ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 листопада 2022 року м. Київ № 640/4926/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Столична Перспектива Плюс»
доГоловного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Столична Перспектива Плюс» (далі - позивач, TOB «Столична Перспектива Плюс») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення: №0043680701 від 27.01.2022 року, яким нараховані штрафні санкції в розмірі п'ятдесят одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень 10 копійок, № 0043670701 від 27.01.2022 року на суму заниженого податку та штрафних санкцій в розмірі три мільйони сто дев'яносто тисяч вісімсот двадцять чотири тисячі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що викладені в акті висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях без дослідження поданих платником первинних документів. Крім того, позивач посилається на незаконне нарахування йому грошових зобов'язань та проведення перевірки за наявності дії мораторію на проведення перевірок, встановленого п.52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022 продовжено строк підготовчого провадження у порядку ст.173 КАС України.
Протокольною ухвалою від 05.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача підтримав аргументи, викладені в адміністративному позові, відповіді на відзив та письмових поясненнях, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного законодавства.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі направлень виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, відповідно до ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI п. 2 частини 1 ст.13 розділу IV, ст.25 розділу VI Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 25.11.2021 №9369-п, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Столична Перспектива Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2019 по 30.09.2021, валютного законодавства за період з 01.10.2019 по 30.09.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2019 по 30.09.2021 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 30.12.2021 №94772/Ж5/26-15-07-01-03 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Столична Перспектива Плюс»:
п. 189.1. ст. 189, п.198.5. ст.198 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 552 659 грн., в т.ч. по періодах: за жовтень 2019 року - 463 085 грн., за листопад 2019 року - 118 257 грн., за грудень 2019 року - 113 893 грн., за січень 2020 року - 90 614 грн., за лютий 2020 року - 90 327 грн., за березень 2020 року - 86 588 грн., за квітень 2020 року - 75 433 грн., за травень 2020 року - 48 111 грн., за червень 2020 року - 98 397 грн., за липень 2020 року - 77 717 грн., за серпень 2020 року - 102 470 грн., за вересень 2020 року - 98 814 грн., за жовтень 2020 року - 101 734 грн., за листопад 2020 року - 87 721 грн., за грудень 2020 року - 86 179 грн., за січень 2021 року - 45 177 грн., за лютий 2020 року - 51 839 грн., за березень 2021 року - 104 005 грн., за квітень 2021 року - 118 506 грн., за травень 2021 року - 73 170 грн., за червень 2021 року - 96 907 грн., за липень 2021 року - 105 473 грн., за серпень 2021 року - 113 166 грн., за вересень 2021 року - 105 076 грн.;
п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, а саме, відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 2 552 659,76 грн. , в т.ч. по періодам: за жовтень 2019 року - 463 085,22 грн., за листопад 2019 року - 118 257,10 грн., за грудень 2019 року - 133 893,22 грн., за січень 2020 року - 90 613,71 грн., за лютий 2020 року - 90 327,16 грн., за березень 2020 року - 86 587,60 грн., за квітень 2020 року - 75 433,23 грн., за травень 2020 року - 48 111,07 грн., за червень 2020 року - 98 396,81 грн., за липень 2020 року - 77 716,72 грн., за серпень 2020 року -102 469,51 грн., за вересень 2020 року - 98 813,94 грн., за жовтень 2020 року -101 733,83 грн., за листопад 2020 року - 87 721,07 грн., за грудень 2020 року - 86 179,26 грн., за січень 2021 року - 45 177,34 грн., за лютий 2020 року - 51 839,49 грн., за березень 2021 року -104 004,77 грн., за квітень 2021 року - 118 506,35 грн., за травень 2021 року -73 169,75 грн., за червень 2021 року - 96 907,24 грн., за липень 2021 року -105 473,33 грн., за серпень 2021 року - 113 165,93 грн., за вересень 2021 року - 105 076,12 грн.
ТОВ «Столична Перспектива Плюс» подано до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення від 10.01.2022 №1 на акт від 30.12.2021 №94772/Ж5/26-15-07-01-03, за результатами розгляду яких відповідачем залишено висновки акту перевірки без змін, а заперечення - без задоволення.
На підставі висновків акту перевірки, 27.01.2022 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
№0043670701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 190 824,00 грн, з яких за податковими зобов'язаннями - 2 552 659,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 638 165,00 грн.;
№0043680701, яким нараховано штраф в сумі 51 875,10 грн.
