08 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/1341/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради в особі селищного голови Горбаня Сергія Григоровича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великобагачанської селищної ради в особі селищного голови Горбаня Сергія Григоровича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення 16 сесії 8 скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 27.10.2021 щодо відмови у надані дозволі на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства позивачу;
- зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, в розмірах 2,00 га.
В обгрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га. Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, в розмірах 2,00 га, оскільки відповідач посилається саме на договір оренди «ДП Центр ДЗК при Держкомземі України» за №040555100001 від 01.06.2005, але не надає копію цього договору та докази того, що він відповідає істотним умовам договору та діє. Тому позивач вважає, дане рішення необґрунтованим.
14.10.2022 до суду відповідачем надано відзив на позов в якому вказано, що 13.10.2021 до Великобагачанської селищної ради звернувся позивач з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, в розмірах 2,00 га. Опрацювавши клопотання було виявлено інформацію, що земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах договору оренди укладеного 01.06.2015 між Громадським об'єднанням «Степовик» та Великобагачанською селищною радою, зареєстрованим у Великобагачанському районному відділі регіональної філії «ДП Центр ДЗК при Держкомземі України» за №040555100001 від 01.06.2015.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2021 позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована за межами села Степанівка Миргородського району Полтавської області.
До заяви додано: викопіювання земельної ділянки; паспорт та код.
Рішенням 16 сесії 8 скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 27.10.2021 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, як розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, у зв'язку з тим, що земельна ділянка перебуває в користуванні на умовах оренди для сінокосіння і випасання худоби на підставі договору оренди укладеного 01.06.2005 та зареєстрованому у Великобагачанському районному відділі Полтавської регіональної філії «ДП Центр ДЗК при Держкомземі України» за №040555100001 від 01.06.2005.
Позивач не погоджуючись із зазначеним рішенням, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/.
Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини п'ятої статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Підставами припинення права користування земельною ділянкою стаття 141 Земельного кодексу України визначає, зокрема: а) добровільну відмову від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.
В постанові від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а Верховний Суд зазначив, що враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини шостої статті 118 ЗК України, яка містить імперативні вимоги щодо обов'язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), то недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Таким чином, безоплатна приватизація земельних ділянок, що вже перебувають у законному користуванні інших осіб, допускається виключно після припинення користування земельними ділянками такими особами.
Дослідивши оскаржуване рішення 16 сесії 8 скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 27.10.2021, судом встановлено, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, стало те, що бажана земельна ділянка перебуває в користуванні на умовах оренди для сінокосіння і випасання худоби на підставі договору оренди укладеного 01.06.2005 та зареєстрованому у Великобагачанському районному відділі Полтавської регіональної філії «ДП Центр ДЗК при Держкомземі України» за №040555100001 від 01.06.2005.
Надаючи оцінку вказаній підставі для відмови у наданні дозволу, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що до заяви про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою позивачем додано викопіювання з кадастрової карти, на якій зазначено схему розташування земельної ділянки, відносно якої позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Водночас відповідачем надано до суду договір оренди землі від 01.06.2005, який укладено строком на 20 років, між Великобагачанською районною державною адміністрацією та Громадським об'єднанням «Степовик» про передання в оренду земельної ділянки в строкове платне користування загальною площею 11.3600 га, у тому числі сіножаті - 11.3600 га.
Зазначений договір зареєстровано у Великобагачанському районному відділі Полтавської регіональної філії «ДП Центр ДЗК при Держкомземі України» за №040555100001 від 01.06.2005.
Таким чином, відповідачем доведено, що на момент прийняття оскаржуваного рішення земельна ділянка, з масиву якої позивач бажає отримати земельну діяльну площею 2,00 га, була передана в оренду іншій особі згідно договору оренди, який зареєстровано в «ДП Центр ДЗК при Держкомземі України» за №040555100001 від 01.06.2005.
Учасниками справи на заперечується, а також слідує з доданого позивачем до клопотання від 07.10.2021 графічних матеріалів про бажане місце розташування запитуваної земельної ділянки та обставина, що спірні правовідносини виникли з приводу бажання позивача отримати земельну ділянку орієнтовною площею 2,0 га, яка на момент прийняття оскаржуваного рішення розташовувалася в межах земельної ділянки, яка перебуває в оренді Громадського об'єднання «Степовик» згідно договору оренди землі, укладеного 01.06.2015 між Громадським об'єднанням «Степовик» та Великобагачанською селищною радою, зареєстрованим у Великобагачанському районному відділі регіональної філії «ДП Центр ДЗК при Держкомземі України» за №040555100001 від 01.06.2015.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем нотаріально засвідченої згоди від Громадського об'єднання «Степовик» на вилучення бажаної земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га.
Крім того, частиною першою статті 34 ЗК України передбачено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.
Отже, земельні ділянки, які призначені для сінокосіння та випасання худоби, можуть бути передані громадянам виключно на умовах користування (в оренду).
Враховуючи вищевикладене, відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою є правомірною, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Великобагачанської селищної ради в особі селищного голови Горбаня Сергія Григоровича ( вул. Каштанова, 20, Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область, 38300, код ЄДРПОУ 21044600) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Петрова