08.11.2022 Справа № 696/357/22
Провадження № 2/696/146/22
07 листопада 2022 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі
головуючої судді - Ніколенко О.Є.,
за участі секретаря - Старущенко Н.П.,
позивача - ОСОБА_1 , та його представника - адвоката Іщенко О.В.,
відповідачки - ОСОБА_2 , її представника - адвоката Яременко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Людмила Володимирівна,
про усунення від права на спадкування за законом,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Кам'янського районного суду Черкаської області з вищезазначеним позовом. Просить усунути відповідачку від права спадкування за законом після чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В. внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 , що зареєстроване в реєстрі за № 3308 на Ѕ частку житлового будинку з надвірними спорудами та видати нове свідоцтво про право на спадщину за законом.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина. Відповідач ОСОБА_2 на момент смерті батька знаходилася з ним у формальному шлюбі. Вказує, що відповідачка не проживала з ОСОБА_3 вже багато років і була зареєстрована за іншою адресою, тому спадщину не прийняла. В той же час, при отримані позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом, з'ясувалось, що приватний нотаріус Бойко Л.В. видала позивачу Свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частку спадкового майна. Позивач вважає, що оскільки у період хвороби померлого він піклувався про нього, а не його дружина, з якою він по факту не проживав, то останню слід усунути від спадкування в порядку ч.5 ст.1224 ЦК.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 15.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В. спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
19.07.2022 від представника відповідача надійшов відзив разом із заявою про визнання поважними причини пропуску строку для подання відзиву та поновлення строків для подання відзиву. Вказує, що 13.07.2022 було укладено між ним та ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги та докази, які необхідні були для написання відзиву отримані лише 19.07.2022. У відзиві вказує, що твердження позивача про формальний шлюб та пропуск строку прийняття спадщини не підтверджений. Також позивачем не доведено, що ОСОБА_3 при житті потребував допомоги від ОСОБА_2 , звертався до неї по допомогу, а остання, будучи обізнаною про необхідність такої допомоги та маючи можливість її надати, свідомо та умисно ухилилася від надання допомоги чоловіку. ОСОБА_1 при зазначені, що відповідачка мала можливість фактично утримувати чоловіка та оплачувати операції, не враховано, що остання має ІІ групу інвалідності та її син, якого вона виховувала разом з ОСОБА_3 , також має ІІ групу інвалідності.
Відповідно до ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи, що договір про надання правової допомоги було укладено між відповідачем та її представником лише 13.07.2022, докази необхідні для подачі відзиву сторона відповідача отримала лише 19.07.2022, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску для подання відзиву поважними та поновити пропущений строк.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 17.08.2022 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до розгляду по суті. У судове засідання викликано учасників справи та свідків. Витребувано з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кам'янської міської ради інформацію із медичної карти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно медичного діагнозу, методів лікування та контролю за хворим.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Іщенко О.В. у судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги з підстав вказаних у ньому. Вказали, що відповідач у зазаначений строк заяву на прийняття спадщини не подавала, з померлим не проживала. За життя спадковдавця, під час його хвороби, позивач піклувався про нього, займався лікуванням, надавав матеріальну допомогу, неодноразово звертався до відповідачки із вимогою здійснювати догляд за її чоловіком, на що остання не реагувала. Також відповідач зазначив, що батько дійсно до смерті працював кочегаром на товаритсві «Експоліспром», так як його пенсії 2000 грн було замало для того, щоб себе утримувати, в той час як відповідачка мала можливість допомагати батьку фінансово, але ухилялася від цього.
Представник відповідача у судовому засіданні вказав, що позов є невмотивованим та жодного доказу для його задоволення до суду не надано. Крім того вказав, що відповідачка проживала разом з ОСОБА_3 у шлюбі, мали спільні права та обов'язки, виховували сина ОСОБА_2 . Стороною позивача не надано доказів, що ОСОБА_2 знаючи про те, що ОСОБА_3 потребує її допомоги та маючи можливість її надати, цього не зробила. Зазначив, що відповідачка є інвалідом другої групи, має на утриманні сина інваліда, не володіє будь-якими медичними знаннями, які б могли допомогти її покійному чоловіку. Наголосив, що у медичній картці ОСОБА_3 не значиться медичний висновок, що останній потребує сторонньої допомоги, а тому враховуючи, що стороною позивача не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували застосування до його довірительки ст. 1224 ЦК України, вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову та підтримала промову свого представника.
