ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
07 листопада 2022 року справа №640/34972/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Авантаж 7»)
доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві)
провизнання протиправним та скасування наказу від 28 жовтня 2021 року №8506-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Авантаж 7» (код 33831874)»
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправним оскаржуваний наказ у зв'язку з тим, що дія мораторію на проведення планових перевірок, передбачена підрозділом 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не закінчилась.
Додатково позивач зазначає, що наказом від 22 жовтня 2021 року №3 на підприємстві встановлений режим дистанційної роботи; з 22 листопада 2021 року у бухгалтера було виявлено COVID-19, у зв'язку з чим директор ТОВ «Авантаж 7», який контактував з бухгалтером, перебував на самоізоляції, про що відповідача повідомлено листом від 22 листопада 2021 року №4.
Ухвалою від 06 грудня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/34972/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про незгоду із позовними вимогами, у зв'язку із правомірністю включення ТОВ «Авантаж 7» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.
Як зазначає відповідач, на час дії карантину положеннями Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» згідно пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Кабінету Міністрів України надано право скорочувати строки дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених законами, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню COVID-19.
У зв'язку з чим прийнято постанову Кабінету Міністрів України №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, якою контролюючому органу дозволено проводити тимчасово зупинені документальні та фактичні перевірки, що розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені, а також документальні перевірки, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України. Додатково відповідач посилається на практику Верховного Суду щодо неможливості оскарження наказу про призначення перевірки.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач не спростував доводи позовної заяви та вказав, що відповідач не може посилатися на положення Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», оскільки в оскаржуваному наказі не міститься посилань на цей Закон.
На думку позивача, всі доводи відповідача, викладені у відзиві, стосуються іншого суб'єкта - ТОВ «Логістичні Інвестиції 2020», а не позивача. Щодо посилань на практику Верховного Суду, позивач вказує про її недоцільність в межах спірних відносин, оскільки предметом оскарження в межах заявлених позовних вимог є лише наказ про призначення перевірки, при цьому, позивачем не допущено відповідача до проведення перевірки, а у висновках Великої палати Верховного Суду зазначено про неможливість оскарження наказу про призначення перевірки після здійснення допуску суб'єктом господарювання до такої перевірки.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 28 жовтня 2021 року №2506-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Авантаж 7» (код 33831847) на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13, розділу IV, статті 25 розділу VІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Авантаж 7» з 23 листопада 2021 року по дату завершення перевірки, тривалістю 20 робочих днів.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (пункт 77.2 статті 77 Податкового кодексу України).
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.
Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).
Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.
Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (пункт 77.3 статті 77 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77 Податкового кодексу України).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для проведення планової документальної перевірки платника податків є включення його до плану-графіка перевірок та видача наказу про її проведення, а також надіслання (вручення) такому платнику податків не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, які в свою чергу повинні відповідати вимогам встановленим Податкового кодексу України.
Як зазначає позивач, оскаржуваний наказ разом із повідомленням отримано 09 листопада 2021 року, перевірку призначено з 23 листопада 2021 року, з чого вбачається про дотримання відповідачем вимог статті 77 Податкового кодексу України. При цьому, включення позивача до плану-графіка перевірок не є предметом позову в межах даної справи.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 522, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіка, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин; постановами від 9 грудня 2020 року № 1236, від 21 квітня 2021 року № 405, від 16 червня 2021 року № 611 Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про продовження дії карантину.
Разом із цим, відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
Суд звертає увагу, що положення пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, як і пункт 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прийняті саме з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, внаслідок якої актами Кабінету Міністрів України введено та продовжено у подальшому карантин.
З метою реалізації вимог пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», 03 лютого 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» (далі по тексту - Постанова №89), якою визначив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Отже, Постанова №89 надала право контролюючому органу на проведення документальних перевірок під час дії мораторію виключно за умови дотриманням ним вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України.
Проте, суд звертає увагу, що Постанова №89 суперечить пункту 522 підрозділу 10 розділу Перехідних положень Податкового кодексу України в частині обмежень на проведення планових перевірок, до якої законодавець не вносив жодних змін.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Як визначає частина третя статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року №17-рп (рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84, 91, 104 Конституції України (щодо повноважності Верховної Ради України) вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України (стаття 8).
Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, пункт 522 підрозділу 10 розділу Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили ніж Постанова №89 від 03 лютого 2021 року.
Отже, відповідач, зазначаючи однією із підстав для здійснення документальної перевірки позивача Постанову №89, діяв всупереч норм Закону, який має вищу юридичну силу і обов'язково повинен застосовуватися у випадку, якщо підзаконний акт суперечить нормам Закону, а саме пункт 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, за наявності чинної норми пункту 522 підрозділу 10 розділу Перехідних положень Податкового кодексу України, прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 28 жовтня 2021 року №8506-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Авантаж 7» (код ЄДРПОУ 33831847), у період дії карантину суперечить вимогам податкового законодавства.
Поряд із цим, невідповідність оскаржуваного наказу вимогам Податкового кодексу України є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної планової перевірки.
Як зазначив позивач у відповіді на відзив, ТОВ «Авантаж 7» не допустив відповідача до проведення податкової перевірки, сама перевірка не проводилась, акт або довідка за її результатами не складалась. Відповідач вказані обставини не заперечує.
Крім того, у справі міститься копія акта неможливості проведення перевірки ТОВ «Авантаж 7» у терміни, зазначені у наказі та направленні, від 24 листопада 2021 року №6285/206/26-15-07-02-04, складений головними державними інспекторами ГУ ДПС у м. Києві.
Наведене свідчить, що позивач вже захистив свої права шляхом не допущення посадових (службових) осіб відповідача до проведення документальної перевірки, а оскаржуваний наказ можна вважати реалізованим, оскільки процедура документальної перевірки, яка розпочалася на його підставі, закінчилась складенням акта неможливості проведення перевірки ТОВ «Авантаж 7» у терміни, зазначені у наказі та направленні, від 24 листопада 2021 року №6285/206/26-15-07-02-04, що передбачено пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки це не призведе до захисту та відновлення порушеного права.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, а саме: якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням; оскарження такого наказу не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки його скасування не може призвести до відновлення порушеного права; неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки; підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення; спір про протиправність наказу щодо призначення перевірки не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Суд враховує, що у справі відсутні докази на підтвердження здійснення відповідачем документальної перевірки позивача на підставі оскаржуваного наказу, однак звертає увагу, що оскаржуваний наказ не може порушувати прав позивача у майбутньому, оскільки його дія вичерпалась зі складанням акта неможливості проведення перевірки ТОВ «Авантаж 7» у терміни, зазначені у наказі та направленні, від 24 листопада 2021 року №6285/206/26-15-07-02-04.
Отже, з урахуванням відсутності порушеного права та реалізації оскаржуваного наказу суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7» повністю.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7» (03061, м. Київ, просп. Відрадний, буд. 95-Е; ідентифікаційний код 3145514746);
Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код 44116011).
Суддя В.А. Кузьменко