Справа № 686/10492/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чевилюк З.А.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
08 листопада 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії АЕО №5397788 від 18.05.2022, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.07.2022 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.07.2022 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що факт вчинення позивачем порушення вимог п.12.4 Правил дорожнього руху України підтверджується матеріалами справи. Так, співставлення даних фото з TruCAM, відеозапису з нагрудного відеореєстратора (clip-0) та відеозаписом місця вчинення порушення (Video 1) свідчить, що позивач рухався із швидкістю 75 км/год на а/д м-30 Стрий-Ізварне 216 км в смт. Війтівці при дозволеній швидкості 50 км/год.
Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу відповідача.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення серії АЕО №5397788 від 18.05.2022, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Підставою для прийняття вказаної постанови слугувало те, що 18.05.2022 близько 17 год. 02 хв., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Ford Kuga» д.н.з. НОМЕР_1 , на а/д м-30 Стрий-Ізварне 216 км в смт. Війтівці рухався зі швидкістю 75 км/год. при дозволеній швидкості 50 км/год.
Позивач не погодився із вказаною постановою, а тому звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною, оскільки відповідачем не доведено факту вчинення позивачем вказаного порушення.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до ст.23 Закону України “Про Національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно пункту 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (ПДР України) у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до вимог пункту 12.6 ПДР України поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 "Початок населеного пункту" дозволяється рух зі швидкістю: на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.
Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Апеляційний суд зазначає, що на підтвердження допущення позивачем вимог пункту 12.6 ПДР України відповідач посилається на фото з TruCAM, відеозапис з нагрудного відеореєстратора (clip-0) та відеозапис місця вчинення порушення (Video 1), співставлення яких на думку відповідача свідчить про те, що позивач рухався із швидкістю 75 км/год на а/д м-30 Стрий-Ізварне 216 км в смт. Війтівці при дозволеній швидкості 50 км/год. Відповідач вказує, що співставлення положення транспортного засобу позивача на момент фіксації його швидкості та розташування дорожнього знаку "216 км" чітко свідчить про те, що транспортний засіб позивача на момент фіксації рухався в межах смт. Війтівці.
Позивач заперечує вказані доводи відповідача, стверджуючи, що на момент фіксації швидкості його автомобіля, він рухався поза межами населеного пункту. Зазначає, що швидкісний режим у межах населеного пункту був ним витриманий, а швидкість автомобіля збільшена лише поза межами населеного пункту.
Колегія суддів зауважує, що дорожні знаки на відео з TruCAM відрізняються від дорожніх знаків на відеозаписі місця вчинення порушення (Video 1). Наявні у матеріалах справи фото з TruCAM, відеозапис з нагрудного відеореєстратора (clip-0) та відеозапис місця вчинення порушення (Video 1) не дозволяють чітко встановити положення транспортного засобу позивача на момент фіксації його швидкості.
Також апеляційний суд враховує, що дані на TruCAM відрізняються від даних у поданому відповідачем текстовому файлі з даними про фіксацію, зокрема, на відео з TruCAM швидкість 75 км/год, а в текстовому файлі 73 км/год.
Таким чином, не можливо без обґрунтованих сумнівів стверджувати, що на момент фіксації швидкості транспортного засобу позивача він рухався зі швидкістю 75 км/год в межах населеного пункту.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що факт вчинення позивачем зазначеного порушення вимог п.12.4 ПДР України не підтверджується належними доказами, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови серії АЕО №5397788 від 18.05.2022.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 липня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.