ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 листопада 2022 року м. Київ № 640/21223/20
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо неподання звіту ГУ ПФУ в м. Києві про виконання рішення суду в адміністративній справі:
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення з 01.01.2016 ОСОБА_1 основного розміру пенсії під час перерахунку пенсії з 76% сум грошового забезпечення до 70% сум грошового забезпечення.
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення ОСОБА_1 з 01.01.2016 перерахунку основного розміру пенсії, виходячи з 76% сум грошового забезпечення.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 з 01.01.2016 перерахунок пенсії, обчислену виходячи з розміру 76% сум грошового забезпечення та здійснити з 01.01.2016 виплату перерахованої пенсії.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2021 у справі № 640/21223/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задоволено частково та зокрема:
1) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення з 01.01.2016 ОСОБА_1 основного розміру пенсії під час перерахунку пенсії з 76% сум грошового забезпечення до 70% сум грошового забезпечення;
2) визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення ОСОБА_1 з 01.01.2016 перерахунку основного розміру пенсії, виходячи з 76% сум грошового забезпечення;
3) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 з 01.01.2016 перерахунок пенсії, обчислену виходячи з розміру 76% сум грошового забезпечення та здійснити з 01.01.2016 виплату перерахованої пенсії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій, протиправною відмови і зобов'язання вчинити дії, - повернуто особі, яка її подала. Рішення суду набрало законної сили 26.04.2021.
25.05.2021 видано виконавчий лист щодо зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії позивачу.
06.10.2021 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про встановлення судового контролю, яка мотивована невиконанням відповідачем рішення суду протягом шести місяців, а також зазначено про те, що державним виконавцем не вживаються заходів щодо виконання рішення суду у справі № 640/21223/20.
Ухвалою суду від 21.10.2021 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/21223/20, яким ГУ ПФУ в м. Києві в особі керівника або особи, що виконує його обов'язки встановлено строк для подання суду звіту про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 09.02.2021 у справі № 640/21223/20 - протягом одного календарного місяця після дати отримання копії даної ухвали. Покладено обов'язок виконання даної ухвали у зазначеній вище частині на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (особу, що виконує його обов'язки).
Ухвалою від 09.12.2021 визнано звіт про виконання рішення суду від 19.11.2021 таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі та накладено на начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Дзядевич Ларису Вікторівну (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місяця роботи: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; тел. НОМЕР_2 ) штраф у розмірі 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста гривень) гривень 00 копійок за невиконання рішення суду у період виконання обов'язків начальника управління.
Також вказаною ухвалою, у відповідості до вимог ч. 7 ст. 382 КАС України, зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві подати наступний звіт про виконання рішення суду протягом місяця з дня отримання даної ухвали.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково та скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2021 в частині накладення штрафу на ОСОБА_2 - керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2021 залишено без змін.
Тобто, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2021 в частині подання наступного звіту про виконання рішення суду протягом місяця з дня отримання даної ухвали є чинною.
Разом з тим, станом на 07.11.2022, тобто більше 10 (десяти) місяців ГУ ПФУ в м. Києві так і не надано звіту про виконання рішення суду від 09.02.2021 у справі № 640/21223/20.
Відтак, за результатами розгляду питання щодо подання звіту, суд приходить до висновку, що неподання звіту вказує на відверто зневажливе ставлення до Конституції України з боку Держави в особі ГУ ПФУ та до прав людини у соціальній сфері, які, не дивлячись на конституційний принцип поділу влади (ст. 6 Конституції України"), ігноруючи приписи ст. ст. 127, 129-1 Конституції України, зокрема щодо обов'язковості судових рішень, перебрало на себе функції судової влади, самостійно встановлюючи строк і порядок виконання рішення суду, що не відноситься до повноважень та компетенції пенсійного органу.
Така свавільна поведінка Держави в особі ГУ ПФУ, як вбачається із судової практики, є усталеною та незмінною протягом тривалого періоду.
З урахуванням викладеного вбачається, що з боку органів ПФУ виконання рішення суду обумовлено не передбаченою законами України системою дозволів та передумов, що свідчить не лише про ігнорування норм Конституції України щодо обов'язковості судових рішень, але й про цілеспрямовані та усвідомлені дії органів виконавчої влади щодо нівелювання діяльності судової влади як такої.
Між тим, як вже неодноразово наголошувалось судом в аналогічних справах, рішення суду, яке набрало законної сили, для цілей його виконання не потребує жодного додаткового санкціонування з боку жодного органу, поставлення його "в чергу" тощо.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 129-1 Конституції України:
Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно рекомендаціям, зауваженням, та висловленим занепокоєнням Європейського суду з прав людини, які наголошувались у відповідних рішеннях ЄСПЛ, зокрема у пункті 54 Рішення Європейського суду з прав людини, справа "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Заява N 40450/04), саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції. Комітет міністрів розглянув заходи, запроваджені Урядом України для забезпечення виконання рішень Суду у справах, в яких порушується питання тривалого невиконання остаточних рішень національних судів.
