09.11.2022
Справа № 696/702/22
№ 2/696/208/22
09 листопада 2022 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області
в складі головуючої судді - Ніколенко О.Є.,
за участі секретаря - Старущенко Н.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Кам'янка Черкаської області, в залі засідань Кам'янського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до Харківського казенного експерементального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Кам'янського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ХКЕПОП, де просить стягнути з відповідача на її користь суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, що складає 126381,74 грн та середній заробіток за весь період затримки розрахунку, але не більше ніж за шість місяців, тобто 85759,29 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 06.11.2003 по 25.06.2021 позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Під час перебування в трудових відносинах відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 93766,20 грн, заборгованість з виплати відповідно до ст.44 КЗпП України вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку у сумі 32615, 54 грн. 25.06.2021 позивачка була звільнена за власним бажанням, згідно наказу №93/к від 25.06.2021. Вказаним наказом була передбачена виплата вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку та виплата грошової компенсації за невикористаний 1 календарний день щорічної основної відпустки. Відповідач письмово не повідомив ОСОБА_1 про нараховані суми, належні при звільнені та не здійснив їх виплату. У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив повний розрахунок при звільненні, та враховуючи, що стягненню підлягає середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, просить стягнути середній заробіток за шість місяців затримки розрахунку у розмірі 85759,29 грн.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 27.09.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
30.09.2022 позивачкою було надано заяву з додатком на виконання ухвали суду.
30.09.2022 ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області було відкрито провадження по справі, вирішено розгляд даної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка просила в судове засідання не з'явилась, але надала до суду заяву з проханням слухати справу без її участі. Проти проведення заочного розгляду не заперечує.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про час, день та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку належним чином. Відзиву, заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суд приходить наступного.
Відповідно до наказу Харківського казенного експерементального протезно-ортопедичного підприємства №93/к від 25.06.2021 вбачається, що ОСОБА_1 , диспетчера протезного цеху, звільнити 25.06.2021 за власним бажанням у зв'язку з невиконанням адміністрацією підприємства законодавства про працю та умов коллективного договору щодо виплати заробітної плати. Наказано бухгалтеру виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку та грошову компенсацію за невикористаний 1 календарний день щорічної основної відпустки (а.с. 11).
Згідно довідки про заборгованість №17/931 від 12.07.2021 (а.с. 12) вбачається, що 25.06.2021 позивачка була звільнена за власним бажанням. Станом на 09.07.2021 у відповідача рахувалася наступна заборгованість перед ОСОБА_1 :
1) заборгованість з оплати праці у сумі 93766,20 грн (з урахуванням податків, тобто сума до видачі), у тому числі:
- заборгованість з оплати праці станом на 30.05.2021 у сумі 91185,96 грн,
- оклад за фактично відпрацьований час у червні 2021 року у сумі 5449,25 грн,
- доплата за вислугу років у червні 2021 року у сумі 681,16 грн,
- індексація заробітної плати у червні 2021 року у сумі 55,22 грн,
- доплата за суміщення професій у червні 2021 року у сумі 2618,73 грн,
- доплата за працю з інвалідами у червні 2021 року у сумі 817,38 грн,
- компенсація за невикористанні дні щорічної основної та додаткової відпустки при звільненні у сумі 320,11 грн,
- виплата частини заробітної плати у сумі 7361,61 грн.
2) заборгованість з виплати, відповідно до ст.44 КЗпП України, вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку у сумі 32615,54 грн ( з урахуванням податків, тобто сума до видачі).
Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 675, 27 грн, відповідно до довідки №17/932 від 12.07.2021 (а.с. 13).
Згідно розрахункового листка за червень 2021 борг за підприємством на кінець місяця перед ОСОБА_1 становить 126381,74 грн (а.с. 14).
Судовим наказом по справі №696/583/22 від 17.08.2022 наказано стягнути з ХКЕПОП на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі 126381,74 грн та середній заробіток за весь період затримки розрахунку, але не більше ніж за шість місяців з 25 червня 2021 року по 25 грудня 2021 року у сумі 85759,29 грн (а.с. 15-16).
Ухвалою суду від 09.09.2022 судовий наказ було скасовано (а.с. 17).
Суд звертає увагу, що між сторонами виник спір у сфері трудових відносини працівника із роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом), який пов'язаний із виплатою заборгованості по заробітній платі, що врегульовано нормами Конституції України та Кодексу законів про працю України (далі КЗпП).
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.
Відповідно до ч.1 ст. 3 та ст. 4 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Згідно частини 1 статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Частиною 5 статті ст.97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
У відповідності до вимог ч. 1 ст.115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Ця ж норма пролонгована змістом частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці».
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки позивачці не виплачувалася.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином.
В даних правовідносинах судом встановлено наявність трудових відносин між позивачем та відповідачем.
Також, виходячи із наданих позивачкою доказів вбачається, що відповідач не провів з нею у день звільнення всіх належних розрахунків, зокрема не виплатив заробітну плату, в склад якої входить вихідна допомога при звільненні) у сумі 126381 грн. 74 коп.
При розгляді вимог щодо стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
В свою чергу, статтею 116 КЗпП визначено строки протягом, яких власник або уповноважений ним орган повинен провести розрахунок із звільненим з роботи працівником, такий розрахунок по виплаті звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день його звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно зі статтею 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Далі оцінюючи надані докази суд враховує, що виходячи із загальних правил доказування в цивільному процесі, які ґрунтуються на статтях статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас у справах, що випливають з трудових відносин тягар доказування правомірності прийнятих рішень, вчинених дій покладається, як правило, на роботодавця (див. для прикладу постанову Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі № 207/1385/16-ц (провадження № 61-23193св18)).
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за останні 6 (шість) місяців (згідно позовних вимог) становить 85759 грн. 29 коп.
Суд визначає зазначену суму без утримання податків й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
В даному випадку надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача коштів.
З іншої сторони відповідачем в судове засідання не надано доказів, які б спростовували позовні вимоги.
Виходячи з вищевикладеного, суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції № 0.0.2691043558.1 від 30.09.2022 позивачкою було сплачено 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) судового збору, які підлягають стягненню з відповідача.
Судовий збір за позовну вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 992 грн. 40 коп. підлягають бути стягнуті з відповідача на рахунок держави.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 141, 223, 258-259, 263 265, 280-283 ЦПК України, ст.ст.3 ,4, 47, 94, 97, 116, 117 КЗпП України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити повністю.
Стягнути з Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (вул. Велика Панасівська, 112, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 03187743) на користь ОСОБА_1 суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, що складає 126381,74 (сто двадцять шість тисяч триста вісімдесят одна гривня сімдесят чотири коп.) грн.
Стягнути з Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (вул. Велика Панасівська, 112, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 03187743) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку, але не більш ніж за шість місяців, тобто 85759,29 (вісімдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень двадцять дев'ять коп.), визначивши зазначену суму без утримання податків й інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства на користь ОСОБА_1 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) судового збору.
Стягнути з відповідача Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства судовий збір в дохід держави у розмірі 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення про присудження працівникові виплати заробітної плати у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлено 09.11.2022.
Повне найменування сторін та їх місцезнаходження
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Харківське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство, місцезнаходження: 61017, вул. Велика Панасівська, 112, м. Харків, код ЄДРПОУ 03187743.
Суддя О.Є. Ніколенко