Справа № 420/13610/22
09 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами окремого позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до відповідача, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ВП №68910144 від 05.09.02022 про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
Позивач стверджує, що він виконав в повному обсязі покладені на нього судом зобов'язання по здійсненню перерахунку і виплати пенсії в порядку, встановленому чинним законодавством та в межах покладених на нього законом.
Так, він включив нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставив у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії. Фактична невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Проведення такої виплати не може здійснюватися за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного внеску, а проводяться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Пенсійні виплати здійснюються виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат позивач не має.
Відсутність коштів не може вважатися, на думку позивача, невиконанням судового рішення без поважних причин.
(б) Позиція відповідача
21.10.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовної вимоги.
Відповідач зазначав, що позивач не виконав зобов'язання, покладені на нього судом, в повному обсязі у встановлений строк для його добровільного виконання.
Відповідача зазначає, що обґрунтування позивачем неможливості виконання рішення суду в частині виплати нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 31.05.2021 в сумі 155 128,67 грн. через відсутність відповідних коштів, які спрямовуються на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, не підтверджуються жодними доказами. Позивач не надав виписки з рахунків, ані будь-які інші докази, які б підтверджували дійсну відсутність коштів, а також не зазначив, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів.
Оскільки вимоги виконавчого документу боржник повторно не виконав у повному обсязі, на боржника відповідач наклав штраф у подвійному розмірі.
На думку відповідача, відсутність коштів у кошторисі не звільняє державу в особі відповідача від обов'язку здійснити таку виплату .
Обґрунтування щодо неможливості здійснити виплату нарахованої доплати пенсії не ґрунтується на нормах закону та не підтверджена належними доказами. Здійснення перерахунку на доплату пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду в повному обсязі.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
17.10.2022 суд ухвалою відкрив провадження у справі з урахуванням особливостей, встановлених 268-272, 287 КАС України та призначив судове засідання на 31.10.2022.
Ухвалою від 17.10.2022 суд витребував у відповідача матеріали виконавчого провадження та зупинив провадження у справі до 31.10.2022 .
01.11.2022 в судове засідання сторони не з'явилася, хоча були належним чином повідомлені, інформацію щодо причини неприбуття до суду не надали.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України: «Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій».
З урахуванням ч.3 ст.268, ч.9 ст.205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.
IV. Обставини, встановлені судом
На виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження ВП №68910144 з примусового виконання вимог виконавчого листа №420/25966/21, виданого Одеським окружним адміністративним судом 06.04.2022 про зобов'язання позивача провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» №33/36-3506 від 26.08.2021 «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії» з урахуванням виплачених сум».
15.07.2022 відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові відповідач зазначив про надання десяти робочих днів для виконання рішення суду.
17.08.2022 відповідач виніс постанову ВП №68910144 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду. У зазначеній постанові відповідач вказав на необхідність виконання рішення суду протягом десяти робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Позивач листом від 22.08.2022 повідомив відповідача, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 у справі №420/25966/21, яке набрало законної сили 22.02.2022, ОСОБА_1 11.05.2022 він провів перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області № від 26.08.2021 №33/36-3506 «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії».
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2022 становить 11928,20 грн.
Сума доплати за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 з урахуванням фактично виплачених сум склала 155128,67 та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Таким чином, повідомляє позивач у своєму листі, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 31.05.2021 в сумі 155 128,67 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з Державного бюджету України.
05.09.2022 відповідач виніс постанову про накладення штрафу в подвійному розмірі 10 200 грн. за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин.
V. Джерела права та висновки суду
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Зміст даних спірних правовідносин становить вирішення питання про існування у позивача поважних причин для не виконання у повному обсязі рішення суду у встановлений чинним законодавством термін.
Сукупність дій відповідача, що спрямовані на примусове виконання рішень проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України «Про виконавче провадження» № 1404 -VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404 -VIII).
Частина 1 ст.18 Закону № 1404 -VIII встановлює обов'язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону № 1404 -VIII: «Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:
1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Відповідно до ч.4 ст.19 Закону № 1404 -VIII: «Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи».
Порядок виконання рішення суду врегульований статтею 63 Закону № 1404 -VIII . Так, відповідно до ч.ч.1,2,3 цієї статті: « 1. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом».
Згідно з ч.1,2 ст.75 Закону № 1404 -VIII: « 1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження».
Аналіз процитованих норм Закону № 1404 -VIII вказує на те, що для застосування за невиконання рішення суду штрафних санкцій повинні мати місце дві передумови:
1)факт невиконання судового рішення про зобов'язання боржника виконати певні дії;
2)відсутність існування поважних причин, які зумовили невиконання.
Щодо першої умови суд зазначає, що обидві сторони визнають факт невиплати відповідачем нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 31.05.2021 в сумі 155 128,67 грн., що означає невиконання рішення суду в повному обсязі. Таким чином, суд не погоджується з твердженнями позивача, що, здійснивши перерахунок, він виконав рішення суду. Адже здійснення розрахунку пенсії є тільки передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду.
Щодо існування у позивача поважних причин, які перешкоджають йому здійснити нараховану доплату, суд з огляду на матеріали справи, зазначає про відсутність будь-яких доказів в підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, а також, доказів того, що відповідач вживає заходи для вирішення питання щодо виділення коштів, внесення відповідних змін до кошторису. Тобто матеріалами справи не підтверджені обставини того, що позивач здійснює всі залежні від нього заходи для виконання рішення в повному обсязі.
Таким чином, суд констатує недоведеність позивачем існування в нього поважних причин за яких він не в змозі виконати рішення в повному обсязі. Так само він не надав відповідні докази відповідачеві в межах виконавчого провадження на підтвердження своїх доводів про неможливість з поважних причин виконати рішення в повному обсязі.
Отже на підставі викладеного суд робить висновок, що відповідач правомірно, виконуючи покладені на нього чинним законодавством обов'язки, застосував до позивача штрафні санкції.
При цьому суд зазначає, що право на отримання пенсії є гарантованим Конституцією України. Так, відповідно до ст.46 Конституції України «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом».
У рішенні «Бурмич та інші проти України» від 12.10.2017 (заява №46852/13) ЄСПЛ вказував на невирішення корінних причин системної проблеми невиконання або несвоєчасного виконання рішень національних судів, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.1 Протоколу І до Конвенції, ст.13 Конвенції стосовно відсутності ефективного засобу юридичного захисту в національному законодавстві, незважаючи на основні рекомендації, надані протягом багатьох років, зокрема у п'яти проміжних резолюціях Комітету Міністрів Ради Європи і пілотному рішенні Суду «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 (заява № 40450/04).
Таким чином, суд робить висновок про відмову у задоволенні позовної вимоги через недоведеність існування поважних причин у позивача, що перешкоджають реалізувати право особи на ефективний засіб юридичного захисту своїх соціальних прав, гарантованих Конституцією України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 287 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО
.