61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
31.10.2022р. Справа №905/1259/20
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Устимової А.М., Огороднік Д.М., при помічнику судді Харченко Ю.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи №905/1259/20
за позовом Фізичної особи - підприємця Ватіняна Варужана Аршалуйсовича, м.Маріуполь, Донецької області,
до відповідача Маріупольської міської ради , м.Маріуполь, Донецька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління Державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецької області
про визнання права власності на самочинне забудовану будівлю А-1 Громадська будівля №72 “а”, розташовану по проспекту Перемоги, в Лівобережному районі міста Маріуполь Донецької області, -
Представники сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Фізична особа - підприємець Ватінян Варужан Аршалуйсович звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне забудовану будівлю А-1 Громадська будівля №72 «а», розташовану по проспекту Перемоги, в Лівобережному районі міста Маріуполь Донецької області.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ним самочинно збудовано нежитлову будівлю на відведеній земельній ділянки, яка знаходиться у нього на праві оренди, в зв'язку з чим з урахуванням положень статті 376 ЦК України просить визнати право власності на самочинно збудовану будівлю.
Ухвалою від 27.07.2020р позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
07.09.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не дотримано процедури проведення будівельних робіт, яка визначена Постановою КМУ від 13.04.2011 №466 «Про деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт».
Ухвалою суду від 05.10.2020 залучено до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради.
Ухвалою суду від 26.10.2020 призначено справу №905/1259/20 до колегіального розгляду у складі трьох суддів. Згідно з розпорядженням керівника апарату №02-01/396 від 02.11.2020 року призначено повторний автоматичний розподіл справи та відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 02.11.2020 року визначено склад судової колегії: головуючий суддя Демідова П.В., суддів Устимової А.М., Огороднік Д.М.
13.11.2020 від третьої особи до суду надійшли пояснення №24.3-63742-24.1 від 10.11.2020, в яких зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що: висновок експертного дослідження №22 будівельно-технічної експертизи, який міститься в матеріалах справи, не відповідає формі, наведеній в додатку 1 Порядку 461, об'єктом дослідження визначено житловий будинок, що ставить під сумнів сам об'єкт дослідження та функціональне призначення будівлі, експертом невірно застосовані будівельні норми; цільове призначення земельної ділянки на якому розташований об'єкт незавершеного будівництва переданий у власність позивачу - для будівництва та функціонування аптеки, що зумовлює наявність у позивача необхідного пакету дозволеної документації на будівництво, а саме: декларація на початок будівельних робіт, містобудівні умови та обмеження, документи на земельну ділянку, які в повному обсязі відсутні.
25.01.2021р через систему «Електронний суд» від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, згідно яких він просить визнати право власності на самочинне збудовану будівлю А-1 Громадська будівля №72а, розташовану за адресою: місто Маріуполь, проспект Перемоги, Лівобережний район, за фізичною особою підприємцем Ватіняном Варужаном Аршалуйсовичем з підстав викладених у позовній заяві.
Ухвалою суду від 26.01.2021 призначено судову експертизу у справі №905/1259/20 та зупинено провадження у справі №905/1259/20 на час проведення експертизи.
Ухвалою суду від 22.11.2021 поновлено провадження у справі № 905/1259/20; клопотання судового експерта Солодухіної С.М. №6346 від 01.11.2021р про призначення обстеження для проведення дослідження за матеріалами господарської справи №905/1259/20 задоволено; зупинено провадження у справі №905/1259/20 на час проведення експертизи.
18.02.2022 від Донецького відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С.БОКАРІУСА» до суду надійшов висновок експерта №1340 від 06.09.2021.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Ухвалою суду від 03.06.2022 поновлено провадження у справі №905/1259/20 та відкладено розгляд справи, сторонам запропоновано в строк до 25.06.2022 року ознайомитись з результатами експертного дослідження та висловити позицію стосовно висновку експерта, а також висловити свою процесуальну позицію по справі з урахуванням
загальновідомих обставин, які склалися у місті Маріуполь, а також щодо можливості розгляду справи в умовах воєнного стану.
