Справа № 632/1209/22
провадження № 1-кп/632/98/22
09 листопада 2022 року місто Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Первомайський Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, не одруженого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
ОСОБА_4 10 травня 2021 року, маючи умисел на отримання підробленого посвідчення водія з метою керування транспортним засобом, знайшов в мережі Інтернет інформацію про можливість виготовлення підробленого посвідчення шляхом надання своїх анкетних даних. Після чого, через мобільний додаток «Instagram» ОСОБА_4 , вчиняючи дії, направлені на пособництво у підробленні посвідчення, шляхом переписки з невстановленою особою, домовився про підроблення посвідчення водія за грошову винагороду в сумі 6000 гривень.
Виконуючи відведену йому роль, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання - у квартирі АДРЕСА_3 , на вимогу невстановленої особи, надав свої персональні дані, а саме: знімок екрану з мобільного додатку «ДІЯ» в якому вказані прізвище, ім'я та по-батькові, дата народження, місце реєстрації; відомості щодо групи крові та фотокартку.
В подальшому, в один із днів наприкінці травня 2021 року ОСОБА_4 , являючись пособником у підробці посвідчення, отримав у відділенні № 2 ТОВ «Нова пошта», яке розташоване у будинку № 11 у 4-му мікрорайоні міста Первомайський Лозівського району Харківської області, відправлене невстановленою особою, підроблене пластикове посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , нібито видане 07.05.2021 ТСЦ 0541 на ім'я « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , з відкритою категорією «В», з фотокарткою останнього, з метою його використання для підтвердження права керування транспортними засобами відповідної категорії.
Так ОСОБА_4 , маючи бажання здійснювати керування транспортними засобами категорії «В», але при цьому не проходити навчальні курси в автошколі та не здавати екзамени на знання Правил дорожнього руху, посприяв у виготовленні вищевказаного підробленого посвідчення водія, яке отримав у володіння, що надавало йому уявне право на керування транспортними засобами зазначеної категорії.
Продовжуючи свою протиправну діяльність ОСОБА_4 12 травня 2022 року близько вісімнадцятої години, здійснюючи керування транспортним засобом - автомобілем марки «BMW» моделі «530 D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись на перехресті з круговим рухом, яке розташоване на перетині проспекту 40 років Перемоги та вулиці Харківської у місті Первомайський Лозівського району Харківської області, порушив вимоги знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, у зв'язку із чим був зупинений поліцейськими СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області поблизу приміщення Первомайської дільниці Зміївського відділення АТ «Харківгаз» на вулиці Харківській.
Після зупинки зазначеного транспортного засобу, у тому ж місці та без перерви у часі, на законну вимогу поліцейських СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області пред'явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність у нього завідомо підробленого посвідчення водія, вирішив його використати та пред'явити працівникам поліції, які виконували свої службові обов'язки під час патрулювання містом Первомайський Лозівського району Харківської області, в якості офіційного.
Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, спрямованим на використання завідомо підробленого посвідчення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що посвідчення водія з серією ВХМ та № 073051 від 07.05.2021 на ім'я « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , з його особистою фотографією, з позначкою про відкриття категорії «В», отримане ним всупереч Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року, є підробленим, надав поліцейським СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області для перевірки наявне у нього посвідчення.
Таким чином, ОСОБА_4 , за наведених вище обставин місця і часу використав завідомо підроблене посвідчення водія, яке того ж дня, тобто 12 травня 2022 року, було у нього вилучене на законних підставах поліцейськими ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області під час огляду місця події у період часу з 18 години 15 хв. по 19 годину.
Бланк посвідчення водія, з серійним номером НОМЕР_1 , виданий 07.05.2021 в ТСЦ 0541 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України.
Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України як пособництво у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ, і який надає права, з метою використання його іншою особою; та за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
08 листопада 2022 року між процесуальним керівником - прокурором Первомайського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12022226120000031 від 13 травня 2022 року, та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.
Згідно із даною угодою ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, що йому інкримінуються, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення під час судового провадження.
Також вказаною угодою сторони узгодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 : за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень; за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 повинно бути визначене остаточне покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.
Сторонами узгоджені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Статтею 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема щодо кримінальних проступків.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, що йому інкримінуються. Зазначив про те, що він щиро розкаюється у вчиненому, підтвердив обставини вчинення ним кримінальних проступків, які повністю відповідають обставинам, встановленим органом досудового розслідування. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджене покарання, зазначивши, що має накопичення та здатний сплатити штраф.
Прокурор, думку якого підтримала захисник, вважає, що наявні всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між ним та обвинуваченим.
ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України є кримінальними проступками, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 53, 65, 66, 70 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, даних про його особу, обставин, які пом'якшують покарання.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 та призначення останньому узгоджених сторонами виду і міри покарання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувався.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, в сумі 755 гривень 12 коп., відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_4 на користь держави.
Питання про речовий доказ підлягає вирішенню у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 08 листопада 2022 року між прокурором Первомайського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.
Процесуальні витрати в сумі 775 гривень 12 коп., стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Речовий доказ - посвідчення водія з серією ВХМ та № НОМЕР_3 , відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1