ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
07 листопада 2022 року м. Київ№ 640/35936/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві,
третя особаакціонерне товариство «УкрСиббанк»
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), третя особа - акціонерне товариство «УкрСиббанк», у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18 березня 2019 року № 0017694202 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 510 333,71 грн., прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18 березня 2019 року № 0017734202 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір у розмірі 42 527,81 грн., прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Через канцелярію суду 12.01.2022 від представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, на підставі статті 122 КАС України.
Здійснюючи розгляд вказаної заяви, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно положення частини восьмої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3,4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Положення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду.
Статтею 122 КАС України визначено загальні (окремі для особи і органу влади) і деякі спеціальні строки звернення до суду, а нормою статті 123 КАС України - наслідки їх пропуску, що полягають у фактичному недопуску до судового розгляду спорів, за якими строк звернення до суду минув.
Відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3).
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Статтею 102 ПК України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви заходи досудового врегулювання спору позивачем не вживались.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).
Верховний Суду в постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20 зазначив, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі №803/728/17, від 18.06.2018 у справі № 805/1146/17-а та сформулювала такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
В обґрунтування заяви про поновлення строків позовної давності позивач зазначив про те, що про спірні податкові повідомлення-рішення дізнався 12.11.2021 після ознайомлення з матеріалами справи №640/25023/21. Враховуючи викладене ОСОБА_1 вважає, що наявні підстави для визнання поважними підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Однак, представник відповідача надав докази вручення податкових повідомлень - рішень від 18 березня 2019 року № 0017694202 та від 18 березня 2019 року № 0017734202 позивачу особисто під розписку 17.04.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке додане до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Таким чином податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2019 року № 0017694202 та від 18 березня 2019 року № 0017734202 вручені ОСОБА_1 належним чином, а строк звернення до суду для зазначених податкових повідомлень-рішень з урахуванням зазначених висновків Верховного Суду сплинув.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, а відтак клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 122, 161, 171, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, третя особа - акціонерне товариство «УкрСиббанк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскарженою до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені статтями 295 - 297 КАС України.
Суддя Н.Г. Вєкуа