19.09.2022 від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника за наявними в справі доказами.
Ухвалою суду від 23.09.2022 підготовче засідання у справі призначено на 03.10.2022 року о 13:00 год.
Ухвалою суду від 03.10.2022 закрито підготовче провадження по справі №905/1259/20 та призначено розгляд справи по суті на 31.10.2022 року о 11:45 год.
Вказані ухвали, у зв'язку із окупацією міста Маріуполь , направлені на електронні адреси сторін та згідно довідок про доставку електронного листа, сформованих в системі «Діловодство спеціалізованого суду», ухвала суду від 23.09.2020 отримана сторонами 26.09.2022, ухвала суду від 03.10.2022 - 04.10.2022.
За даними ЄДР, які стали доступні суду під час використання ІТ-платформи Ліга360, встановлено, що електронна адреса відповідача на яку здійснено направлення зазначених ухвал є офіційною.
У відповідності до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Також, з метою належного повідомлення відповідача та третьої особи про дату судового засідання судом 06.10.2022 розміщено оголошення на веб-сайті судової влади (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Згідно з ч.1 ст11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи, що Маріупольська міська територіальна громада, де зареєстровані відповідач та третя особа, віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових дій) або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.09.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 26.09.2022 №217), з моменту розміщення на офіційному веб-порталі судової влади оголошення про ухвалу суду від 27.09.2022, з посиланням на веб-адресу в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідач та третя особа вважаються такими, що повідомлені про розгляд справи.
Суд зауважує, що обставини, які пов'язані з веденням воєнного стану, є аналогічними обставинам, якими обумовлено особливе процесуальне регулювання повідомлення учасників провадження про стан справ, учасниками яких вони є. Суд не може залишити по за увагою, що відповідач та третя особа обізнані про розгляд справи та повинні проявляти інтерес щодо справ, учасниками яких вони є.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що складність у повідомлені сторін в умовах воєнного стану не може перешкоджати судовому захисту прав третіх осіб.
Суд здійснив всіх можливих від нього заходів задля повідомлення відповідача та третьої особи про судове провадження. Таким чином, всі учасники справи належним чином повідомлений про наявність відкритого судового провадження справі.
Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.202 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-
07.11.2018 між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти у власність об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці Маріупольської міської ради Донецької області площею 0,0255га, кадастровий номер 1412300000:01:013:0201 (цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель, торгівлі, будівництво та подальше функціонування аптеки) і сплатити за цей об'єкт незавершеного будівництва передбачену цим договором грошову суму. На зазначеній земельній ділянці розташовано: основна будівля готовністю 12% літ. Ацок.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що відчужуваний об'єкт незавершеного будівництва належить продавцеві на праві власності на підставі п.68 постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно» №1127 від 25.12.2015 року; право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.10.2018 за № 28651608, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1680034414123.
Відповідно до п.8.2 договору передбачено, що право власності покупця на об'єкт незавершеного будівництва виникає з моменту його державної реєстрації.
Вказаний договір підписаний сторонами та посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Бедненком С.В.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №144317709 від 07.11.2018 власником незавершеного будівництва: основна будівля готовністю 12% літ. Ацок, за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі продаж, серія та номер 4888, виданого 07.11.2018.
22.07.2022 між Маріупольської міською радою (орендодавець, відповідач) та фізичною особою-підприємцем Ватіняном Варужаном Аршалуйсовичем (орендар, позивач) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1 якого, орендодавець, згідно рішенням Маріупольської міської ради від 29 травня 2019 року №7/42-4031 надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1412300000:013:0201).
Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка площею: 0,0255 га. На земельній ділянці знаходиться (буде знаходитись) об'єкт нерухомого майна: об'єкт незавершеного будівництва.
Договір укладено на 10 (десять) років з моменту державної реєстрації права оренди (п.3.1 договору).
Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору земельна (і) ділянка (и) передаються в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва та подальшого функціонування аптеки). Орендар зобов'язаний зберігати
земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, в якому він одержав її в оренду.
Передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі документації із землеустрою згідно з ст.123 Земельного кодексу України та ст.25 Закону України «Про землеустрій» (п.6.1 договору). Об'єкт за договором оренди земельної ділянки вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди (п.6.2 договору).
Розділом 9 договору визначено інші права та обов'язки сторін, зокрема: орендар має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди (п.9.1.1); орендар зобов'язаний: використовувати земельну ділянку відповідно до мети та цільового призначення, визначених у договорі, з дотримання режиму використання земель (п.9.2.5).
Договір набув чинності відповідно до ст.3, 4, 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» після його підписання сторонами та державної реєстрації (п.14.2 договору).
Невід'ємними частинами договору є: викопіювання з чергового кадастрового плану; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання земельної ділянки; розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної форми власності, грошова оцінка якої проведена, на 2019 рік (п.14.4 договору).
Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №180441085 від 10.09.2019, 09.09.2019 внесено запис, відповідно до якого зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,0255га, з кадастровим номером 1412300000:01:013:0201, за адресою: Донецька обл, м.Маріуполь, проспект Перемоги, 72а за позивачем на строк до 09.09.2029.
На вказаній земельній ділянці позивачем збудовано нежитлову будівлю А1.
Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 20.02.2020, загальна площа будівлі складає 168,8м2, з яких: 164,6 м2 - площа торгової зали, 2,1 м2 та 2,1м2 - площа вбиралень.
Позивач звернувся до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради з листом №725-16902-24.1 від 15.06.2020 щодо прийняття в експлуатацію самочинно побудованого об'єкту (споруди) за адресою: пр.Перемоги, 72а, у Лівобережному районі м.Маріуполя Донецької області.
У відповідь на вказаний лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради повідомило, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за рішенням суду, відповідно до вимог статті 376 Цивільного кодексу України, за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта, після чого він може звернутись до Управління для прийняття його в експлуатацію (лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради №24.3-16902-24.1 від 16.06.2020).
З метою встановлення відповідності збудованої будівлі вимогам ДБН позивач звернувся до судового експерта, яким складено висновок експертного дослідження №22 за результатами будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого громадська будівля№72 не суперечить вимогам ДБН і при зрівнянні вимог пунктів ДБН В.2.2-9-2018 громадська будівля та інших нормативних актів відхилень не встановлено.
Згідно звіту Першої української універсальної біржі про незалежну оцінку майна від 22.06.2020 оціночна вартість збудованого об'єкта без урахування ПДВ складає 550 794 (п'ятсот п'ятдесят тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні).
Неприйняття відповідачем в експлуатацію самочинно збудованої нежитлової будівлі на відведеній земельній ділянки стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнання права власності.
Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.
Поняття самочинного будівництва, правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно встановлені статтею 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин. Вказана стаття унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені.
Відповідно до ч.ч.1-3, 5 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 Цивільного кодексу України. У зв'язку з цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право (мало місце звернення до компетентного державного органу про прийняття об'єкта до експлуатації).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Управління державного архітектурно- будівельного контролю Маріупольської міської ради з листом №725-16902-24.1 від 15.06.2020 щодо прийняття в експлуатацію самочинно побудованого об'єкту (споруди), при цьому Управління зазначило про необхідність визнання права власності на об'єкт. Вказане свідчить про наявність спору про право, оскільки відсутність права власності на самочинно збудований об'єкт унеможливлює його прийняття в експлуатацію.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У спорах про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно доведенню підлягають обставини, що складають фактичну підставу такого позову, а саме: наявність права позивача на земельну ділянку, на якій збудоване спірне майно; наявність самочинно збудованого майна; відповідність самочинно збудованого нерухомого майна будівельним нормам і правилам; наявність згоди власника земельної ділянки на будівництво нерухомого майна (у випадку, якщо земельна ділянка належить позивачу на праві користування).
З наданих документів вбачається, що земельна ділянка, на якій здійснено самочинне будівництво, належить позивачу на праві користування, на підставі договору оренди земельної ділянки від 22.07.2019, що підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №180441085 від 10.09.2019. Вказаний договір укладено до 09.09.2029.