Позивач не погоджуючись із висновками податкового органу та прийнятими на підставі цих висновків податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, такими, що порушують його права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.
Як вбачається з акта перевіркою встановлено заниження показників у рядку 4.1 Декларацій «Нараховано податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за основною ставкою за період 01.10.2019 по 30.09.2021 на загальну суму 2 482 910 грн.
У перевіряємому періоді TOB «Столична Перспектива Плюс» за договорами підряду, укладеними із Замовниками, виконувало власними силами будівельно-монтажні роботи.
TOB «Столична Перспектива Плюс» до перевірки надано оборотно-сальдові відомості та картки по бухгалтерському рахунку 20 «Виробничі запаси» за період з 01.10.2019 по 30.09.2021 у розрізі звітних періодів (місяців).
Перевіркою встановлено, що станом на початок та на кінець кожного звітного періоду (місяця) по бухгалтерського рахунку 20 «Виробничі запаси» обліковуються залишки розчину бетону (згідно товарних позицій) по яким відображались обороти по Дт (оприбуткування), по Кт (списання) та залишки розчину бетону, по яким рух не відбувався протягом одного або декількох місяців.
Згідно наданих до перевірки карток по бухгалтерському рахунку 20 «Виробничі запаси» встановлено, що залишки розчину бетону, які обліковуються на кінець кожного звітного періоду (місяця), були придбані товариством не в останній день звітного місяця, а накопичені протягом одного або декількох звітних періодів (місяців).
Крім того, перевіркою встановлено, що TOB «Столична Перспектива Плюс» ведеться бухгалтерський рахунок 23 «Виробництво» на якому товариством обліковуються і узагальнюються загально-виробничі витрати, трудові витрати та витрати ТМЦ і матеріалів, в т.ч розчину бетону, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт для Замовників.
Будівельно-монтажні роботи TOB «Столична Перспектива Плюс» передаються щомісяця Замовникам в повному обсязі, що підтверджується відсутністю дебетового сальдо по рахунку 23 «Виробництво», з одночасним визнанням доходу та витрат для отримання якого вони здійснені.
Таким чином, на думку контролюючого органу, враховуючи технологічні характеристики розчину бетону (затвердіння протягом короткого періоду часу), який не списано в Дт рахунку 23 «Виробництво» на кінець звітного періоду (місяця) не може бути в подальшому використаний у господарській діяльності позивача.
Контролюючим органом зроблено висновок про те, що в порушення пункту 198.5 статті 198 та пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України TOB «Столична Перспектива Плюс» не нараховано податок на додану вартість на суму виробничих запасів (розчин бетону), які в майбутньому не призведуть до отримання економічних вигод, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 2 482 909,56 грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивачем укладено ряд договорів підряду:
- між TOB «Укрроснафтогазбуд» (Замовник) та TOB «Столична Перспектива Плюс» (Підрядник) укладено договір підряду № МИХ-47 від 27.03.2019 по будівництву нового будинку з відтворенням фасаду у первісних архітектурних формах та надбудовою аттикового і мансардного поверхів під офісні приміщення на вул. Михайлівській, 12 у Шевченківському районі м. Києва, а також додаткові угоди та додатки до нього;
- між TOB «Стандарт Констракшн» (Генпідрядник) та TOB «Столична Перспектива Плюс» (Підрядник) укладено договір підряду № 21/08-ПР/19-3-ДГТ від 21.08.2019 про виконання робіт на об'єкті «Будівництво житлового комплексу на вул. Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м. Києва», а також додаткові угоди та додатки до нього;
- між TOB «Стандарт Констракшн» (Генпідрядник) та TOB «Столична Перспектива Плюс» «Підрядник» укладено договір підряду № 10/10-ПР/19-2-ДГТ від 10.10.2019 про виконання робіт: влаштування кладки стін та перегородок. Житлова секція С4 на об'єкті «Будівництво житлового комплексу на вул. Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м. Києва», а також додаткові договора та додатки до нього;
- між TOB «Магнат Будсервіс ЛТД» (Генеральний підрядник) та TOB «Столична Перспектива Плюс» (Підрядник) укладено договір підряду № 06/05-ПР/20-13МК від 06.05.2020 про виконання наступних робіт: перепланування мурування стін та перегородок в підвалі ж/б 13.5; перепланування мурування стін та перегородок 1-го поверху ж/б 13.5; замонолічування отворів інженерних пройомів Жб 13.4; замонолічування отворів інженерних пройомів ж/б 13.5; замуровування отворів після монтажу коробів під вентиляцію ж/б 13.5; на об'єкті - житлові будинки «№ 13.4-13.5 у складі об'єкта будівництва «Комплексна забудова за адресою м. Київ, Подільський район, пр-т Правди навпроти перетину з проспектом Василя Порика», а також додаткові угоди та додатки до нього;
