ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 листопада 2022 року м. Київ № 640/4227/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал Буд»
до Головного управління ДПС у м. Києві,
Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал Буд» (далі по тексту - позивач), адреса: 02091, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок 152 до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 2), адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, в якій позивач просить
- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Головного управління ДПС в м. Києві від 14 січня 2022 року №3653394/42320627;
- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Головного управління ДПС в м. Києві від 31 грудня 2021 року №3607428/42320627;
- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Державної податкової служби України від 17 січня 2022 року №2362/42320627 в повному обсязі;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16 грудня 2021 року №28, реєстраційний номер документа: 9390682841.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що товариство здійснює господарську діяльність та є платником податку на додану вартість.
12 січня 2022 року позивач подав таблицю даних платника податку на додану вартість, за результатом розгляду якої йому направлено квитанцію, в якій зазначено, що вказану таблицю не враховано автоматично через невиконання вимог пункту 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
14 січня 2022 року до електронного кабінету позивача надійшло рішення Головного управління ДПС у м. Києві, в якому зазначено, що таблиця не врахована на підставі: інше - до таблиці не надано детального пояснення діяльності підприємства з посиланням на первинні документи та звітність.
22 грудня 2021 року через електронний кабінет позивач подав податкову накладну від 16 грудня 2021 року №28 для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За наслідками обробки податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до якої вказана податкова накладна прийнята, однак її реєстрацію зупинено.
Як зазначив позивач на підтвердження здійснення господарської операції, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
31 грудня 2021 року Комісія Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення №3607428/42320627 про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 31 грудня 2021 року, у зв'язку із ненаданням платником податків копій документів, а саме, договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Вказане рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку та рішенням ДПС від 17 січня 2022 року №2362/42320627 скарга позивача залишена без задоволення, а рішення Головного управління ДПС у м. Києві №3607428/42320627 від 31 грудня 2021 року - без змін.
Позивач з оскаржуваним рішеннями не погоджується з тих підстав, що останні не містять належної мотивації підстав та причин для відмови у реєстрації податкової накладної (відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій) та для неврахування таблиці даних платника податків..
Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 1 у відзиві на позовну заяву послався на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, комісія керувалась положеннями у тому числі постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, що регулюють порядок реєстрації податкових накладних, у зв'язку з чим, як зазначив представник відповідача 1, за результатами розгляду податних позивачем документів, було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки податковим органом не отримано від позивача достатніх доказів для визнання реальності господарської операції.
На підставі викладеного, представник відповідача 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача 2 у відзиві на позовну заяву послався на аналогічні обставини тим, що були викладені представником відповідача 1 у його відзиві на позовну заяву, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметал Буд» зареєстровано як юридична особа з 20 липня 2018 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис. Видами господарської діяльності товариства зазначено:
Основний: 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.
Інші:
25.11 холодне штампування та гнуття
25.12 виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій
25.12 Виробництво металевих дверей і вікон
25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія
43.91 Покрівельні роботи
46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами
49.41 Вантажний автомобільний транспорт
16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів
41.10 Організація будівництва будівель
41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель
42.11 Будівництво доріг і автострад
42.13 Будівництво мостів і тунелів
42.21 Будівництво трубопроводів
42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій
42.91 Будівництво водних споруд
42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.
43.11 Знесення
43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику
43.13 Розвідувальне буріння
43.21 Електромонтажні роботи
43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування
43.29 Інші будівельно-монтажні роботи
43.31 Штукатурні роботи
43.33 Покриття підлоги й облицювання стін
43.34 Малярні роботи та скління
43.39 Інші роботи із завершення будівництва
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля
63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.
71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах
73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки
77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютерів
82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг
25 серпня 2021 року між позивачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметал Трейд» (покупець) укладено договір поставки №25082021, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати (поставити) у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити товар. Асортимент, кількість та ціна товару обумовлюються в Специфікації та/або рахунку на оплату товару, що підписується постачальником та видається покупцеві. Специфікація підписана сторонами є невід'ємним додатком до договору (пункт 1.1. договору).