Особливим у спірному питанні є те, що цільовим призначенням земельної ділянки є будівництво та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва та подальшого функціонування аптеки ).
Таким чином, позивач користується земельною ділянкою на законних підставах та у відповідності до мети, з якою земельна ділянка надавалася в користування.
Наявність збудованого майна підтверджується долученим до матеріалів справи технічним паспортом на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 20.02.2022, який містить у собі основні характеристики, відомості, що характеризують об'єкт нерухомості та його складові.
До того ж, як вбачається з договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.11.2018, об'єкт незавершеного будівництва на земельній ділянці площею 0,0255га, з кадастровим номером 1412300000:01:013:0201, зданий в оренду, був частково готовий та саме в цих умовах відповідач укладав договір оренди земельної ділянки.
З метою встановлення відповідності самочинно збудованої споруди будівельним нормам і правилам позивач звернувся до судового експерта, яким проведено будівельно-технічна експертиза на вирішення якої поставлене питання: чи відповідає ДБН громадська будівля №72а, розташована за адресою: місто Маріуполь, проспект Перемоги. За результатами вказаної експертизи складено експертний висновок №22 від 12.06.2020, відповідно до якого експерт дійшов висновку, що зазначена будівля не суперечить вимогам ДБН і при зрівнянні вимог пунктів ДБН В.2.2-9-2018 громадська будівля та інших нормативних актів відхилень не встановлено.
Управління Державного архітектурно-будівельного контролю у своїх письмових поясненнях в межах справи зауважила, що наданий позивачем експертний висновок не відповідає формі, наведеній у Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів і експертом не вірно застосовані будівельні норми, оскільки зазначені ДБН які поширюються на проектування нових і реконструкцію житлових будинків замість застосування будівельних норм для громадських будинків та споруд.
Враховуючи, що експертне дослідження виконано не в повному обсязі та не має відповіді на питання яке було поставлене в рамках такого експертного дослідження, судом призначено судову експертизу у справі, про що постановлено ухвалу від 26.01.2021.
Відповідно до зазначеної ухвали на вирішення експерта було поставлено наступне питання: чи відповідає спірний об'єкт вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, ДБН, СНиП, стандартам, містобудівним умовам та обмеженням, технічним, санітарними, протипожежним умовам, тощо), з урахуванням цільового призначення об'єкта нерухомості. Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності та значіння цих невідповідностей для вирішення питання щодо введення об'єкту в експлуатацію та користування?
18.02.2022 від Донецького відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С.БОКАРІУСА» до суду надійшов висновок експерта №1340 від 06.09.2021.
Згідно з висновком експерта №1340 від 03.09.2021 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи об'єкт дослідження має вільне планування площею 168,8м2 (в капітальних стінах), з відокремленими допоміжними приміщеннями (вбиральня) 4,2м2, тобто з урахуванням цільового призначення об'єкта нерухомості (будівництво і функціонування аптеки) нежитлова будівля №72 «а», розташована за адресою: проспект Перемоги в Лівобережному районі міста Маріуполя Донецької області, відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме п.11 та Таблиця Ф.1 ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я».
Відповідно до ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З дослідницької частини висновку вбачається, що експерту надано робочий проект на Громадську будівлю №72 «а», яка розташована за адресою: проспект Перемоги у Лівобережному районі міста Маріуполя Донецької області, побудована відповідно до проекту №70/2017-АС, який виконаний ФОП Шапаренко А.Д., сертифікат АР №004079, склад проекту, мовою оригіналу: п.3 Общая часть; п.4 Основные решения; п.5 Основные технико-экономические показатели; п.6 Технологическая часть; п.7 Архитектурно строительная часть; п.8 Противопожарные мероприятия; п.9 Санитарная очистка; п.10 Мероприятия по энергозбережению; п.11 Мероприятия по технике безопасности; п.12 Определение категории сложности, кода обьекта». За результатами дослідження вказаний проект відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Під час проведення натурного огляду об'єкту встановлено, що на орендованій земельній ділянці побудовано одноповерхову будівлю розмірами 12х16м яка має окремі виходи у різних кінцях будівлі, біля будівлі виконано вимощення, будівля оснащення наступними інженерними мережами: електрозабезпечення, водопровід, каналізація, що відповідає п.11 та таблиці Ф.1 (площа приміщень аптек) ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я».