- між TOB «Магнат Будсервіс ЛТД» (Генеральний підрядник) та ТОВ «Столична Перспектива Плюс» (Підрядник) укладено договір підряду № 22/07-ПР/20-13МК від 22.07.2020 на комплекс робіт з мурування стін та перегородок на об'єкті торгівельний центр №13.11 у складі об'єкта будівництва «Комплексна забудова за адресою м. Київ, Подільський район, проспект Правди навпроти перетину з проспектом Василя Порика» з додатками до нього (договірна ціна на комплекс робіт з мурування стін і перегородок ТРЦ 13.11.; графік виконання робіт на комплекс робіт з мурування стін і перегородок ТРЦ 13.11; акт прийому-передачі фронту робіт для виконання робіт від 22.07.2020; Додаткова угода №1 від 03 грудня 2020 року про згоду щодо компенсації Генпідрядником на користь Підрядника вартості роботи автокрана при виконанні комплексу робіт з мурування стін і перегородок, що є предметом договору з додатком - договірна ціна на роботи автокрана при виконанні комплексу робіт з мурування стін і перегородок);
- між TOB «Моноліт Будсервіс» (Генпідрядник) та TOB «Столична Перспектива Плюс» (Підрядник) укладено договір підряду № 21/01-ПР/20-Є від 21.01.2020 на виконання комплексу підрядних будівельно-монтажних робіт з улаштування цегляної кладки у житловому будинку №5 на об'єкті - житловий комплекс з об'єктами соціально-побутового призначення в 11 мікрорайоні житлового масиву «Позняки» по вул. Дніпровська Набережна 18 у Дарницькому районі м. Києва з додатками нього (договірна ціна, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на мурування стін та перегородок, підсумкова відомість ресурсів; Додаткова угода №1 від 22 травня 2020 року на додаткові підрядні роботи: встановлення трубочок для кондиціонерів в житловому будинку №5 з додатками - договірна ціна та локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на мурування стін та перегородок. буд.№5, підсумкова відомість ресурсів; Додаткова угода №2 від 06 серпня 2020 року на роботи - замуровування отворів OB цеглою в житловому будинку №5 з додатками - договірна ціна, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на мурування стін та перегородок будинок №5, підсумкова відомість ресурсів);
- між ТОВ «Моноліт Будсервіс» (Підрядник) та TOB «Столична Перспектива Плюс» (Субпідрядник) укладено договір підряду № 08/07-ПР/20-Д від 08.07.2020 на виконання комплексу підрядних робіт з мурування стін та перегородок житлового будинку №4 в складі об'єкту - будівництво житлового будинку №4 другої черги в складі будівництва 4-го мікрорайону на проспекті Правди навпроти з проспектами В.Порика у Подільському районі м. Києва з додатками до нього;
- між TOB «Моноліт Будсервіс» (Генпідрядник) та TOB «Столична Перспектива Плюс» (Підрядник) укладено договір підряду № 26/08-ПР/20-Є від 26.08.2020 про виконання комплексу підрядних будівельно-монтажних робіт з мурування стін та перегородок паркінгу при будівництві об'єкту житлового комплексу з об'єктами соціально-побутового призначення в 11 мікрорайоні житлового масиву «Позняки» по вул. Дніпровська Набережна, 18 у Дарницькому районі м. Києва з додатком до нього (договірна ціна, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на мурування стін та перегородок Паркінг, підсумкова відомість ресурсів);
- між TOB «Моноліт Будсервіс» (Генпідрядник) та TOB «Столична Перспектива Плюс» (Підрядник) укладено договір підряду №22/02-ПР/21-С від 22.02.2021 на виконання комплексу підрядних робіт з мурування стін та перегородок паркінгу в складі об'єкту - житловий комплекс з об'єктами соціально-побутового призначення в 11 мікрорайоні житлового масиву «Позняки» по вул. Дніпровська Набережна, 18 у Дарницькому районі м. Києва з додатками до нього;
- між TOB «Моноліт Будсервіс» (Генпідрядник) та TOB «Столична Перспектива Плюс» (Підрядник) укладено договір підряду № 20/07-ПР/21-7В7.6 від 20.07.2021 про виконання комплексу будівельно-монтажних робіт з мурування стін та перегородок в житловому будинку №7.6 в складі об'єкту - комплексна забудова мікрорайона на проспекті Правди навпроти перетину з проспектом В.Порика у Подільському районі м. Києва з додатками до нього;
- між TOB «Моноліт Будсервіс» (Генпідрядник ) та TOB «Столична Перспектива Плюс» (Підрядник) укладено договір підряду № 07/05-ПР/21-2Юс10.2 від 07.05.2021 про виконання комплексу будівельно-монтажних робіт з мурування стін, перегородок та подвійних перегородок в житловому будинку № 10.2 в складі об'єкту будівництво мікрорайонів у багатофункціональному житловому районі на вул. Маршала Гречки та проспект Правди навпроти перетину з проспектом В.Порика у Подільському районі м. Києва, 2-й мікр. Перша черга: житловий будинок №10.2. з додатком - локальний кошторис;
- між TOB «Стандарт Констракшн» (Генпідрядник) та TOB «Столична Перспектива Плюс» (Підрядник) укладено договір підряду № 22/01-ПР/21-2-ДГТ від 22.01.2021 про виконання робіт - мурування стін та перегородок. Житлова секція С.2 на об'єкті «Будівництво житлового комплексу на вул. Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м. Києва», а також додаткові угоди та додатки до нього;
- між TOB «Магнат Будсервіс ЛТД» (Генпідрядник) та TOB «Столична Перспектива Плюс» (Підрядник) укладено договір підряду № 07/06-ПР/21-1-ІП/Б5 від 07.06.2021 щодо виконання комплексу робіт з мурування стін та перегородок житлового будинку №5 на Об'єкті: «Комплексна забудова в межах IV, V, 2 п.к. III, 2 п.к. VIII мікрорайонів у багатофункціональному житловому районі на просп. Правди (навпроти з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва» (IV мікрорайон).
На виконання умов вказаних договорів сторонами складені та підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт та додатки до них, накладні та видаткові накладні, акти списання разом зі звітами про використання будівельних матеріалів, які містяться в матеріалах справи.
В матеріалах справи є журнали вхідного контролю та загальні журнали робіт по всім об'єктам будівництва, які були перевірені контролюючим органом. В кожному з цих журналів зазначено, на який саме об'єкт будівництва та в якій кількості поставлявся розчин бетону та його використання. Ведення журналів, довідок КБ-3, актів виконаних робіт та інше передбачено договорами підряду.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
У свою чергу, під господарською операцією згідно статті 1 вказаного закону розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (852-15), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Столична перспектива плюс» оприбутковує матеріали згідно видаткових накладних від постачальників здійснює по Д-ту 201 субрах. «Сировина й матеріали» бух.обліку 20. Списання матеріалів здійснюється проведенням К-т 201 Д-т 23 pax. «Виробництво» на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в, прийнятих Генпідрядником (первинний документ), с Кт 20 на Дт 23 pax.
Відповідно до Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (із змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 893/4186 «На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.
Устаткування й будівельні матеріали, що передані підряднику для монтажу й виконання будівельних робіт, списується з субрахунку 205 на рахунок 15 «Капітальні інвестиції» після підтвердження їх монтажу й використання. А до цього продовжують обліковуваться на Д-ті 205 субр.
За цим же принципом діяв позивач, а саме списання будівельних матеріалів здійснювалось лише на підставі первинного документа акта за формою КБ-2в, який підтверджує використання матеріалів у будівельно-монтажних роботах.
Порядок обліку витрат і списання матеріалів підрядна організація встановлює самостійно у своїй Обліковій політиці. Кількість матеріалів, що підлягають списанню на собівартість виконаних робіт, встановлюється на підставі наступних документів:
журнал обліку виконаних робіт форми № КБ-6, в якому щомісячно відображається фактичний об'єм виконаних робіт з підрахунком проміжних і підсумкових сум;
акт приймання виконаних будівельних робот форми №КБ-2в. Дані для складання акту визначаються за даними Журналу обліку виконаних робіт. Акт використовується підрядником для визначення вартості виконаних об'ємів робіт за встановлений в договорі період (місяць, етап і інше) і проведення розрахунків за виконані роботи. Акт форми №КБ-2в служить підставою для відображення у бухгалтерському обліку доходу підрядника при визначенні міри завершеності робіт і вирахуванні доходу по методу виміру і оцінки виконаної роботи;
звіт про витрати основних матеріалів у будівництві в зіставленні з витратами, визначеними по виробничих нормах форми № М-29, який відкривається окремо на кожен об'єкт будівництва і ведеться начальником ділянки впродовж року. Звіт служить підставою для списання матеріалів на собівартість будівельно-монтажних робіт і зіставлення фактичних витрат будівельних матеріалів на виконані будівельні і монтажні роботи з витратами, визначеними по виробничих нормах;
матеріальний звіт форми № М-19, який заповнюється в кількісному вираженні щомісячно начальником ділянки або виконробом. Кількісні показники витрат матеріалів по виконаних oб'ємax робіт з форми № М- 29 переносяться у звіт форми № М-19. До форми додаються документи, що підтверджують прихід і витрату матеріалів (лімітно-заборні карти, товарно-транспортні накладні, вимоги і ін.)