Допитана у судовому засіданні, як свідок ОСОБА_4 пояснила, що померлий ОСОБА_3 був її хрещенним батьком. З позивачем у неї добрі стосунки, з відповідачкою - неприязні, оскільки вона не господарювала у своєму домоволодінні належним чином, і були сварки із-за їхньої худоби на городі. Свідку відомо, що з 2016 року ОСОБА_2 залишила будинок, де проживала разом з ОСОБА_3 після того до будинку вселився його син ОСОБА_1 , який проживав із покійним до самої смерті, і відповідно йому допомагав. Поховання також здійснював позивач.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що проживає за адресою АДРЕСА_2 , тобто її будинок знаходиться поряд з будинком померлого спадкодавця ОСОБА_3 , з яким у неї були добрі стосунки, а з його дружиною ОСОБА_2 - неприязні. Вона спостерігала як з весни 2016 року, ОСОБА_2 вибралася з будинку, і фактично не проживала разом з ОСОБА_3 , і зі слів останнього їй відомо, що вона забрала багато речей з будинку. Після того як відповідачка виїхала, то фактично не приїжала до будинку, лише інколи вона її бачила, як та виносила щось із будинку, коли чоловіка не було вдома, пояснюючи, що хоче попрати речі. Свідок вважає, що вона просто забирала речі з будинку без дозволу чоловіка. Також їй відомо, що у ОСОБА_3 було хворе серце, на що він скаржився приблизно з 2018 року, і ОСОБА_2 в цей час йому не допомогала. З 2020 року разом з померлим проживав його син ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що працює у цілодобовому магазині, який знаходиться неподалік від будинковолодіння померлого спадкодавця ОСОБА_3 . Оскільки транспортна розв'язка до місця проживання в с. Косари не дуже зручна, то вона залишалася відпочити у його будинку на договірних відносинах з вересня 2020 року. Так їй достаменно відомо, що з цього часу разом з покійним проживав його син ОСОБА_1 , який у будинку допомагав робити ремонт, а саме купував шпалери та фарбу, а вона їх клеїла та фарбувала підлогу, вікна, як вдячність за своє проживання у будинку. При цьому зазначила, що покійний ОСОБА_7 аж до своєї смерті міг себе обійти, тобто не потребував сторонньої допомоги та догляду, міг приготувати їжу, передвигався, доглядав за своїми речами, але мав хворе серце, і іноді коли були приступи, потребував негайно пігулку під язик. Лікуватися не бажав, хоча син на цьому наполягав.
Свідок ОСОБА_8 , пояснила, що із відповідачкою та покійним ОСОБА_9 перебували у дружніх сусідських відносинах. Відносини із позивачем ОСОБА_10 зіпсувалися після того як його мати ображала її за те, що вона підписала акт, що посвідчував факт проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , як подружжя до самої смерті останнього. Додатково зазначила, що хоча вони жили на два будинки, відносини між ними були дуже добрі, допомогали один одному. ОСОБА_13 був здоровою людиною, до самої смерті працював. Дружина ОСОБА_14 була у нього на похоронах, займалася похованням. Після того як ОСОБА_15 поселився у батька, ОСОБА_14 бувала там рідше.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив що є сусідом сторін. Йому достаменно відомо, що спадкодавець ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2 проживали як чоловік та дружина близько 17 років аж до самої смерті ОСОБА_3 , разом виховували сина ОСОБА_17 . Розводили свиней на території домоволодіння по АДРЕСА_2 . На дачі, ОСОБА_14 проводила багато часу, так як займалася розведенням птиці, яку продавала.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що проживає по АДРЕСА_3 , тобто сусіди з домоволодіннням по АДРЕСА_1 , через будинок, перебували у дружніх стосунках з ним та його дружиною. Вказала, що покійний ОСОБА_3 до смерті мав нормальне самопочуття, жодних скарг чи нарікань на здоров'я не було, до останнього ходив на роботу, сторонньої допомоги не потребував. За час проживання з дружиною облаштовували будинок, змінювали вікна на пластикові.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що позивач є його хрещенний, відповідачка сусідкою. Стосунки зі сторонами добрі. Після того як позивач ОСОБА_15 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_20 (Ясиновською), поселилися у спадкодавця ОСОБА_3 , відповідачка ОСОБА_21 приїздила до будинку по АДРЕСА_3 . В той же час, стосунки між подружжям ОСОБА_22 були добрі, вони продовжували проживати як подружжя та вести спільне господарство на два будинки. Покійний ОСОБА_23 частіше їздив до будинку своєї дружини, де проводив час. Крім того, до самої смерті ОСОБА_3 працював на «Експоліспромі», і про наявність у нього будь-яких хвороб жодного разу не чув, хоча вони перебували у товариських відносинах.