Виходячи з наведеного, як робочий проект на самочинно збудовану позивачем будівлю, так і сам об'єкт будівництва відповідає вимогам встановленим для будівництва та функціонування аптеки.
Будь-яких заперечень збоку відповідача та третьої щодо висновку експерту суду не надано.
Дослідивши висновок експерта, суд вважає доведеним факт відповідності об'єкту будівництва вимогам будівельним нормам і правилам.
Стосовно наявності згоди власника земельної ділянки на будівництво нерухомого майна, суд зазначає, що відповідно до положень п.5.1 договору оренди, укладеного між сторонами, земельна (і) ділянка (и) передаються в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва та подальшого функціонування аптеки). При цьому п.9.1.1 та п.9.2.5 вказаного договору визначено, що орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди та зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до мети та цільового призначення, визначених у договорі, з дотримання режиму використання земель.
У вирішенні спору суд враховує, що збудована будівля відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, позивачем дотримано умови договору оренди щодо її використання. Крім того, з листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради №24.3-16902-24.1 від 16.06.2020 вбачається, що позивач звертався до нього з метою введення в експлуатацію збудованого об'єкту, проте Управлінням роз'яснено позивачу про наявність у нього права на звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинну будівлю та можливість її прийняття в експлуатацію після такого визнання, що свідчить про відсутність заперечень щодо факту будівництва об'єкту.
Як вбачається з наданого відзиву та пояснень третьої особи, саме невідповідність самочинно збудованої будівлі нормативно-правовим актам у галузі будівництва є однією з основних підстав покладених в обґрунтування для відмови у задоволенні позовних вимог, проте як вбачається із висновку експерта №1340 від 03.09.2021 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи об'єкт будівництва відповідає вимогам встановленим для будівництва та функціонування аптеки.
Посилання на відсутність повного пакету дозволеної документації на будівництво, зокрема декларації на початок будівельних робіт, містобудівних умови та обмежень, відхиляються судом оскільки наявність відповідних документів виключає сам факт самочинності збудованого об'єкту в розумінні ст.376 ЦК України, натомість у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта , відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 13.04 .2011 №461.
Приймаючи рішення по справі, суд має на меті забезпечити справедливий баланс інтересів учасників справи. Укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки передбачає її використання позивачем під будівництво аптеки та наступне її використання в строк до 09.09.2029 року. Відповідність збудованого приміщення аптеки вимогам будівельних норм та правил, нівелює заперечення відповідача та третьої особи. В ході розгляду справи відповідач та третя особа не були переконливими в питанні їх порушеного інтересу, крім формальних заперечень щодо відсутності частини будівельної документації.
У відповідності до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
В ході розгляду справи суду не доведено порушення прав будь-яких осіб, що є підставою для застосування ч. 5 ст. 376 ЦК України та задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати із сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 104, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Фізичної особи - підприємця Ватіняна Варужана Аршалуйсовича до Маріупольської міської ради Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради, про визнання права власності на самочинне забудовану будівлю А-1 Громадська будівля №72 “а”, розташовану по проспекту Перемоги, в Лівобережному районі міста Маріуполь Донецької області -задовольнити.
2.Визнати право власності на збудовану будівлю А-1 Громадська будівля №72а, розташовану за адресою: місто Маріуполь, проспект Перемоги, Лівобережний район, за Фізичною особою - підприємцем Ватіняном Варужаном Аршалуйсовичем ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
3. Стягнути з Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, просп.Миру, 70; код ЄДРПОУ 33852448) на користь Фізичної особи - підприємця Ватіняна Варужана Аршалуйсовича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 8261,91грн.
4.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.
Головуючий суддя П.В. Демідова
Суддя А.М. Устимова
Суддя Д.М. Огороднік
У судовому засіданні 31.10.2022 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 7.11.2022.