Рішення від 07.11.2022 по справі 640/20401/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року м. Київ № 640/20401/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Універсал-Транс"

доДепартаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

провизнання протиправними дій, визнання нечинними окремих положень адміністративних договорів, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Універсал-Транс» з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:

- визнати протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які полягають в організації, проведенні перевірки Приватного підприємства «Універсал-Транс» та оформлення її результатів шляхом складання актів від 09.07.2021 №1/84, від 09.07.2021 №1/82, від 15.07.2021 №1/83, від 16.07.2021 №1/83, від 09.07.2021 №1/18, від 16.07.2021 №1/81 та прийняття рішень, оформлених листами-попередженнями про недопущення порушень умов договору, вчинених на підставі повідомлення про проведення перевірки від 18.06.2021 №053-18689;

- визнати нечинними п.п. 2.2.2, 2.3.32, 2.3.37, 2.3.39, 4.2-4.16, 4.18-4.23, 5.5.-5.22, 7.8 договорів від 14.02.2017 №54/17, №55/17, №56/17, №57/17 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Приватним підприємством «Універсал-Транс»;

- визнати нечинними п.п. 2.2.2, 2.3.28, 2.3.33, 2.3.35, 4.1.1, 4.2-4.16, 4.18-4.21, 5.5.-5.13 договорів від 28.01.2020 №15, №16, №17, №18, №19 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Приватним підприємством «Універсал-Транс»;

- визнати нечинними п.п. 2.2.2, 2.3.28, 2.3.33, 2.3.35, 4.1.1, 4.2-4.16, 4.18-4.21, 5.5.-5.13 договорів від 20.07.2020 №81, №82, №83 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Приватним підприємством «Універсал-Транс»;

- визнати нечинними п.п. 2.2.2, 2.3.31, 2.3.36, 2.3.38, 4.2-4.16, 4.18-4.22, 5.5.-5.22 договорів від 23.01.2019 №10-19, №11-19 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Приватним підприємством «Універсал-Транс»;

- визнати нечинними п.п. 2.2.2, 2.3.28, 2.3.33, 2.3.35, 4.1.1, 4.2-4.16, 4.18-4.21, 5.5.-5.13 договорів від 11.12.2020 №96, №97 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Приватним підприємством «Універсал-Транс»;

- визнати нечинними п.п. 2.2.2, 2.3.31, 2.3.36, 2.3.38, 4.2-4.16, 4.18-4.22, 5.5.-5.22 договору від 15.05.2018 №102-18 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Приватним підприємством «Універсал-Транс»;

- зобов'язати Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до п. 4.1 договорів від 14.02.2017 №54/17, №55/17, №56/17, №57/17, від 28.01.2020 №15, №16, №17, №18, №19, від 20.07.2020 №81, №82, №83, від 23.01.2019 №10-19, №11-19, від 11.12.2020 №96, №97, від 15.05.2018 №102-18 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених з Приватним підприємством «Універсал-Транс», виклавши його у наступній редакції: "4.1 Контроль за виконанням умов Договору здійснюється Організатором на підставі п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081, шляхом звернення до Державної служби з безпеки на транспорті для здійснення заходів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт".

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є належним органом щодо проведення перевірки суб'єкта, у даному разі Приватного підприємства «Універсал-Транс», оскільки, як зазначено у позовній заяві, відповідач фактично перебрав на себе функції державного контролю всупереч положень Закону України "Про автомобільний транспорт" та Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у силу п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081, з метою гарантування якісного та безпечного перевезення на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва зобов'язаний нормами чинного законодавства України вчиняти дії, направлені на перевірку дотримання Приватним підприємством «Універсал-Транс» договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування м. Києва від 14.02.2017 №54/17, №55/17, №56/17, №57/17, від 28.01.2020 №15, №16, №17, №18, №19, від 20.07.2020 №81, №82, №83, від 23.01.2019 №10-19, №11-19, від 11.12.2020 №96, №97, від 15.05.2018 №102-18. При цьому, за твердженням представника відповідача, у межах заявленого спору Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) діє не в якості суб'єкта контрою, а реалізує свої права як учасник (сторона) договору. На додаток, у відзиві наголошено на тому, що позивачем не надано суду доказів порушення прав позивача у межах спірних правовідносин.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, між Приватним підприємством «Універсал-Транс» (перевізник) та Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (організатор) укладено ряд договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, а саме: від 14.02.2017 №54/17, №55/17, №56/17, №57/17, від 28.01.2020 №15, №16, №17, №18, №19, від 20.07.2020 №81, №82, №83, від 23.01.2019 №10-19, №11-19, від 11.12.2020 №96, №97, від 15.05.2018 №102-18.

Так, п.п. 2.2.2 договорів від 14.02.2017 №54/17, №55/17, №56/17, №57/17 визначено, що організатор має право забезпечувати організацію перевірок щодо дотримання перевізником умов цього договору, в т. ч. із залученням представників державних органів, членів конкурсного комітету з визначення перевізників пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Києві, представників робочого органу конкурсного комітету, міських служб та інших уповноважених організатором представників.

Пунктом 2.3.32 даних договорів визначено, що перевізник зобов'язаний допускати уповноважених організатором представника(ів) до перевірки роботи автобусів на маршруті, випуску автомобілів на лінію з місць зберігання транспортних засобів, відповідно до договору оренди або власного автогосподарства, надавати всі необхідні для проведення перевірки документи.

Перевізник також зобов'язаний з'являтись для підписання акту перевірки дотримання умов договору за адресою і в строк, вказаний у повідомленні про проведення перевірки або у повідомленні про необхідність прибуття та підписання акту (п. 2.3.37); та особисто виконувати та зобов'язати водіїв транспортних засобів виконувати вимоги представників організатора, які стосуються перевірки виконання перевізником умов договору при умові пред'явлення ними відповідного посвідчення або довіреності при проведенні перевірок дотримання умов договору (п. 2.3.39).

Положеннями п.п. 4.2-4.16 даних договорів передбачено, що організатор має право здійснювати чергові та позачергові перевірки дотримання умов договору.

Чергові перевірки дотримання умов договору здійснюються організатором (уповноваженими представниками організатора) на підставі графіку перевірок виконання умов договорів, затвердженого організатором. Графік перевірок виконання умов договорів затверджується організатором на кожен квартал поточного року. Перевізник може також бути включений до графіку перевірок дотримання умов договорів щодо готовності роботи у весняно-літній та/або осінньо-зимовий період, про яку перевізник повідомляється у порядку, передбаченому п. 4.4. Договору.

Про проведення чергової перевірки виконання умов договору організатор попереджає, у порядку, передбаченому п. 4.17. договору, перевізника не пізніше, як за 10 (десять) календарних днів до передбачуваної дати проведення перевірки.

Про проведення позачергової перевірки перевізник заздалегідь не попереджається.