Допитана як свідок ОСОБА_24 пояснила, що проживає по АДРЕСА_4 . Її сусідами було подружжя ОСОБА_22 . Свідок з ними була у добрих стосунках, тому їй достамено відомо, що вони жили добре, вели спільне господарство. ОСОБА_3 при ній ніколи не скаржився на хвороби, був здоровий, міцний чоловік.
Допитана в судовому засіданні в якості сідка ОСОБА_25 пояснила, що є сусідкою відповідачки ОСОБА_26 , по АДРЕСА_4 . Чоловік відповідачки - ОСОБА_27 до самої смерті приїздив до неї, іноді залишався, так як у них було два домоволодіння, які потребували догляду. Жили вони дружно. Про те, що ОСОБА_13 хворіє ніколи не чула.
Свідок ОСОБА_28 надала показання, що була невісткою покійного ОСОБА_3 . Стосунки зі сторонами добрі. Їй достаменно відомо, що подружжя ОСОБА_22 жили на два будинковолодіння, стосунки між ними були добрими, сварок не було, вели спільне господарство та завжди допомогали один одному. Про те, що ОСОБА_3 хворіє та потребує допомоги ніколи не чула.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з'ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 20).
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №117 від 14.05.2021 (а.с. 26-27) та довідки про причину смерті №117 від 14.05.2021 (а.с. 26) вбачається, що причиною смерті ОСОБА_3 є атеросклеротична хвороба серця.
Так позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 21, 43).
Відповідно до рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 25 січня 2008 року по справі№2-67/2008 вбачається, що за ОСОБА_3 було визнано право власності на будинок, розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 22-23).
25.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 (а.с. 42).
29.09.2021 ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини (а.с. 45).
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00032857203 від 29.09.2021 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 20.09.2004 зареєстрували шлюб (а.с. 46-47).
ОСОБА_1 01.12.2021 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами (а.с. 48).
Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 грудня 2021 року, приватний нотаріус Бойко Л.В. посвідчила, що на підставі ст.1261 ЦК України спадкоємцями зазначеного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є його син ОСОБА_1 - Ѕ частка та його дружина ОСОБА_2 - Ѕ частка. Спадщина, на яку в указаній частці видане це свідоцтво складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який належить померлому на підставі рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 25 січня 2008 року, справа №2-67/2008, яке набрало законної сили 04 лютого 2008 року (а.с. 24, 49).
21.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3 , а саме грошовий вклад в АТ «Райффайзен Банк» у сумі 4771,61 UAH з відповідними відсотками, що знаходиться на рахунку для виплати заробітної плати №1816947100, дата відкриття 18.03.2021 (а.с. 50).
Відповідно 21.02.2022 приватним нотаріусом Бойко Л.В. було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, з якого вбачається, що спадкоємцями зазначеного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є його син ОСОБА_1 - Ѕ частка та його дружина ОСОБА_2 - Ѕ частка. Спадщина, на яку в указаній частці видане це свідоцтво складається з грошового вкладу в АТ «Райффайзен Банк» у сумі 4771,61 UAH з відповідними відсотками, що знаходиться на рахунку для виплати заробітної плати №1816947100, дата відкриття 18.03.2021 (а.с. 51).
28.06.2022 ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_3 , а саме житловий будинок та грошовий вклад (а.с. 54).
Однак Постановою приватного нотаріуса від 28.06.2022 останній було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку грошового вкладу, у зв'язку із заявою заінтересованої особи ОСОБА_1 , який звернувся до суду (а.с. 55, 69, 122).
Відповідно до довідки №5507 від 25.05.2021, яка була видана для пред'явлення приватному нотарісу ОСОБА_29 , вбачається, що ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно із записом будинкової книги був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 . Інші особи на день смерті ОСОБА_3 за данною адресою не проживали та не зареєстровані, в тому числі малолітніх та неповнолітніх немає (а.с. 44).
В той же час, з наданою стороною відповідача Довідки №3224 від 19.07.2022 вбачається, що ОСОБА_3 , 1963 року народження, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав за адресою АДРЕСА_1 . Разом з ним постійно проживала та вела спільне господарство його дружина ОСОБА_2 , 1970 року народження. Згідно акту голови вуличного комітету ОСОБА_30 , ОСОБА_2 за вище вказаною адресою проживала зі своїм померлим чоловіком з 2004 року (а.с. 106, 121).
Відповідно до Довідки №3223 від 19.07.2022 вбачається, що ОСОБА_2 , 1970 року народження, відповідно до акту голови вуличного комітету ОСОБА_30 дійсно проживала за адресою АДРЕСА_1 зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , 1963 року народження, з 2004 року та доглядала до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_31 , 1936 року народження. (а.с. 107, 120).
Надані відповідні акти голови вуличного комітету ОСОБА_30 , які покладені в основу вищевказаних довідок (а.с. 118, 119).