У розділі 2 договору визначені вартість договору та порядок фінансування.
Розділом 3 договору передбачені терміни поставки та порядок прийняття товару.
На виконання умов договору позивачем виписано видаткову накладну №228 від 16 грудня 2021 року на суму 274 262,49 грн, у тому числі ПДВ 45 710,41 грн.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи заключної виписки за період з 23 грудня 2021 року по 23 грудня 2021 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметал Трейд» перераховано на рахунок позивача оплату за металопрокат у розмірі 274 262,49 грн.
Крім того, судом встановлено, що факт отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметал Трейд» товару на підставі вищевказаного договору підтверджується наявною в матеріалах справи копією товарно-транспортної накладної №Р228 від 16 грудня 2021 року.
За результатом здійсненої господарської операції позивачем складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладу №28 від 16 грудня 2021 року.
За наслідками обробки податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачу квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до якої вказана вище податкова накладна прийнята, однак її реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7216, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Як зазначив позивач та що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами на підтвердження здійснення вказаної господарської операції, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено.
31 грудня 2021 року Комісія Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення №3607428/42320627 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вказаних вище податкових накладних, у зв'язку із ненаданням платником податків копій документів, а саме, договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку та за наслідками розгляду скарг ДПС прийнято рішення №2362/42320627/2 від 17 січня 2022 року про відмову у задоволенні скарги та залишенні рішення без змін, у зв'язку з ненаданням копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси.
Крім того, 12 січня 2022 року через електронний кабінет платника податку направив контролюючому органу для врахування Таблицю даних платника податку на додану вартість (далі по тексту - Таблиця), яка була прийнята Головним управління ДПС у м. Києві 12 січня 2022 року о 17 год. 50 хв. (реєстраційний номер: 9001266007), що підтверджується квитанцією №2.
14 січня 2022 року позивачем отримано рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 14 січня 2022 року № 3653394/42320627, яким повідомлено про неврахування надісланої скаржником Таблиці на підставі не надання детального пояснення діяльності підприємства з посиланням на первинні документи та звітність.
Вважаючи протиправними рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та таким, що підлягає скасуванню, рішення про залишення скарги без задоволення та рішення про неврахування таблиці даних платника податку, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок № 1165) та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі по тексту - Порядок № 520).
Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Правовими положеннями пункту 201.1 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Згідно з пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
У відповідності до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 10-11 Порядку № 1165 У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, прийняте у зв'язку із ненаданням платником податку копій первинних документів.
Проте, яких саме документів контролюючий орган не зазначив.
Разом з тим, відповідачем визначені (хрестиком) наступні позиції в формі самого рішення, а саме:
- договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них;
- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Проте, суд наголошує, що жоден з перелічених документів, що передбачений формою, не підкреслений.
Крім того, позивач стверджує, що не займається зовнішньоекономічною діяльністю, а тому не повинен був надавати зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них. Відповідачі, в свою чергу, вказані твердження позивача під час розгляду справи не спростували.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
В той же час, суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.
Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій передбачено, відсутність товару/послуги, зазначеної в ПН, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПК/РК до ПН на збільшення суми податкових зобов'язань, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку.
Наведене в сукупності свідчить про те, що контролюючий орган зупинив реєстрацію податкової накладної з одних підстав, а відмовив у її реєстрації з інших підстав, які не були причинами для зупинення.
Також, відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН у разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
При цьому, конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Тобто, використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
За таких підстав, суд приходить висновку, що відповідачем неправомірно зупинено реєстрацію податкової накладної позивача та протиправно винесено оскаржуване рішення про відмову у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки контролюючий орган обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, на виконання вимог яких складено спірну податкову накладну.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметал Буд» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, який є чинним на момент розгляду даної адміністративної справи, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП Державною податковою службою України.