Позачергові перевірки дотримання умов договору здійснюються організатором (уповноваженими представниками організатора) у випадках:

- подання перевізником заяви організатору про здійснення перевірки дотримання умов договору, в тому числі заяви про призначення тимчасовим перевізником на іншому маршруті, заяви про зміну умов договору;

- виявлення подання перевізником недостовірних або не в повному обсязі даних, які перевізник зобов'язаний подавати відповідно до умов договору;

- перевірка виконання перевізником листів-повідомлень про усунення виявлених порушень умов договору, виданих за результатами проведення чергових, позачергових перевірок та перевірок дотримання умов дговорів щодо готовності роботи у весняно-літній та/або осінньо-зимовий період;

- надходження звернень фізичних та/або юридичних осіб, та/або органів державної влади або місцевого самоврядування про порушення перевізником умов договору;

- неподання у встановлений термін перевізником документів, обов'язок подання яких передбачений умовами цього договору без поважних причин;

- отримання від перевізника листа про розірвання договору або направлення перевізнику листа-повідомлення про розірвання договору, перевірка в даному випадку здійснюється до дати закінчення строку дії договору відповідно до листа (повідомлення) про розірвання договору;

- настання дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю транспортного засобу перевізника під час перевезень пасажирів на маршруті;

- у випадку не надходження GPS даних від GPS/GPRS систем транспортних засобів перевізника визначених в п.п. 1.1. договору протягом 12 (дванадцяти) годин або сигналів валідаторів;

- в інших випадках, при яких не здійснення негайного втручання організатора, може призвести до погіршення надання послуг пасажирського автомобільного транспорту в м. Києві.

Для проведення перевірки перевізника організатор видає представникам направлення.

Під час здійснення перевірки перевізник (уповноважені представники) має право знайомитись з направленням на перевірку, робити з нього копію, бути присутнім при проведенні перевірки, давати пояснення по суті перевірки, підписати або відмовитись від підписання акту.

Строк проведення перевірки не може бути більшим ніж 5 (п'ять) робочих днів для 1 маршруту.

Перевірки дотримання умов цього договору здійснюється організатором (уповноваженими представниками):

- у місцях зберігання транспортних засобів перевізника та їх випуску на маршрут (власних або орендованих виробничо-технічних базах);

- на маршруті;

- безпосередньо у транспортних засобах під час здійснення перевезень пасажирів;

- за допомогою до єдиного диспетчерського центу моніторингу роботи транспорту та збору інформації.

Виявлені під час перевірок порушення умов договору (невиконання або неналежне виконання зобов'язань перевізника за цим договором) фіксуються організатором (уповноваженим представником(ами)) у акті.

Акт складається у 2 (двох) примірниках в останній день проведення перевірки. Кожен з примірників акта підписується уповноваженим представником(ами) організатора, який проводив перевірку та представником перевізника. Представник перевізника має право письмово викласти свої пояснення та зауваження щодо змісту акта. Ці пояснення і зауваження додаються до акту і є його невід'ємною частиною.

Сторони домовились, що:

- у разі відмови представника перевізника від ознайомлення з актом або від його підписання, уповноважений представник(и) організатора, який проводив перевірку, робить про це запис в акті;

- один примірник акта передається представнику перевізника чи надсилається поштою за місцезнаходженням (юридичною адресою) перевізника, у порядку, передбаченому п. 4.17. договору, інший зберігається у організатора;

- не підписаний представником перевізника акт вважається дійсним і зберігає юридичну силу у випадку підписання його не менше як двома представниками організатора.

- для підписання акту уповноважений представник перевізника зобов'язаний з'явитися за адресою і в строк, вказаний в повідомленні про проведення перевірки або у повідомленні про необхідність прибуття для підписання акту.

У 20 (двадцяти) денний строк, з дня проведення перевірки, організатор надсилає примірник акту перевізнику з пропозиціями про усунення виявлених порушень умов договору у випадку виявлення першого або другого порушення, допущеного протягом 365 днів з дати складання першого акту.

У разі виявлення третього порушення невиконання або неналежного виконання зобов'язань перевізника за цим договором, зафіксованого актом, допущеного протягом 365 днів з дати складання першого акту, організатор має право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення листа-повідомлення про розірвання договору.

У випадку, якщо за результатами проведеної перевірки організатором буде виявлено, що перевізник не обслуговує маршрут (перевезення здійснюють менше ніж 50% кількості транспортних засобів, визначених умовами договору), організатор має право розірвати договір в односторонньому порядку, відповідно до п. 5.10. договору.

Пунктами 4.18-4.23 вказаних договорів визначено наступне.

Контроль виконання перевізником інвестиційних зобов'язань здійснюється шляхом перевірки організатором фактичної наявності автобусів, які відповідають умовам конкурсу, затвердженим наказом №Н-66 від 17.11.2016 Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), задіяння вказаних автобусів на маршруті, визначеному в п. 1.1. договору, оформлення перевізником права власності (придбання відповідно до договору фінансового лізингу) на автобуси у строки, визначені в п.п. 3.1.1-3.1.5. договору відповідно.

У випадку невиконання або неналежного виконання перевізником інвестиційних зобов'язань, передбачених розділом 3 договору, організатор має право розірвати договір в односторонньому порядку відповідно до п. 5.20. договору.

Невиконанням перевізником інвестиційних зобов'язань, передбачених розділом 3 Договору вважається один або декілька фактів у сукупності:

Не придбання перевізником автобусів, які відповідають умовам конкурсу, у строки та в кількості визначенні в п.п. 3.1.1-3.1.5. договору відповідно.

Не використання на маршруті, який визначений в п. 1.1. договору, автобусів, які відповідають умовам конкурсу в строки та в кількості визначені у в п.п. 3.1.1-3.1.5. договору відповідно.

Перевірки виконання перевізником інвестиційних зобов'язань можуть здійснюватися організатором у будь-який з періодів, починаючи з дати, вказаної в п.п. 3.1.1. договору до терміну закінчення дії договору, визначеного в п. 8.1. договору без попередження перевізника про перевірку.

У випадку виявлення за результатами перевірки невиконання перевізником інвестиційних зобов'язань, уповноваженими особами організатора складається акт, що є підставою для розірвання договору, в порядку, визначеному п. 5.20. Договору.

Перевірки виконання перевізником інвестиційних зобов'язань можуть здійснюватись організатором у будь-який з періодів, починаючи з дати, вказаної в п.п. 3.1.1.-3.1.5.

Розділом 5 вказаних договорів визначено умови і порядок дострокового розірвання договорів.

Зокрема, п.п. 5.5-5.22 зазначених договорів передбачено, що сторони домовились, що організатор та перевізник мають право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку, у випадках і в порядку, передбачених цим договором і законодавством України.

Підставою для розірвання договору організатором в односторонньому порядку є третє порушення (невиконання або неналежне виконання) перевізником зобов'язань за цим договором, зафіксоване актом, допущено протягом 365 днів з дати складання першого акту.

У разі розірвання Договору за п. 5.6. цього договору організатор не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати його розірвання надсилає перевізнику лист-повідомлення про розірвання договору. До листа додаються копії 2 (двох) попередніх актів та примірник акту, в якому зафіксовано третє порушення (невиконання або неналежне виконання) перевізником умов цього договору, допущене протягом 365 днів з дати складання першого акту. Цей договір вважається розірваним організатором достроково в односторонньому порядку через 30 (тридцять) календарних днів з дати відправки організатором, у порядку, передбаченому п. 4.17 договору, листа-повідомлення про розірвання договору.

У випадку, якщо за результатами проведеної перевірки, організатором буде виявлено, ще Перевізник не обслуговує маршрут (перевезення здійснюють менше ніж 50% від транспортних засобів, визначених умовами договору), організатор направляє перевізнику лист-пропозицію про усунення порушень умов договору.

Перевізник зобов'язаний не пізніше ніж за сім календарних днів, з дати відправлення листа визначеного п. 5.8. договору, організатором, забезпечити випуск на маршрут рухомого складу, у кількості, визначеній у п. 1.1. договору.

У випадку невиконання перевізником зобов'язань, передбачених п. 5.9. договору організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши про це перевізника не пізніше як за 5 (п'ять) календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору, шляхом направлення перевізнику листа-повідомлення про розірвання договору. Цей договір вважається розірваним організатором достроково в односторонньому порядку через 5 (п'ять) календарних днів з дати відправки організатором, у порядку, передбаченому п. 4.17. договору, листа-повідомлення про розірвання договору.

Перевізник має право вимагати дострокового розірвання договору. З метою забезпечення можливості організації організатором перевезень на безперервній основі, для реалізації даного права перевізник зобов'язаний направити організатору лист-попередження про розірвання договору не пізніше ніж за 60 (шістдесят) календарних днів до передбачуваної дати припинення дії Договору. Про припинення дії договору сторони підписують відповідний договір про розірвання. Дія Договору вважається припиненою з дати підписання договору про розірвання. Перевізник зобов'язаний виконувати умови Договору до дати підписання сторонами договору про розірвання. Припинення договору з цієї підстави буде вважатися припиненням перевізником перевезень пасажирів.

У випадку невиконання перевізником зобов'язання щодо здійснення перевезення відповідно до умов п. 5.11. договору до дати підписання сторонами договору про розірвання, перевізник сплачує організатору штраф у розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн. 00 коп. за кожен встановлений факт невиконання договору з дати отримання відповідного листа-попередження. Факт невиконання умов договору фіксується в акті, в порядку передбаченому розділом 4 договору.

Даний договір укладений на підставі форми договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, затвердженої в установленому порядку наказом Головного управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з огляду на це організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, у разі визнання судом окремих положень цього договору або його частини недійсними за заявою перевізника або третьої особи, так як такий договір буде суперечити затвердженій формі договору. При цьому організатор направляє перевізнику лист-повідомлення про розірвання договору. Договір вважається розірваним через 30 (тридцять) календарних днів з дати направлення організатором листа про розірвання договору.

Після направлення перевізнику, в порядку передбаченому цим договором, листа-повідомлення про розірвання договору, перевізник зобов'язаний виконувати умови договору до дати, вказаної в листі-повідомленні про розірвання договору.

У випадку невиконання зобов'язання, передбаченого п. 5.14. договору, перевізник сплачує організатору штраф в розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн. 00 коп. за кожен встановлений факт невиконання договору з дати відправки відповідного листа-повідомлення. Факт невиконання умов договору фіксується в акті, в порядку передбаченому розділом 4 договору.

Організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір у випадку наявності протягом одного кварталу трьох порушень Закону України «Про автомобільний транспорт» та/або Правил перевезень пасажирів автомобільним транспортом, виявлених і оформлених протоколом в установленому порядку Державною інспекцією на автомобільному транспорті Мінтрансзв'язку України. Організатор має право в односторонньому порядку розірвати Договір у випадку наявності протягом одного місяця трьох порушень Правил дорожнього руху виявлених і оформлених протоколом в установленому порядку ДАІ ГУ МВС України в м. Києві та, які кваліфікуються за ст. ст. 121, 121-2, 122-4, 126, 129, 130, 133-1 КпАП України.

У випадках, передбачених п. 5.16. договору та/або невиконання перевізником зобов'язань, передбачених п.п. 2.3.40., та/або п.п. 2.3.43., та/або п.п. 2.3.44. договору, організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, шляхом направлення листа-повідомлення про розірвання договору. Договір вважається розірваним організатором в односторонньому порядку через 30 календарних днів з дати відправлення листа-повідомлення про розірвання договору, в порядку передбаченому п. 4.17. договору.

У випадку невиконання перевізником зобов'язання, передбаченого п. 2.3.41. договору, перевізник сплачує організатору штраф в розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн. 00 коп. за кожен встановлений факт невиконання договору з дати, коли перевізник зобовязаний був припинити перевезення на маршруті, визначеному розділом п. 1.1 договору. Факт невиконання умов договору фіксується в акті, в порядку передбаченому розділом 4 договору.

У випадку не підписання перевізником додаткового договору, який повинен бути підписаний сторонами в зв'язку зі змінами законодавства, яке регулює правовідносини перевізника та організатора, у строк, передбачений п. 5.1. договору, організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, шляхом направлення перевізнику листа-попередження про розірвання договору. Договір вважається розірваним організатором в односторонньому порядку через 30 календарних днів з дати відправлення листа-повідомлення про розірвання договору, в порядку передбаченому п. 4.17. договору.

У випадку виявлення за результатами контролю дотримання умов договору не виконання перевізником інвестиційних зобов'язань, визначених в п. 3.1. договору, організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши про це перевізника не пізніше як за 5 (п'ять) календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору, шляхом направлення перевізнику листа повідомлення про розірвання договору. Цей договір вважається розірваним організатором достроково в односторонньому порядку через 5 (п'ять) календарних днів з дати відправки організатором, у порядку, передбаченому п. 4.17. договору, листа-повідомлення про розірвання договору.

У випадку затвердження Київською міською радою або виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською держаною адміністрацією) Стратегії розвитку транспортної інфраструктури міста Києва або транспортної моделі міста Києва, згідно з якими маршрут, визначений в п. 1.1. договору, має бути змінений більше ніж на тридцять відсотків або підлягає закриттю. Організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши про це перевізника не пізніше як за 30 (тридцять) календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору, шляхом направлення перевізнику листа повідомлення про розірвання договору. Цей Договір вважається розірваним організатором достроково в односторонньому порядку через 30 (тридцять) календарних днів з дати відправки організатором, у порядку, передбаченому п. 4.17. договору, листа-повідомлення про розірвання договору.

У випадку невиконання зобов'язання, передбаченого п. 2.3.6. договору, перевізник сплачує організатору штраф в розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн. 00 коп. за кожен встановлений факт невиконання договору. Факт невиконання умов договору фіксується в акті, в порядку передбаченому розділом 4 Договору.

Згідно з п. 7.8 даних договорів, форма акта затверджується організатором.

Умовами договорів від 28.01.2020 №15, №16, №17, №18, №19 передбачено наступне.

Пункт 2.2.2. аналогічного змісту в вищевикладеними умовами договорів.

Пунктом 2.3.28 передбачено обов'язок перевізника допускати уповноважених організатором представників до перевірок роботи автобусів на маршруті, випуску автомобілів на лінію з місць зберігання транспортних засобів, надавати всі необхідні для проведення перевірки документи.