Позивач надав аркуш паперу (а.с. 140), відповідно до якого жителі вул. Кам'янська свідчать, що ОСОБА_2 з 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає, а ОСОБА_1 з 2020 по теперішній час проживає за вказаною адресою та поховав свого батька. Суд ставиться критично до зазначеного документу, оскільки він не містить обов'язкових реквізитів, зокрема не зазначено ні його найменування, ні дата складення, а також не завірений належною посадовою особою, яка поставила на ньому відтиск печатки.
Також судом було досліджено медичну карту амбулаторного хворого - ОСОБА_3 , з якої не вбачається, що стан спадкодавця був таким, що потребував сторонньої допомоги. Мали місце звернення за медичною допомогою. За останні 3 (три) роки, один раз на рік. При дослідженні вказаного доказу сторона позивача не змогла пояснити, яким саме медичним висновком наявним в амбутаторній карті, було встановлено, що покійний спадкодавець мав тяжку хворобу серця, направлявся на операцію, та потребував стороннього догляду.
З дослідженої в судовому засіданні довідки МСЕК (а.с.125), виданої на ім'я ОСОБА_32 , вбачається, що остання є інвалідом другої групи. Представник позивача, вважав вказаний доказ таким, що не може підтверджувати факт інвалідності відповідачки, оскільки у даній довідці значиться прізвище « ОСОБА_33 », а не « ОСОБА_22 ».
Суд заслухавши вказане заперечення, вважає даний докумет належить саме відповідачу, оскільки оригінал міститься у останньої. Крім того, інші докази в своїй сукупності, зокрема свідоцтво про народження сина відповідачки, показання свідка ОСОБА_28 , допитаної в судовому засіданні, підтверджують, що відповідачка до одруження мала прізвище - « ОСОБА_33 », а тому враховуючи її пояснення, про те, що інвалідність була їй встановлена значно раніше, і вже після неодноразових перепризначень, саме в 2017 році було встановлено інваліднсть безтерміново, а прізвище у вказаному документі МСЕК не змінено.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Для задоволення вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Правила частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця.
Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Аналогічні правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 712/4709/15-ц (провадження № 61-8023св18), від 04 березня 2019 року у справі № 321/1573/17-ц (провадження № 61-45879св18) та від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц (провадження № 61-25032св19).
Крім того, у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц (провадження № 61-1302св 18) та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18) зроблено висновок, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 судам роз'яснено, що правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами СК України. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Показання свідків допитаних в судовому засіданні узгоджуються та не є суперечливими в тому, що відповідачка та померлий спадкодавець ОСОБА_3 проживали як подружжя. Після того як позивач ОСОБА_1 , за рік до смерті спадкодавця, поселився у будинку батька, відповідачка по факту мешкала в іншому домоволодінню належному подружжю, але вони не припиняли відносини. Так, свідки сторони позивача, так і відповідача, бачили як ОСОБА_2 приїздила до будинку. Свідки зі сторони позивача, вважали, що такі приїзди мали виключно корисливий характер. В той же час свідки зі сторони відповідача, стверджували що стосунки між подружжям були гарними.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем ОСОБА_1 не надано належних, допустимих та безспірних доказів, що є його процесуальним обов'язком, щодо ухилення ОСОБА_2 від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме відповідача. Крім того, належними доказами не підтверджено, що спадкодавець мав потребу у постійному, довічному сторонньому догляді, у тому числі з боку дружини.
Окрім того, стороною позивача не надано жодних доказів, що ОСОБА_1 здійснював догляд за померлим, лікував його та здійснив поховання ОСОБА_3 одноособово.
Оскільки одночасне настання наведених вище обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності не підтверджено відповідними доказами, тому ОСОБА_2 , як спадкоємець не може бути усунута від спадкування за законом після смерті свого чоловіка - ОСОБА_3 .
Враховуючи, що первісна вимога про усунення від спадкування до задоволення не підлягає, то відповідно і похідна вимога щодо зобов'язання державного нотаріуса внести зміна до свідоцтва про право на спадщину не підлягає до задоволення також.
Оскільки позов не підлягає до задоволення, то понесені позивачемсудові витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем, що узгоджуватиметься з вимогами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 4, 12, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 141, 265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1224, 1261, 1268 ЦК Укрїни, суд,
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявлаяє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Людмила Володимирівна, про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язання нотаріуса вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст судового рішення складено 08.11.2022.
Повне найменування сторін та їх місцезнаходження:
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Людмила Володимирівна, місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 45, м. Кам'янка, Черкаська область, 20801.
Суддя О.Є. Ніколенко