Тільки після узгодження кількості витрачених матеріалів на визначений в договорі етап виконання будівельно-монтажних робіт із замовником - генпідрядником, тобто після підписання акта приймання виконаних будівельних робот форми №КБ-2в і погодження оплати етапу робіт, всі матеріали отримують право на включення до собівартості будівельно-монтажних робіт. І саме на дату підписання акта приймання виконаних будівельних робот форми №КБ-2в у підрядника здійснюється проведення Д-т 23 pax. К-т 20 pax.Також на цю ж дату у бухгалтерському обліку підрядника визнається дохід по К-ту 703 pax. (завершено роботи по етапу) і одночасно собівартість етапу робіт списується на витрати періоду проведенням Д-т 903 pax. К-т 23.
Зі змісту зазначених вище договорів підряду в розділі «Вартість та порядок оплати робіт» Генпідрядник зобов'язує Підрядника в строк до 23 (або 25) числа звітного місяця надати Генпідряднику на перевірку об'єми робіт згідно вищенаведеної виконавчої документації. Тобто в акті виконаних робіт за формою № КБ-2в об'єм розчину бетону зазначається за період виконання певного етапу робіт, а не конкретно з 01 по 30 число поточного місяця.
Також, як пояснив позивач, об'єми будівельно-монтажних робіт, які виконувались в процесі місяця, але не завершенні до повного циклу - етапу (наприклад поверху або перегородки) не приймаються Генпідрядником як завершена робота. Оскільки процес будівництва об'єкту здійснюється безперервно.
Відповідно до облікової політики товариства головний бухгалтер керуючись п.44.1 ст.44 ПК України зобов'язаний оприбуткувати матеріали згідно видаткових накладних від постачальників (первинний документ) та списувати будівельні матеріали, у тому числі, розчин бетону, згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в.
Однак, матеріали, які були використані на виконання будівельно-монтажних робіт, але не підтверджені Генпідрядником, не можна без наявності первинного документу, списати та поставити на витрати, без підтвердження відповідними первинними документами.
В даному випадку, як вбачається з матеріалів, що не спростовано контролюючим органом, розчин бетону був використаний в будівельно-монтажних роботах. При цьому, розчин бетону, який не списано станом на кінець місяця у бухгалтерському обліку з 201 субр., мав бути списаний в Д-т 23 pax. лише при наявності на дату прийняття Генпідрядником відповідного етапу (конструктиву) та підписання акту форми № КБ-2в.
До того ж, як наголошував позивач, що підтверджується матеріалами справи, розчин бетону не зберігається на складі жодної хвилини, оскільки відразу заливається у технологічні отвори з бетономішалки постачальника і одразу використовується у будівельно-монтажних роботах. Активи, що засвідчують зіпсування утилізацію розчину бетону відсутні.
Суд зазначає, що докази, які підтверджують використання розчину бетону від моменту його покупки до використання у будівництві містяться у матеріалах справи. Як уже зазначалось вище відповідно до журналів вхідного контролю та загальних журналів робіт по всім об'єктам будівництва підтверджено на який саме об'єкт будівництва та в якій кількості поставлявся розчин бетону та його використання.
Аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Первинні документи по взаємовідносинах із зазначеними вище контрагентами мають всі необхідні та достатні дані для визначення виду послуг, об'єму наданих послуг, їх вартість, чітко зазначено економічну доцільність укладання господарських договорів із вищезазначеними суб'єктами господарювання, характер та об'єм наданих послуг кожним контрагентом.
В актах виконаних робіт деталізовано кожен вид наданих послуг, дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В ході розгляду справи твердження відповідача про те, що розчин бетону (затвердіння протягом короткого періоду часу), який не списано в Дт рахунку 23 «Виробництво» на кінець звітного періоду (місяця) не може бути в подальшому використаний у господарській діяльності позивача та те, що залишки розчину бетону на кінець місяця повинні оподатковуватись не знайшли належного підтвердження, оскільки матеріалами справи підтверджено, що розчин бетону використаний у будівельно-монтажних роботах згідно актів виконаних робіт та не був зіпсований.
Отже, такі первинні документи, що супроводжують господарські операції є підставою для формування бухгалтерського обліку позивача.
В матеріалах справи відсутні також докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
Відповідачем також не наведено суду жодних обставин та не надано доказів, які свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій та недобросовісність позивача як платника податків, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Таким чином, суд на підставі оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності встановив, що факт виконання будівельно-монтажних підрядних робіт позивачем документально підтверджується. Твердження податкового органу про порушення TOB «Столична Перспектива Плюс» пункту 198.5 статті 198 та пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у судовому засіданні не були доказані, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо підтвердження здійснення зазначених вище господарських операцій.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 190 824,00 грн.
Щодо нарахування контролюючим органом штрафу в сумі 51 875,10 грн., останнім зазначено, що в порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України TOB «Столична Перспектива Плюс» у жовтні 2019 року не відображено у складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 69750,20 грн. відповідно до податкової накладної №30 від 31.10.2019 та в порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкову накладну №30 від 31.10.2019 не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак відповідачем не доведено належними і допустимими доказами вказані обставини.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне також зазначити про процедурні порушення контролюючого органу при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Поряд з цим, згідно з абз.1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ та Закону України від 13.05.2020 №591-ІХ) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Дію карантину введено з 12 березня 2020 року на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 20.05.2020 № 392 та від 22.07.2020 № 641.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 №1336 внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236. Вказані зміни передбачають продовження терміну дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 із 30 грудня 2021 року до 31 березня 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Столична Перспектива Плюс» відповідно до затвердженого плану-графіка документальних перевірок, відповідно до ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 25.11.2021 №9369-п.
Акт перевірки складений 30.12.2021 №94772/Ж5/26-15-07-01-03.
Отже, Кабінетом Міністрів України на момент призначення та проведення перевірки позивача не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а відтак діяв мораторій на проведення, у тому числі, документальних планових перевірок платників податків.
Суд враховує, що Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб, у тому числі: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.
Як вбачається зі змісту цієї постанови, вона прийнята на підставі пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», відповідно до якого визначено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.
Норма пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в частині обмежень на проведення планових перевірок є чинною, жодних змін до неї законодавцем не вносилось.
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Беручи до уваги те, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89, тому суд вважає, що за загальним правилом вирішення колізій, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у даному випадку, підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.
Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого боку, - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №420/12859/21.
Окрім того, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 року по справі №640/18314/21, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».
Розглянувши вказану адміністративну справу, суди зазначили, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст. 2 ПК України).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що незважаючи на прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 03.02.2021 №89 у контролюючого органу були відсутні повноваження здійснювати проведення документальної планової перевірки за наявності чинної спеціальної норми Податкового кодексу України щодо дії мораторію на проведення таких перевірок.
Більш того, як встановлено судом, вказаний нормативно-правовий акт, на який посилається контролюючий орган як на підставу проведення перевірки, визнано нечинним в судовому порядку.
Таким чином, як встановлено судом, має місце недотримання відповідачем положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме проведення податковим органом документальної планової перевірки позивача за відсутності на це повноважень у зв'язку з діючим мораторієм.
Вказане порушення має наслідком протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, оскільки за умови дотримання податковим органом мораторію перевірка не повинна бути проведена та, відповідно, були б відсутні рішення за наслідками перевірки.
В контексті викладеного, суд бере до уваги правовий висновок Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, викладений у постанові від 21.02.2020 по справі №826/17123/18, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Отже, процедурні порушення, допущені податковим органом під час призначення та/або проведення перевірки, можуть бути самостійною і достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, якщо вони мають грубий характер і істотно порушують права платника податків.
Зважаючи на вищевикладене, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 27.01.2022 №0043670701 та №0043680701 діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та, як наслідок, таке не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, в контексті частини 2 статті 2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Столична Перспектива Плюс» (03056, м. Київ, вул. Дашавська, буд.25, кв.75, код ЄДРПОУ 37593482) задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.01.2022 №0043670701 та від 27.01.2022 №0043680701.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Столична Перспектива Плюс» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24 810,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Шулежко