Пунктом 2.3.33 визначено з'явитись для підписання акту перевірки дотримання умов договору за адресою і в строк, вказаній в повідомленні про проведення перевірки або у повідомленні про проведення перевірки або у повідомленні про необхідність прибуття для підписання акту.

Особисто виконувати та зобов'язати водіїв транспортних засобів виконувати вимоги представників організатора, які стосуються перевірки виконання перевізником умов договору при умові пред'явлення ними документу, що посвідчує особу та відповідної довіреності організатора (п. 2.3.35 договорів).

Укладаючи даний договір сторони стверджують, що контроль за виконанням умов цього договору не є державним наглядом (контролем) у розумінні Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (п. 4.1.1 договорів).

Пункти 4.2-4.5, 4.8, 4.10, 4.11, 4.12, 4.13, 4.20, 4.21 аналогічного змісту з викладеними вище.

Пункт 4.6 "Позачергові перевірки дотримання умов договору здійснюється організатором (уповноваженим представниками організатора) у випадках":

Пункт 4.6.1 "подання перевізником заяви організатору про здійснення перевірки дотримання умов договору, в тому числі заяви про призначення тимчасовим перевізником на іншому маршруті, заяви про зміну умов договору, заяви про зміну інтервалу руху кількості рухомого складу";

П. 4.6.2 "виявлення подання перевізником недостовірних або не в повному обсязі даних, які перевізник зобов'язаний подавати відповідно до умов договору";

П. 4.6.3 "перевірки виконання перевізником надісланих організатором попереджень про недопущення порушень умов договору, зафіксованих під час проведення чергових та позачергових перевірок";

П. 4.6.4 "надходження звернень фізичних та/або юридичних осіб, та/або органів державної влади або місцевого самоврядування про порушення перевізником умов договору";

П. 4.6.5 "неподання у встановлений термін перевізником документів, обов'язок подання яких передбачений умовами цього договору без поважних причин";

П. 4.6.6. "настання дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю транспортного засобу перевізника під час перевезень пасажирів на маршруті";

П. 4.6.7 "у випадку не надходження GPS даних від GPS/GPRS систем транспортних засобів перевізника, визначених в п.п. 1.1 договору протягом 12 (дванадцяти) годин або сигналів валідаторів";

П. 4.6.8 "в інших випадках, при яких не здійснення негайного втручання організатора може призвести до погіршення надання послуг пасажирського автомобільного транспорту в м. Києві".

Пунктом 4.7 визначено, що для проведення перевірки перевізника організатор видає представникам направлення.

Строк проведення перевірки не може бути більшим, ніж п'ять робочих днів для 1 маршруту (п. 4.9 даних договорів).

У 20 (двадцяти) денний строк з дня проведення перевірки організатор надсилає примірник акту перевізнику з попередженням про недопущення порушень умов договору (п. 4.14 даних договорів).

У разі не усунення перевізником у встановлений строк порушень умов договору, зазначених в акті та попередженні про недопущення порушень умов договору, організатор має право розірвати договір в односторонньому порядку (п. 4.15 даних договорів).

У випадку, якщо за результатами проведеної перевірки організатором буде виявлено, що перевізник не обслуговує маршрут (перевезення здійснюють менше ніж 60% кількості транспортних засобів, визначених умовами договору), організатор має право розірвати договорів в односторонньому порядку, відповідно до п. 5.8 договору (п. 4.16 даних договорів).

Пунктом 4.19 визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання перевізником інвестиційних зобов'язань, передбачених розділом 3 договору, організатор має право розірвати договір в односторонньому порядку відповідно до п. 5.17 договору.

Пункт 5.5 аналогічного змісту з вищевикладеними умовами договорів.

Пунктом 5.6 визначено, що підставною для розірвання договору організатором в односторонньому порядку є невиконання надісланого організатором попередження перевізнику про недопущення порушення умов договору, зафіксоване актом, відмови перевізника від подальшого обслуговування маршруту, визначеному п. 1.1.

Згідно з п. 5.7, у разі розірвання договору за п. 5.6 цього договору, організатор не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати його розірвання надсилає перевізнику повідомлення про розірвання договору разом з примірником акту в якому зафіксовано факт не усунення перевізником раніше виявленого порушення умов договору.

Пунктом 5.8 передбачено, що у випадку невиконання перевізником зобов'язань, передбачених п. 4.16 договору, організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши про це перевізника не пізніше як за 15 (п'ятнадцять) календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору. Цей договір вважається розірваним організатором в односторонньому порядку через 15 (п'ятнадцять) календарних днів з дати відправки організатором у порядку, передбаченому п. 4.17 договору листа-повідомлення про розірвання договору.

Пунктом 5.9 договору визначено, що перевізник має право вимагати дострокового розірвання договору. З метою забезпечення можливості організації організатором перевезень на безперервній основі, для реалізації даного права перевізник зобов'язаний направити організатору лист-повідомлення про розірвання договору не пізніше ніж за 60 (шістдесят) календарних днів до передбачуваної дати припинення дії договору. Про припинення дії договору сторони підписують відповідний договір про розірвання. Дія договору вважається припиненою з дати підписання договору про розірвання. Перевізник зобов'язаний виконувати умови договору до дати підписання сторонами договору про розірвання. Припинення договору з цієї підстави буде вважатись припиненням перевізником перевезень пасажирів.

Після направлення перевізнику у порядку, передбаченому цим договором, листа-повідомлення про розірвання договору, перевізник зобов'язаний виконувати умови договору до дати, вказаної у листі-повідомленні про розірвання договору (п. 5.10).

У випадку не підписання перевізником додаткового договору, який повинен бути підписаний сторонами у зв'язку зі змінами законодавства, яке регулює правовідносини перевізника та організатора, у строк, передбачений п. 5.1 договору, організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір шляхом направлення перевізнику повідомлення про розірвання договору. Договір вважається розірваним організатором в односторонньому порядку через 30 календарних днів з дати відправлення повідомлення про розірвання договору, у порядку, передбаченому п. 4.17 договору (п. 5.11).

У випадку виявлення за результатами контролю дотримання умов договору не виконання перевізником інвестиційних зобов'язань, визначених в а. 3.1 договору, організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши про це перевізника не пізніше як за 5 (п'ять) календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору, шляхом направлення перевізнику листа повідомлення про розірвання договору. Цей договір вважається розірваним організатором достроково в односторонньому порядку через 5 (п'ять) календарних днів з дати відправки організатором, у порядку, передбаченому п. 4.17 договору, листа-повідомлення про розірвання договору (п. 5.12).

У випадку затвердження Київською міською радою або виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) Стратегії розвитку транспортної інфраструктури міста Києва або транспортної моделі міста Києва, згідно з якими маршрут, визначений в п. 1.1 договору, маж бути змінений більше ніж на тридцять відсотків або підлягає закриттю, організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши про це перевізника не пізніше як за 30 (тридцять) календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору шляхом направлення перевізнику листа повідомлення про розірвання договору. Цей договір вважається розірваним організатором достроково в односторонньому порядку через 30 (тридцять) календарних днів з дати відправки організатором у порядку, передбаченому п. 4.17 договору, листа-повідомлення про розірвання договору (п. 5.13).

