідно до ст.141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , Канівської міської ради Черкаської області, Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області, ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий О.М. Льон
Повний текст рішення суду складено 08 листопада 2022 року.