ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 листопада 2022 року м. Київ № 640/2859/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський елеватор»
доГоловного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
простягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненський елеватор» (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, б. 2А, оф. 510, код ЄДРПОУ 33326670) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якій просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Рівненський елеватор» пеню за порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 19.11.2019 по 03.12.2019 включно у розмірі 76 395, 33 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що товариством здійснювалися дії щодо адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за результатами якого останнє скасоване рішенням ДПС України. Водночас, Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві здійснено перерахування узгодженої суми бюджетного відшкодування 03.12.2019, тобто всупереч приписам пункту 200.13 статті 200 ПК України.
Отже, за твердженням позивача, наслідком протиправної бездіяльності відповідачів, щодо несвоєчасного внесення відомостей до відповідного реєстру, стало позбавлення товариства права на своєчасне отримання з бюджету узгодженої суми ПДВ. А тому, керуючись приписами пункту 200.23 статті 200 ПК України, позивач просить стягнути з Державного бюджету України пеню на загальну суму 76395,33 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Представник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову, оскільки контролюючим органом повністю виконано вимоги Наказу №422 від 07 квітня 2016 року, який був чинний на момент спірних правовідносин, а тому внесення інформації до відповідного реєстру відбулась 26.11.2019, після узгодження суми бюджетного відшкодування.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві не надав письмового відзиву на позовну заяву.
Через канцелярію суду від представника позивача та Головного управління Державної податкової служби у м. Києві надійшли заяви про заміну неналежного відповідача - ГУ ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267) на ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП:44116011).
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі за текстом - постанова № 893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.
Згідно абз. 3 п. 2 постанови № 893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються, відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.
Права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (п. 3 постанови № 893).
Відповідно до п. 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2016 № 227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).
Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі за текстом - наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.
Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління ДПС у м. Києві, затвердженого наказом Державної податкової служби України 12.11.2020 № 643 (зі змінами внесеними наказом ДПС від 04.03.2021 № 264) Головне управління ДПС у м. Києві є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території м. Києва.
Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893, розпочато з 01.01.2021.
Крім того, з метою реалізації Постанови № 893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов'язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 43141267) 22.10.2020 внесено рішення № 1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Таким чином, з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.
Крім цього, 30.09.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.
Верховний Суд у постанові від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а (адміністративне провадження № К/9901/23524/20) з приводу правонаступництва органів державної влади зокрема зазначив, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому випадку також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб'єкта владних повноважень як юридичної особи.
З урахуванням викладеного та оскільки повноваження та функції Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) нормативним актом передані Державній податковій службі України, таким чином суд приходить до висновку, що правонаступником Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) є Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд переконаний в тому, що належним відповідачем у даній справі є Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), у зв'язку із чим, підлягає заміні неналежний відповідач належним.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ГУ ДФС у м. Києві у серпні 2019 року одночасно щодо шести компаній групи «Tesslagroup», (ТОВ «Рівненський ХПП», ТОВ «Рівненський елеватор», ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш», ТОВ «Зернолія», ТОВ «Еколінія», ТОВ «Воїнське ХПП») провело позапланові виїзні документальні перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2019 року, на підставі чого були складені акти перевірок, у тому числі по відношенню до ТОВ «Рівненський елеватор» від 07.08.2019 №824/26-15-14-04-01/33326670, згідно із висновками акту перевірки платнику податків зменшено суми бюджетного відшкодування за травень 2019 на підставі податкового повідомлення-рішення від 29.08.2019 форми «В3» №0048381404.
ТОВ «Рівненський елеватор» не погодилось із винесеним ГУ ДФС у м. Києві податковим повідомленням-рішенням про зменшення сум бюджетного відшкодування та оскаржило його до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 07.11.2019 №8583/6/99-00-08-05-02, скаргу ТОВ «Рівненський елеватор» задоволено.
ДПС України скасувало в порядку ст. 56 ПК України податкове повідомленнярішення ГУ ДФС у м. Києві від 29.08.2019 форми «В3» №0048381404.
ГУ ДПС у м. Києві отримало рішення ДПС України про скасування податкового повідомлення-рішення ТОВ «Рівненський елеватор» від 07.11.2019 №8583/6/99-00-08-05-02 - №3060/8 11.11.2019, що також підтверджується листом-відповіддю ГУ ДПС у м. Києві від 09.11.2020 №146377/10/26-15-34-00-17 на запит товариства про отримання публічної інформації.
Після отримання рішень ДПС України, ГУ ДПС у м. Києві на наступний робочий день зобов'язане було внести дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість про узгодження сум бюджетного відшкодування та внести правильну дату рішення ГУ ДПС у м. Києві, але цього зроблено не було, а навпаки до реєстру внесена недостовірна інформація.
Як вбачається із даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Міністерства фінансів України https://mof.gov.ua/uk/vat-refund ГУ ДПС у м. Києві протиправно внесло недостовірні відомості щодо «Дата судового рішення» (дати рішення ДПС України) зазначивши недостовірну дату 25.11.2019, а не вірну - 07.11.2019, а також внесло інформацію в Реєстр не на наступний день після отримання рішень ДПС України від 07.11.2019, а через два тижні - 25.11.2019.
Позивач стверджує, що не дивлячись на той факт, що ДПС України скасувало протиправне податкове повідомлення-рішення, ГУ ДПС у м. Києві продовжило незаконно перешкоджати товариству в отриманні сум бюджетного відшкодування, затримавши його ще на 14 днів, чим спричинило факт невчасного повернення бюджетного відшкодування платнику податків та нарахування пені.
Таким чином, ГУ ДПС у м. Києві невчасно внесено дані до реєстру заяв узгодженні суми ПДВ, у зв'язку із цим суми ПДВ товариству були поверненні із запізненням упродовж 03.12.2019: ТОВ «Рівненський елеватор» код ЄДРПОУ 33326670 сума ПДВ 10 708 255,00 грн., - внесено в реєстр 25.11.2019, а не 12.11.2019, хоча «Дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення» 07.11.2019, а не 25.11.2019 «Дата судового рішення», як невірно зазначено в реєстрі.
Позивач наголошує, що відповідач зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника у наступні дати, а п'ять операційних днів для перерахування сум на рахунок платника закінчились щодо ТОВ «Рівненський елеватор» 12.11.2019, а не 25.11.2019, 19.11.2019 - останній день строку для перерахування сум бюджетного відшкодування, а не 03.12.2019.
Враховуючи вище зазначене, на думку позивача, відповідач несвоєчасно повернув суми бюджетного відшкодування та прострочив строк на ТОВ «Рівненський елеватор» 14 днів.
Вважаючи протиправним порушення відповідачем термінів відшкодування ПДВ та протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати пені, відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (підпункт 200.7.1 пункт 200.7 статті 200 ПКУ).
До такого Реєстру вносяться такі дані:
1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;
2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);
3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;
5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;
6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;
8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;
10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;
11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;
12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;
13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;
14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;
15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку;
16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно підпункту 200.10, 200.11 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями:
за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.
У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Тобто, як вбачається з матеріалів даної справи, сума бюджетного відшкодування у розмірі 10708255,00 грн. набула статус узгодженої з 08 листопада 2019 року, тобто в день наступним після винесення рішення ДПС України від 07 листопада 2019 року №8583/6/99-00-08-05-02, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.08.2019 форми «В3» №0048381404.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".
З наведеного вбачається, що контролюючим органом зазначена сума у розмірі 10708255,00 грн. повинна була бути відображена в реєстрі 12 листопада 2019 року.
Крім того, наявними у матеріалах справи доказами спростовуються посилання та доводи представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо посилань на положення наказу Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422, а саме рішення ДПС України від 07 листопада 2019 року №8583/6/99-00-08-05-02, отримано Головним управління Державної податкової служби у м. Києві 11 листопада 2019 року №3060/8, а тому відповідач набув обов'язку виконати рішення у відповідності до вимог чинного законодавства та вчасно внести відомості до Реєстру.
Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Отже, приписами вищезазначених норм чітко передбачений обов'язок податкового органу внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до інформації, яка міститься в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування за посиланням https://mof.gov.ua/uk/vat-refund/, з урахуванням результатів адміністративного оскарження встановлено дату «Дата судового рішення» 25.11.2019, в той же час, як вірною є дата узгодження - 08.11.2021 року. Дата повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку - 03.12.2019 року.
Тобто, сума бюджетного відшкодування у розмірі 10708255,00 грн. набула статус узгодженої, про що наразі зазначено в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Таким чином, враховуючи приписи пункту 200.13 статті 200 ПК України орган, що здійснює казначейське обслуговування, протягом п'яти операційних днів після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, узгоджена сума в розмірі 10708255,00 грн. повинна бути перерахована на банківський рахунок позивача у строк до 19 листопада 2019 року.
Проте, узгоджена сума бюджетного відшкодування перерахована на банківській рахунок позивача 03 грудня 2019 року, тобто затримка склала 14 днів.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи причина затримки перерахування узгодженої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівненський елеватор» відбулась внаслідок зволікання посадовими особами Головного управління ДПС в м. Києві щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування реквізитів поточного рахунку платника податку для перерахування бюджетного відшкодування.
Отже, не вчинення податковим органом дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування будь-яких даних, в даному випадку номеру банківського рахунку, що призвело до несвоєчасного перерахування на рахунок позивача узгодженої суми бюджетного відшкодування у визначений строк є підставою для виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський елеватор» права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування протягом строку її дії, включаючи день погашення.
На підставі пункту 1 розділу 2 Порядку взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №343 від 09 березня 2016 року і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2016 року за №496/28626, для забезпечення повного з'ясування обставин, що мають значення в процесі судового розгляду позовних заяв про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, пені або стягнення митних платежів, відповідачами у таких справах є орган ДФС, на обліку якого перебуває платник або який здійснював митне оформлення, та орган Казначейства за місцезнаходженням відповідного органу ДФС.
За правилами пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Облікова ставка НБУ станом на 18 листопада 2019 року складала 15,5%, кількість днів прострочення з 18 листопада 2019 року по 03 грудня 2019 року, складає 15 днів.
10708255,00 грн. (сума заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ) * 15,5% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) * 120% : 365 дн. х 14 дн. (кількість днів прострочення) = 76 395,33 грн.
Відтак позивачем вірно розрахована сума пені, яка підлягає стягненню з Державного бюджету України.
У постанові від 30 травня 2019 року, номер судового рішення в ЄДРСРУ 82120048, Верховний Суд наголосив, що відповідно пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України встановлюється обов'язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 Податкового кодексу України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому, непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі № 640/1032/19.
Відтак, суд дійшов висновку, що бездіяльність Головного управління ДПС в м. Києві щодо не нарахування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський елеватор» пені за порушення строків відшкодування податку на додану вартість у сумі 76 395,33 грн. є протиправною.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський елеватор» (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, б. 2А, оф. 510, код ЄДРПОУ 33326670) - задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Рівненський елеватор» пеню за порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 19.11.2019 по 03.12.2019 включно у розмірі 76 395, 33 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський елеватор» (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, б. 2А, оф. 510, код ЄДРПОУ 33326670) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Г. Вєкуа