З огляду на протиправність вказаних вище рішень Головного управління ДПС у м. Києві, а також враховуючи норми діючого законодавства України, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати спірну податкову накладну, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметал Буд» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення ДПС від 17 січня 2022 року №2362/42320627/2, суд зазначає таке.
Так, судом встановлено, що відповідачем 2 при прийнятті вказаного рішення за результатами розгляду скарги позивача дотримано порядок та строки розгляду, передбачені статтею 56 Податкового кодексу України.
Вказане рішення стосується відмови у задоволенні скарги позивача, тобто, є таким, що не тягне за собою автоматичного скасування рішення від 31 грудня 2021 року №3607428/42320627.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Тобто, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Суд враховує, що запроваджені Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий - повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене право, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі оцінюються судом під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення прийнятого вищестоящими податковими органами за результатами адміністративного оскарження. Само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов'язків.
Наведене в сукупності свідчить, що правових підстав для задоволення позовних вимог позивача до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 17 січня 2022 року №2362/42320627/2 немає, оскільки це рішення не є таким, що прийняте у зв'язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.
Саме такої правової позиції дотримується Верховний суд у своїй постанові від 07 лютого 2020 року у справі №826/11086/18.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14 січня 2022 року №3653394/42320627, суд зазначає таке.
Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Отже, рішення про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість може бути оскаржене в судовому порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном (пункт 23 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 13 Порядку №1165 у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Пунктами 14-17 Порядку №1165 встановлено, що таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).
Відповідно до рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 14 січня 2022 року №3653394/42320627 підставою для неврахування таблиці зазначено "до таблиці не надано детального пояснення діяльності підприємства з посиланням на первинні документи та звітність".
Згідно з пунктом 19 Порядку №1165 передбачено право комісії контролюючих органів прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку з підстав надходження податкової інформації, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована.
Пунктом 17 Порядку № 1165 визначено, що у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В той же час, в оскаржуваному рішенні контролюючим органом не наведено обставин, які слугували підставою для наведених висновків, не вказано, які конкретно види діяльності позивача не відповідають наявним у нього основним засобам, з урахуванням того, що одним із видів його діяльності є діяльність за кодом КВЕД 25.11 виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, що відповідає коду згідно з УКТЗЕД 7216.
Більш того, матеріалами справи підтверджено, що 28 грудня 2021 року позивачем подавались письмові пояснення щодо коду УКТЗЕД/ДКПП 7216.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що контролюючим органом не наведено та не конкретизовано, яких саме ще детальних пояснень діяльності підприємства з посиланням на первинні документи та звітність не вистачає для прийняття рішення про врахування відповідної таблиці.
При цьому, слід наголосити, що обставини з'ясування фактичних обставини господарських операцій повинно досліджуватися контролюючим органом під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а не за наслідком прийняття рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Крім того матеріали справи не містять жодних доказів, які досліджувалися комісією Головного управління ДПС у м. Києві та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Наведене в сукупності свідчить про те, що відповідачем 1 не підтверджено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.
Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем 1 доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 9924,00 грн, водночас, за звернення до суду з вказаною позовної заявою розмір судового збору складає 7443,00 грн.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог та розмір судового збору за звернення до суду з вказаними позовними вимогами 7443,00 грн, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 4962,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 та 2481,00 грн - за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.
Щодо надмірно сплаченого судового збору у розмірі 2481, 00 грн, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з відповідною заявою до суду про його повернення у порядок та спосіб, визначені законом.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал Буд» - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31 грудня 2021 року №3607428/42320627, прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №28 від 16 грудня 2021 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметал Буд» (02091, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок 152, код ЄДРПОУ 42320627) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 14 січня 2022 року №3653394/42320627.
5. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал Буд» (02091, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок 152, код ЄДРПОУ 42320627) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962,00 грн (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок).
7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал Буд» (02091, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок 152, код ЄДРПОУ 42320627) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник