Справа № 295/6715/22
Головуючий у 1-й інстанції: Зосименко О.М.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
08 листопада 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
ОСОБА_1 звернулася до Богунського районного суду м. Житомира із позовною заявою до Житомирської митниці Державної митної служби України, у якій просив суд:
- скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 16.02.2022 №1077/101000/21, якою ОСОБА_1 визнаним винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 1 434 501,66 грн;
- провадження у справі про порушення митних правил №1077/101000/21 закрити у зв'язку із відсутністю події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20.09.2022 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20.09.2022 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про неспівмірність покарання визначеного статтею 485 МК України, необґрунтованість проведеного митних органом розміру штрафних санкцій, неможливість вчасного вивезення транспортного засобу, визнання неконституційним абзац 2 статті 485 МК України рішенням Конституційного Суду України від 15.06.2022 у справі №3-321/2019.
Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Позивач в апеляційній скарзі просив суд провести розгляд даної справи без його участі.
08.11.2022 до суду надійшло клопотання відповідача про перенесення розгляду справи з огляду на те, що відповідач не отримав копії апеляційної скарги, а тому не зміг вчасно підготувати відзив на апеляційну скаргу.
Разом з цим, в матеріалах справи наявна складена 01.11.2022 секретарем судового засідання Сьомого апеляційного адміністративного суду довідка про те, що документ в електронному вигляді "Адміністративна апеляційна скарга" від 19.10.2022 у справі №295/6715/22 було надіслано одержувачу Житомирська митниця Державної митної служби України в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 19.10.2022 о 10:34.
При цьому, обов'язкові підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.2 ст.205 КАС України, у даному випадку відсутні.
До того ж, дана справа належить до термінових, а згідно ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для відкладення розгляду даної справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що постановою Житомирської митниці Державної митної служби України у справі про порушення митних правил від 16.02.2022 №1077/101000/21, якою ОСОБА_1 визнаним винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 1 434 501,66 грн, у зв'язку з тим, що 23.10.2016 ОСОБА_1 на митну територію України у пільговому режимі без сплати митних платежів, було ввезено транспортний засіб марки «Chrysler», моделі «300М», кузов « НОМЕР_1 , об'єм циліндрів двигуна 2736 см. куб., 1999 року випуску, р/н НОМЕР_2 , та не сплачено митних платежів на суму 478 167,22 грн.
Вважаючи протиправною вказану постанову у справі про порушення митних правил від 16.02.2022 №1077/101000/21, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, обґрунтовано розраховано суму штрафу, дотримано порядку притягнення позивача до відповідальності.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ст.485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Обов'язковою умовою притягнення особи до відповідальності за статтею 485 МК України є наявність вини у формі умислу.
Диспозиція вказаної правової норми передбачає необхідність спеціальної противної мети у вигляді неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. При цьому, у статті 485 МК України вказано, що застосування адміністративного стягнення до порушника митних правил можливе як за заявлення у митній декларації «неправдивих відомостей», так і за вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.
Отже, відповідальність за ст. 485 МК України може наставати лише у випадку, коли правопорушник свідомо, з умислом, вчинив дії, які призвели до несплати митних платежів чи зменшення розміру сплати митних платежів.
Тобто, особа при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України повинна: усвідомлювати, що вона вчиняє дії, які призведуть до ухилення від сплати митних платежів; усвідомлювати, що таке ухилення від сплати митних платежів буде неправомірним; особа повинна бажати настання наслідків своїх дій, а саме зменшення розміру митних платежів чи ухилення від їх сплати, оскільки це випливає із мети правопорушення.
Усі ці ознаки характерні для умисної форми вини. Правопорушення, передбачене ст. 485 МК України не може бути вчинене з необережності.
Апеляційний суд враховує, що транспортний засіб марки «Chrysler», моделі «300М», кузов « НОМЕР_1 , об'єм циліндрів двигуна 2736 см. куб., 1999 року випуску, р/н НОМЕР_2 було ввезено на митну територію України у 2016році у пільговому режимі без сплати митних платежів, оскільки ввезено у митному режимі «транзит», та у відповідні строки авто не вивезено з території України. Позивачем автомобіль до митного органу не доставлено і у строки, встановлені ст.95МК України, за що позивача притягнено до адміністративної відповідальності ч.3ст.470МК України і ним 04.09.2018 сплачено штраф, однак авто не вивезено, режим «транзиту» не змінено. У грудні 2021 року на момент перевірки встановлено, що автомобіль не покинув територію України, режим «транзиту» не змінено.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що позивач допустив порушення митних правил, передбачене ст.485 МК України.
Разом з цим, апеляційний суд вважає необґрунтованим розрахунок штрафу, проведений відповідачем.
Згідно п.1 ч.1 ст. 50 МК України, для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно п.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобі затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою Міністерстві юстиції України 24.07.2003 за №1074/8395, у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.
Пунктом 7.53.5 Методики, дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації.
Відповідач вказує, що позивач вчинив дії, які призвели до ухилення ним сплати до держбюджету платежів на суму на суму 478 167,22 грн. Вказана сума митних платежів обчислена Профільним управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Житомирської митниці.
Однак, всупереч положень ст.57 МК України, митним органом не проведено консультацій з позивачем, не запропоновано здійснити обмін наявною інформацією.
Таким чином суд вважає, що використані відповідачем дані щодо митної вартості транспортного засобу не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість транспортних засобів залежить від технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів. Достовірна митна вартість може визначатись експертом під час безпосереднього огляду транспортного засобу, Однак, митним органом не ініційовано проведення експертизи для визначення дійсної митної вартості автомобіля позивача.
Натомість, в матеріалах справи наявний складений судовим експертом Ковалем Ігорем Миколайовичем протокол огляду колісного транспортного засобу від 31.07.2019 за змістом якого загальний технічний стан автомобіля позивача свідчить про його технічну несправність і непридатність для подальшої експлуатації.
Таким чином, розмір митної вартості автомобіля, розмір митних платежів і розмір штрафу є припущенням митного органу, які не могли бути враховані під час прийняття спірної постанови. Водночас, застосування до позивача штрафу, розрахунок якого належним чином не обґрунтований, зумовлює протиправність та необхідність скасування спірної постанови від 16.02.2022 №1077/101000/21.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправною та скасування постанови Житомирської митниці Державної митної служби України у справі про порушення митних правил від 16.02.2022 №1077/101000/21.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Згідно ст.494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до ч.1 ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За змістом п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи передбачених законом строків накладення адміністративних стягнень.
Встановлено, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідач виявив 28.12.2021, тобто станом на дату ухвалення апеляційний судом даної постанови закінчився строк притягнення позивача до відповідальності за вказане порушення митних правил, тож після скасування спірної постанови, відсутні підстави для направлення справу про порушенням митних правил на новий розгляд до відповідного митного органу та, водночас, наявні підстави для закриття провадження у справі про порушення митних правил на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Встановлено, що за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 992,4 грн, за подання апеляційної скарги - 1488,6 грн.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, належною до сплати сумою судового збору за подання такого позову є 496,2 грн, за подання апеляційної скарги - 744,3 грн.
Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір в сумі 620,25 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 вересня 2022 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Житомирської митниці Державної митної служби України у справі про порушення митних правил від 16.02.2022 №1077/101000/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України.
Провадження у справі про порушення митних правил №1077/101000/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 620,25 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.