Умовами договорів від 20.07.2020 №81, №82, №83 та від 11.12.2020 №96, №97 передбачено наступне.

Пункти 2.2.2, 2.3.28, 2.3.33, 2.3.35, 4.1.1, 4.2-4.16, 4.19-4.21 є аналогічними за змістом до вищенаведених договорів.

Пунктом 4.18 даних договорів визначено, що контроль виконання перевізником інвестиційних зобов'язань здійснюються шляхом перевірки організатором фактичної наявності автобусів, які відповідають умовам конкурсу, затвердженим наказом №Н-183 від 14.04.2020 Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), задіяння вказаних автобусів на маршруті, визначеному в п.п. 1.1 договору, оформлення перевізником права власності (придбання відповідно до договору фінансового лізингу) на автобуси у строки, визначені в п.п. 3.1.1-3.1.5 договору відповідно (п. 4.18 договорів №96 та №97 визначено, що контроль виконання перевізником інвестиційних зобов'язань здійснюються шляхом перевірки організатором фактичної наявності автобусів, які відповідають умовам конкурсу, затвердженим наказом №Н-449 від 21.10.2020 Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), задіяння вказаних автобусів на маршруті, визначеному в п.п. 1.1 договору, оформлення перевізником права власності (придбання відповідно до договору фінансового лізингу) на автобуси у строки, визначені в п.п. 3.1.1-3.1.5 договору відповідно).

Пунктом 5.8.1 передбачено, якщо перевізник у визначений у договорі строк не розпочав виконання перевезень на маршруті, організатор протягом десяти робочих днів надсилає перевізникові попередження. Якщо протягом десяти робочих днів з дати отримання такого попередження перевізник не розпочав виконання перевезень, організатор має право розірвати договір в односторонньому порядку, надіславши перевізнику повідомлення про розірвання договору із зазначенням дати розірвання договору.

Умовами договорів від 15.05.2018 №102-18 та від 23.01.2019 №10-19, №11-19 передбачено наступне.

Пункти 2.2.2 вказаних договорів є аналогічними за змістом наведеним вище.

Згідно з п. 2.3.31 договорів, допускати уповноважених організатором представника(ів) до перевірок роботи автобусів на маршруті, випуску автомобілів на лінію з місць зберігання транспортних засобів, відповідно до договору оренди або власного автогосподарства, надавати всі необхідні для проведення перевірки документи.

З'являтись для підписання акту перевірки дотримання умов договору за адресою і в строк, вказаний у повідомленні про проведення перевірки або у повідомленні про необхідність прибуття та підписання акту (п. 2.3.36); та особисто виконувати та зобов'язати водіїв транспортних засобів виконувати вимоги представників організатора, які стосуються перевірки виконання перевізником умов договору при умові пред'явлення ними відповідного посвідчення або довіреності при проведенні перевірок дотримання умов договору (п. 2.3.38).

Пункти 4.2-4.16, 4.20, 4.21 вказаних договорів є аналогічними за змістом наведеним вище.

Відповідно до п. 4.18 вказаних договорів передбачено, що контроль виконання перевізником інвестиційних зобов'язань здійснюється шляхом перевірки організатором фактичної наявності автобусів, які відповідають умовам конкурсу, затвердженим наказом №Н-9 від 29.01.2018 Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), задіяння вказаних автобусів на маршруті, визначеному в п. 1.1. договору, оформлення перевізником права власності (придбання відповідно до договору фінансового лізингу) на автобуси у строки, визначені в п.п. 3.1.1-3.1.5. договору відповідно (п. 4.18 договорів №10-19 та №11-19 визначено, що контроль виконання перевізником інвестиційних зобов'язань здійснюється шляхом перевірки організатором фактичної наявності автобусів, які відповідають умовам конкурсу, затвердженим наказом №Н-147 від 19.11.2018 Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), задіяння вказаних автобусів на маршруті, визначеному в п. 1.1. договору, оформлення перевізником права власності (придбання відповідно до договору фінансового лізингу) на автобуси у строки, визначені в п.п. 3.1.1-3.1.5. договору відповідно).

Пунтком 4.22 визначено, що у випадку виявлення за результатами перевірки невиконання перевізником інвестиційних зобов'язань, уповноваженими особами організатора складається акт, що є підставою для розірвання договору, в порядку, визначеному п. 5.20. Договору.

Пункти 5.5, 5.7, 5.11, 5.12 вказаних договорів за своїм змістом є аналогічними викладеним вище.

Підставою для розірвання договору організатором в односторонньому порядку є невиконання надісланого організатором попередження перевізнику про недопущення порушення умов договору, зафіксоване актом або відмови перевізника від подальшого обслуговування маршруту, визначеному п. 1.1 (п. 5.6).

У випадку, якщо за результатами проведеної перевірки, організатором буде виявлено, ще Перевізник не обслуговує маршрут (перевезення здійснюють менше ніж 60% від кількості транспортних засобів, визначених умовами договору), організатор направляє перевізнику лист-пропозицію про усунення порушень умов договору (п. 5.8).

У випадку невиконання перевізником зобов'язань, передбачених п. 5.9. договору організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши про це перевізника не пізніше як за 15 (п'ятнадцять) календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору, шляхом направлення перевізнику листа-повідомлення про розірвання договору. Цей договір вважається розірваним організатором достроково в односторонньому порядку через 15 (п'ятнадцять) календарних днів з дати відправки організатором, у порядку, передбаченому п. 4.17. договору, листа-повідомлення про розірвання договору (п. 5.10).

У випадку невиконання зобов'язання, передбаченого п. 5.13. договору, перевізник сплачує організатору штраф в розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн. 00 коп. за кожен встановлений факт невиконання договору з дати відправки відповідного листа-повідомлення. Факт невиконання умов договору фіксується в акті, в порядку передбаченому розділом 4 договору (п. 5.14).

У випадках, передбачених п. 5.15. договору та/або невиконання перевізником зобов'язань, передбачених п.п. 2.3.40., та/або п.п. 2.3.43., та/або п.п. 2.3.44. договору, організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, шляхом направлення листа-повідомлення про розірвання договору. Договір вважається розірваним організатором в односторонньому порядку через 30 календарних днів з дати відправлення листа-повідомлення про розірвання договору, в порядку передбаченому п. 4.17. договору (п. 5.16).

У разі розірвання в односторонньому порядку договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва за невиконання перевізником додаткових умов конкурсу останній зобов'язується добровільно сплатити на рахунок організатора штрафні санкції у розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч грн. ) (п. 5.22).

При цьому, під час реалізації сторонами даних договорів свої прав та обов'язків, Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу ПП "Універсал-Транс" направлено повідомлення про проведення перевірки щодо виконання умов договорів від 18.06.2021 №053-18689, яким останнього повідомлено про проведення Департаментом чергової перевірки дотримання ПП "Універсал-Транс"умов укладених з Департаментом договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва із зазначенням плану перевірки.

На підставі викладеного, Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) складено акти чергової перевірки дотримання перевізником умов договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування від 09.07.2021 №1/84 (маршрут №487 "вул. Ремонтна - ст.м. "Харківська"), від 09.07.2021 №1/82 (маршрут №517 "вул. Наумова - вул. Народного Ополчення"), від 16.07.2021 №1/83 (маршрут №227 "Діагностичний центр- ж/м Кадеський Гай"), від 16.07.2021 №1/81 (маршрут №528 "вул. Лісковська - ст. м. "Чернігівська"), від 15.07.2021 №1/83 (маршрут №511 "Милославська -ст. м. "Позняки"), від 09.07.2021 №1/18 (маршрут №550 "вул. Милославська - вул. Кадетський Гай").

З огляду на викладене, вважаючи нечинними наведені вище положення договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, а саме: від 14.02.2017 №54/17, №55/17, №56/17, №57/17, від 28.01.2020 №15, №16, №17, №18, №19, від 20.07.2020 №81, №82, №83, від 23.01.2019 №10-19, №11-19, від 11.12.2020 №96, №97, від 15.05.2018 №102-18 та, як наслідок, протиправними дії Департаменту, спрямовані на реалізацію вказаних договірних положень шляхом складання актів чергової перевірки дотримання перевізником умов договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування, суд звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У свою чергу, нормативно-правовим актом, який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, є Закон України «Про автомобільний транспорт».

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт», забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту, а на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.

Вказані повноваження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради кореспондуються з повноваженнями, зазначеними у пп.пп. 10 та 12 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Зокрема, за змістом пп. пп. 10 та 12 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

- затвердження маршрутів і графіків руху, правил користування міським пасажирським транспортом незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством;

- залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв'язку.

Частина 1 ст. 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт», відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, в якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

У договір можуть бути включені інші питання за згодою сторін.

Отже, перелік обов'язкових обставин, які мають бути зазначені у відповідному договорі перевезення є вичерпним. При цьому, закон не передбачає встановлення в договорі умов та процедури контролю організатором дотримання перевізником законодавства про транспорт. Натомість, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається того, що позивачем у межах заявленого спору надано згоду на розширення змісту договору.

Тобто, на органи місцевого самоврядування покладені повноваження із забезпечення обслуговування населення засобами транспорту, у тому числі із залученням з цією метою на договірних засадах підприємств, установ, та організацій незалежно від форм власності.

Відповідно до пп. «г» п. 16 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний договір - це спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону замість видання індивідуального акта.

Договір на організацію перевезення пасажирів є публічно-правовим договором, який передбачає: обов'язки перевізника забезпечити певний парк автомобілів, їх технічний стан, умови щодо тарифів, тощо. Таким чином, договір визначає умови, за яких перевізнику дозволяється здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів.

При цьому, відносини замовника перевезень та перевізника у різних випадках оформлюються різними документами, а саме: у певних випадках оформлюються договором, а в інших - дозволом (ч. 2 ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт»). Водночас, значення як дозволу, так і договору одне й те саме - встановлення вимог до перевізника щодо здійснення ним господарської діяльності. Тому і правова природа як дозволу, так і договору щодо організації перевезень однакова.

Таким чином, якщо відповідно до законодавства оформлюється не дозвіл, а договір, то такий договір має природу адміністративного.

У той же час, за змістом п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку про те, що оскільки адміністративний договір укладається замість індивідуального акта, є правовим актом за участі суб'єкта владних повноважень, укладається на підставі закону, тобто направлений на реалізацію владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, стосується прав і обов'язків другої сторони договору, яка не є суб'єктом владних повноважень, то адміністративний договір має ознаки акта індивідуальної дії, а при його укладенні суб'єкт владних повноважень має право діяти виключно у законодавчо визначений спосіб, не допускаючи при цьому вільного тлумачення та дій на власний розсуд, як то можливо у випадку укладення цивільних або господарських договорів, які при укладенні мають лише не суперечити закону, а не бути укладеними на підставі закону (в даному випадку Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Аналогічний висновок можна також зробити з буквального тлумачення положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а, отже, укладення договору про перевезення між позивачем і відповідачем має здійснюватися у спосіб, передбачений згадуваними вище ч.ч. 1, 4 ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт».

При цьому, розділом 4 вказаних договорів передбачено порядок здійснення Організатором контролю за виконанням умов цього договору на підставі п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081, та у порядку згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 4.2 зазначених договорів, контроль Департамент здійснює шляхом проведення чергових та позачергових перевірок.

Пунктом 2.2.2 вказаних договорів передбачено право Департаменту забезпечувати організацію перевірок щодо дотримання перевізником умов цього договору із залученням представників державних органів, членів конкурсного комітету, робочого органу конкурсного комітету, міських служб та інших уповноважених організатором представників.

Іншими пунктами досліджуваних договорі визначено, що обов'язки перевізника під час здійснення вищезазначених перевірок, а саме: допускати уповноважених представників організатора до перевірок, надавати всі необхідні для проведення перевірок документи, з'являтися для підписання актів, складених за результатами таких перевірок, виконувати всі вимоги представників організатора, які стосуються перевірок.

Також, п.п. 5.7-5.10 зазначених договорів передбачено підстави для розірвання договору відповідно до результатів вищезазначених перевірок у випадку наявності фактів порушення перевізником умов договору, незважаючи на усунення і виконання перевізником виявлених під час перевірок порушень.

Так, станом на час укладення договору, так і станом на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, на законодавчому рівні не передбачено порядку здійснення контролю за виконанням умов договору на здійснення перевезення пасажирів зі сторони безпосередньо організатора. Натомість, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить лише залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв'язку.

Процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі області (внутрішньообласний маршрут), автобусному маршруті, що не виходить за межі території району (внутрішньорайонний маршрут), автобусному маршруті, що проходить у межах населеного пункту (міський маршрут), та автобусному маршруті, що проходить у межах об'єднаної територіальної громади (далі - конкурс), а також процедура визначення автомобільного перевізника для роботи на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут), визначені Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081 (надалі - Порядок №1081).

Пунктом 56 Порядку №1081 передбачено, що контроль за виконанням умов договору (дозволу) здійснює організатор та інші органи виконавчої влади згідно з компетенцією, за наявності відповідного звернення або доручення організатора.

Іншого даний Порядок не містить.

При цьому, Закону України «Про місцеве самоврядування» не наділяє організатора компетенцією на здійснення контролю за виконанням умов договору шляхом проведення перевірок перевізника.

Разом з тим, слід зазначити, що типова форма договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, як станом на дату укладення спірного договору, так і станом на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, не затверджена жодним нормативно-правовим актом.

Єдиним документом, яким врегульовано процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, є Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (надалі - Порядок №1567).

Пунктами 2-4 Порядку №1567 передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Аналогічні за змістом норми наведено у Законі України «Про автомобільний транспорт», на виконання якого власне і було прийнято Порядок №1567.

Зокрема, відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмові формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства (ч.ч. 14 - 16 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з пищань безпеки на наземному транспорті.

Одночасно, за змістом ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Виходячи з аналізу наведених вище норм, в контексті спірних правовідносин, вбачається наступне:

- автомобільні перевізники, які відповідно договорів із органами місцевого самоврядування здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, є суб'єктами господарювання які здійснюють господарську діяльність шляхом надання послуг з перевезення пасажирів. Право на надання такої послуги у суб'єкта господарювання виникає лише після укладення договору, у якому встановлюються умови надання послуги з перевезення, визначені ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршрутів, тарифи, тощо.

- здійснення контролю за виконанням умов договору про організацію перевезень є контролем якості і відповідності вимогам законодавства та положенням договору послуги з перевезення пасажирів, що надається автомобільним перевізником під час здійснення господарської діяльності, тобто є заходом державного нагляду (контролю) в розумінні Закону №877-V.

- єдиний орган, який має компетенцію здійснювати державний контроль (нагляд) на автомобільному транспорті, в тому числі і під час надання автомобільними перевізниками послуги з перевезення пасажирів, є Укртрансбезпека.

- організатор не наділений правом проводити перевірки (чергові або позачергові) автомобільних перевізників. Право контролю за виконанням умов договору про організацію перевезень пасажирів, яке визначено у п. 56 Порядку №1081.

Департамент реалізує шляхом звернення до Державної служби України з безпеки на транспорті - єдиного органу, який уповноважений здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту.

Відтак, включення відповідачем до договорів від 14.02.2017 №54/17, №55/17, №56/17, №57/17, від 28.01.2020 №15, №16, №17, №18, №19, від 20.07.2020 №81, №82, №83, від 23.01.2019 №10-19, №11-19, від 11.12.2020 №96, №97, від 15.05.2018 №102-18 п.п. 2.2.2, 2.3.28, 2.3.31, 2.3.32, 2.3.33, 2.3.35, 2.3.36, 2.3.37, 2.3.38, 2.3.39, 4.1.1, 4.2-4.16; 4.18-4.23; 5.5-5.22, 7.8, які надають право організатору самостійно здійснювати контроль за виконанням умов договору шляхом проведення перевірок, не можна вважати правомірним, оскільки Законом України «Про місцеве самоврядування» і Законом України «Про автомобільний транспорт» такого не передбачено.

Як зазначено вище, у порушення вимог ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідач не отримував та не намагався отримати згоди позивача на включення до договору інших положень, окрім тих, які чітко визначені даною статтею.

При цьому, положеннями зазначених договорів передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання перевізником інвестиційних зобов'язань, передбачених розділом 3 договору, організатор має право розірвати договір в односторонньому порядку.

Проте, п. 55 Порядку №1088 передбачено обов'язок організатора розірвати договір після невиконання надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору (дозволу), що свідчить на користь невідповідності умов договорів вимогам п. 55 Порядку №1088.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що вказаними вище положеннями договорів від 14.02.2017 №54/17, №55/17, №56/17, №57/17, від 28.01.2020 №15, №16, №17, №18, №19, від 20.07.2020 №81, №82, №83, від 23.01.2019 №10-19, №11-19, від 11.12.2020 №96, №97, від 15.05.2018 №102-18 порушуються охоронювані законом права та інтереси позивача у сфері публічно правових відносин у формі необґрунтованого втручання суб'єкта владних повноважень у його господарську діяльність, а тому такі порушені права підлягають судовому захисту.

Відтак, вирішуючи питання щодо належності обраного позивачем способу захисту порушеного права у частині визнання недійсними оскаржуваних у частині договорів, суд виходить з наступного.

Як роз'яснив у своєму інформаційному листі від 26.12.2005 №3.2.-2005 Верховний Суд України, адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди. Якщо ж суб'єкти (в тому числі орган державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи), хоча б і на реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір відповідно до норм ЦК України, під час укладання такого договору його сторони вільно домовляються про зміст та обсяг прав і обов'язків за договором, можуть відмовитись від його укладання, то такий договір може бути цивільним (господарським), але не адміністративним, оскільки в змісті цього договору відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обов'язковими для адміністративного договору, а кожний суб'єкт такого договору виступає як рівний один до одного.

З цього роз'яснення вбачається, що від укладення адміністративного договору його сторони відмовитись не можуть, а його умови визначаються законодавством; укладення такого договору відбувається на виконання закону для задоволення публічних інтересів, а правовий режим цього договору містить адміністративно-правові елементи, що виходять за рамки приватного права.

Визнання адміністративного договору недійсним на перший погляд можна ототожнити із визнанням правочину/договору недійсним, як то передбачено в цивільному та господарському праві, із застосуванням всіх наслідків недійсності. Тобто, в такому випадку правовідносини (права і обов'язки), що виникли на підставі такого договору, анулюються з моменту укладення договору (вважаються такими, що не виникли), а у сторін виникають зобов'язання повернути одна одній все отримане за договором.

Водночас, на відміну від ст. 203 Цивільного кодексу України, яка визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, Кодекс адміністративного судочинства України, Закон України «Про автомобільний транспорт» не містять в собі положень, які б визначали вимоги, додержання яких є необхідним для чинності (дійсності) адміністративного договору, отже, застосування способу захисту у формі визнання нечинним/недійсним адміністративного договору суперечить положенням Кодексу адміністративного судочинства України і Закону (такого не передбачено), відтак, позивачем в цій частині позовних вимог обрано невірний спосіб захисту.

У той же час, за змістом п. 4 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Отже, передбачена законодавцем процесуальна можливість адміністративного суду розглядати спори у справах щодо визнання нечинними адміністративних договорів, нерозривно пов'язана з визначеними конкретним законом правовими наслідками певних дій / рішень сторін адміністративного договору, за існування яких (дій / рішень сторін договору) такий договір може бути визнаний нечинним.

Тобто, якщо Законом України «Про місцеве самоврядування» та Законом України «Про автомобільний транспорт» не передбачено можливості визнання договору на перевезення нечинним, то суд в розумінні ч. 2 ст. 19 Конституції України позбавлений можливості застосувати такий спосіб захисту, як визнання недійсним/нечинним адміністративного договору на перевезення, оскільки в такому випадку суд при офіційному з'ясуванні обставин справи не зможе фізично послатись на норму права, якою передбачено недійсність / не чинність досліджуваного в рамках даної справи адміністративного договору.

Разом з тим, ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведеної норм процесуального закону також дає змогу дійти висновку про те, що КАС України прямо не передбачено такого способу захисту порушеного права, як визнання протиправним та скасування адміністративного договору.