Комітет міністрів ухвалив тимчасову резолюцію (СМ/Ке80ІІ(2008)1), у відповідних положеннях якої зазначено:
"Комітет міністрів висловлює особливу занепокоєність у зв'язку з тим, що, незважаючи на цілий ряд законодавчих та інших важливих ініціатив, до яких неодноразово приверталася увага Комітету міністрів, поки що досить мало зроблено для того, щоб подолати існуючу структурну проблему невиконання рішень національних судів;
рекомендує органам влади:
1. забезпечити ефективну реалізацію на практиці положень про відповідальність посадових осіб за невиконання рішень.
2. призначити відшкодування за шкоду, спричинену затримками у виконанні рішень національних судів, безпосередньо на підставі положень Конвенції та практики Європейського суду, як це передбачено Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України", пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України", пункт 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України", тощо).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду.
Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
У даному випадку суд констатує по суті відмову відповідача від виконання рішення суду, відверте ігнорування рішення суду та його тривале невиконання всупереч вимогам статті 129-1 Конституції України щодо обов'язковості судових рішень, що, крім іншого, підриває авторитет судової влади в частині обов'язковості виконання судових рішень, що вже неодноразово ставало предметом розгляду Європейського суду з прав людини.
Внаслідок невиконання рішення суду відповідачем по суті ставиться під сумнів сама сутність існування судової влади.
Відсутність фінансування прийнятих Державою на себе зобов'язань, у даному випадку - щодо пенсійного забезпечення, не може бути виправданням з боку Держави невиконання рішення суду та відмови людині у захисті (реалізації) її порушених прав.
При цьому, матеріали справи не містять будь-яких пояснень та доказів поважності щодо неможливості протягом 9 (дев'яти) місяців подати суду звіт про виконання рішення суду.
Відтак, в силу положень ч. 2 ст. 382 КАС України неподання звіту, або несвоєчасне подання звіту, є самостійною і достатньою підставою для накладення штрафу.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі № 640/21221/20.
Також суд звертає увагу на те, що невиконання рішення суду, яке набрало законної, не можуть бути виправданням з боку Держави (в особі ГУ ПФУ в м. Києві) невиконання рішення суду та бути аргументом наявності поважних причин його невиконання, тим більше - у сфері гарантованого Конституцією Україні соціального захисту (ст. 46), якою, крім іншого, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Відтак, враховуючи власне неподання (без поважних причин) звіту та тривале порушення прав позивача, яке з боку ГУ ПФУ триває з квітня 2021 року, тривале невиконання рішення суду в частині сплати коштів, суму боргу, яка є вагомою для позивача, для якого пенсія по суті є єдиним джерелом існування, враховуючи також те, що такого роду поведінка Держави (ГУ ПФУ) є усталеною у такого роду відносинах (тривале невиконання судових рішень), суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення на начальника ГУ ПФУ в м. Києві Дзядевич Ларису Вікторівну штрафу за невиконання у повному обсязі рішення суду у даній справі.
За правилами 2022 розмір штрафу сягає від 49 620 грн. до 99 240 грн.
У даному випадку, враховуючи всі наведені обставини у сукупності, суд, керуючись внутрішнім переконанням, тривалість невиконання рішення суду та поведінки Держави в особі ГУ ПФУ щодо створення штучних передумов для невиконання судових рішень (несвоєчасного виконання), приходить до висновку про наявність підстав для накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ, розмір якого за наведених обставин має складати - 50 000,00 грн., який є достатнім для спонукання ГУ ПФУ в особі керівника вжити заходів по реальному виконанню рішення суду від 19.11.2021 у справі № 640/21223/20.
Керуючись положеннями ст. ст. 382, 241 - 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Визнати таким, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не подано звіту про виконання рішення суду від 19.11.2021 у справі № 640/21223/20 без поважних причин, а відтак не підтверджено виконання рішення суду у повному обсязі.
2. Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Дзядевич Ларису Вікторівну (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місяця роботи: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; тел. НОМЕР_2 ) штраф у розмірі 50 000 гривень за неподання звіту та невиконання у повному обсязі рішення суду у даній справі.
3. Штраф стягнути:
- 25 000,00 (двадцять п'яти тисяч) гривень на користь Державного бюджету України.
Стягувачем є Державна судова адміністрація України (код ЄДР 26255795; адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5);
- 25 000,00 (двадцять п'яти тисяч) гривень на користь позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_3 ).
4. Дана ухвала є виконавчим документом.
5. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції (ч. 6 ст. 382 КАС України).
6. Строк пред'явлення виконавчого документу до виконання становить: для ДСА України - три місяці з дня набрання нею законної сили, а саме - до 07.02.2023, з урахуванням п. 10-2 Розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону № 2129-IX від 15.03.2022). для позивача - три роки до 07.11.2025.
7. Відповідно до ч. 7 ст. 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду.
8. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 382 КАС України зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві подати наступний звіт про виконання рішення суду протягом місяця з дня отримання даної ухвали.
9. Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, а примірник ухвали - ДСА України.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у строки та порядку, визначеному ст. ст. 292 - 297 КАС України.
Суддя І.А. Качур