Разом з тим, ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про те, що належним способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у межах заявленого спору є визнання протиправними та скасування п.п. 2.2.2, 2.3.32, 2.3.37, 2.3.39, 4.2-4.16, 4.18-4.23, 5.5.-5.22, 7.8 договорів від 14.02.2017 №54/17, №55/17, №56/17, №57/17; п.п. 2.2.2, 2.3.28, 2.3.33, 2.3.35, 4.1.1, 4.2-4.16, 4.18-4.21, 5.5.-5.13 договорів від 28.01.2020 №15, №16, №17, №18, №19; п.п. 2.2.2, 2.3.28, 2.3.33, 2.3.35, 4.1.1, 4.2-4.16, 4.18-4.21, 5.5.-5.13 договорів від 20.07.2020 №81, №82, №83; п.п. 2.2.2, 2.3.31, 2.3.36, 2.3.38, 4.2-4.16, 4.18-4.22, 5.5.-5.22 договорів від 23.01.2019 №10-19, №11-19; п.п. 2.2.2, 2.3.28, 2.3.33, 2.3.35, 4.1.1, 4.2-4.16, 4.18-4.21, 5.5.-5.13 договорів від 11.12.2020 №96, №97; п.п. 2.2.2, 2.3.31, 2.3.36, 2.3.38, 4.2-4.16, 4.18-4.22, 5.5.-5.22 договору від 15.05.2018 №102-18 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Приватним підприємством «Універсал-Транс».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.12.2019 у справі № 806/1536/18 та Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 02.09.2022 у справі №640/36601/21.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до п. 4.1 договорів від 14.02.2017 №54/17, №55/17, №56/17, №57/17, від 28.01.2020 №15, №16, №17, №18, №19, від 20.07.2020 №81, №82, №83, від 23.01.2019 №10-19, №11-19, від 11.12.2020 №96, №97, від 15.05.2018 №102-18 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених з Приватним підприємством «Універсал-Транс», виклавши його у наступній редакції: "4.1 Контроль за виконанням умов Договору здійснюється Організатором на підставі п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081, шляхом звернення до Державної служби з безпеки на транспорті для здійснення заходів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт", слід зазначити наступне.

Так, п. 4.1 вказаних договорів визначено, що контроль за виконанням умов договору, здійснюється організатором (уповноваженими представниками) на підставі п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 №1081, у порядку, передбаченому цим договором.

Проте, контроль за виконанням договору законодавчо визначено шляхом звернення організатора до Державної служби України з безпеки на транспорті для здійснення заходів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, а відповідач не наділений компетенцією визначати порядок проведення такого контролю у самому договорі, який (адміністративний договір) має бути складений виключно відповідно до вимог закону.

Отже, з метою усунення невідповідності п. 4.1 договорів від 14.02.2017 №54/17, №55/17, №56/17, №57/17, від 28.01.2020 №15, №16, №17, №18, №19, від 20.07.2020 №81, №82, №83, від 23.01.2019 №10-19, №11-19, від 11.12.2020 №96, №97, від 15.05.2018 №102-18 вимогам Закону України «Про автомобільний транспорт», суд дійшов до висновку про необхідність зобов'язання Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до п. 4.1 договорів від 14.02.2017 №54/17, №55/17, №56/17, №57/17, від 28.01.2020 №15, №16, №17, №18, №19, від 20.07.2020 №81, №82, №83, від 23.01.2019 №10-19, №11-19, від 11.12.2020 №96, №97, від 15.05.2018 №102-18, виклавши його у наступній редакції:

« 4.1. Контроль за виконанням умов Договору здійснюється Організатором на підставі п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року №1081, шляхом звернення до Державної служби України з безпеки на транспорті для здійснення заходів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт.».

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 23.12.2019 у справі № 806/1536/18 та в ухвалі від 21.09.2020 у справі № 640/21770/19, а також у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва від 02.09.2022 у справі №640/36601/21.

Як наслідок, враховуючи висновки суду про те, що відповідач, як організатор, не наділений правом проводити перевірки (чергові або позачергові) автомобільних перевізників, дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які полягають в організації, проведенні перевірки Приватного підприємства «Універсал-Транс» та оформлення її результатів шляхом складання актів від 09.07.2021 №1/84, від 09.07.2021 №1/82, від 15.07.2021 №1/83, від 16.07.2021 №1/83, від 09.07.2021 №1/18, від 16.07.2021 №1/81 та прийняття рішень, оформлених листами-попередженнями про недопущення порушень умов договору, вчинених на підставі повідомлення про проведення перевірки від 18.06.2021 №053-18689, є протиправними.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 19.07.2021 №4878, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 18 160,00 грн., який підлягає присудженню на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати п.п. 2.2.2, 2.3.32, 2.3.37, 2.3.39, 4.2-4.16, 4.18-4.23, 5.5.-5.22, 7.8 договорів від 14.02.2017 №54/17, №55/17, №56/17, №57/17; п.п. 2.2.2, 2.3.28, 2.3.33, 2.3.35, 4.1.1, 4.2-4.16, 4.18-4.21, 5.5.-5.13 договорів від 28.01.2020 №15, №16, №17, №18, №19; п.п. 2.2.2, 2.3.28, 2.3.33, 2.3.35, 4.1.1, 4.2-4.16, 4.18-4.21, 5.5.-5.13 договорів від 20.07.2020 №81, №82, №83; п.п. 2.2.2, 2.3.31, 2.3.36, 2.3.38, 4.2-4.16, 4.18-4.22, 5.5.-5.22 договорів від 23.01.2019 №10-19, №11-19; п.п. 2.2.2, 2.3.28, 2.3.33, 2.3.35, 4.1.1, 4.2-4.16, 4.18-4.21, 5.5.-5.13 договорів від 11.12.2020 №96, №97; п.п. 2.2.2, 2.3.31, 2.3.36, 2.3.38, 4.2-4.16, 4.18-4.22, 5.5.-5.22 договору від 15.05.2018 №102-18 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Приватним підприємством «Універсал-Транс».

Зобов'язати Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до п. 4.1 договорів від 14.02.2017 №54/17, №55/17, №56/17, №57/17, від 28.01.2020 №15, №16, №17, №18, №19, від 20.07.2020 №81, №82, №83, від 23.01.2019 №10-19, №11-19, від 11.12.2020 №96, №97, від 15.05.2018 №102-18, виклавши його у наступній редакції: « 4.1. Контроль за виконанням умов Договору здійснюється Організатором на підставі п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року №1081, шляхом звернення до Державної служби України з безпеки на транспорті для здійснення заходів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт.».

Визнати протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які полягають в організації, проведенні перевірки Приватного підприємства «Універсал-Транс» та оформлення її результатів шляхом складання актів від 09.07.2021 №1/84, від 09.07.2021 №1/82, від 15.07.2021 №1/83, від 16.07.2021 №1/83, від 09.07.2021 №1/18, від 16.07.2021 №1/81 та прийняття рішень, оформлених листами-попередженнями про недопущення порушень умов договору, вчинених на підставі повідомлення про проведення перевірки від 18.06.2021 №053-18689.

Присудити здійснені Приватним підприємством «Універсал-Транс» (код ЄДРПОУ 30056005, адреса: 02230, м. Київ, вул. Деснянська, 24-Б) документально підтверджені судові витрати у розмірі 18 160,00 грн. (вісімнадцяти тисяч ста шістдесяти грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 37405284, адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок

Попередній документ

107204294

Наступний документ

107204296

Інформація про рішення:

№ рішення:	107204295
№ справи:	640/20401/21
Дата рішення:	07.11.2022
Дата публікації:	10.11.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (07.08.2023)
Дата надходження:	07.08.2023
Предмет позову:	про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

09.08.2021 15:00	Окружний адміністративний суд міста Києва
03.11.2021 11:30	Шостий апеляційний адміністративний суд
12.01.2022 00:00	Касаційний адміністративний суд
06.07.2023 00:00	Шостий апеляційний адміністративний суд