Справа № 420/14747/22
09 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанови державного виконавця Першого Приморсько відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Разумна-Гайдук А. Б. про відкриття виконавчого провадження №69578892 від 08.08.2022р. по примусовому виконанню постанови Малиновського районного суду м. Одеси №521/17544/21 від 07.04.2022 р. по стягненню з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 363440,84 грн. та закриття виконавчого провадження; визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Разумна-Гайдук А. Б. про відкриття виконавчого провадження №69578822 від 08.08.2022р. по примусовому виконанню постанови Малиновського районного суду м.Одеси №521/17544/21 від 07.04.2022 р. по стягненню з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 496, 30 грн. та закриття виконавчого провадження; визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Разумна-Гайдук А. Б. про відкриття виконавчого провадження №69578715 від 08.08.2022р. по примусовому виконанню постанови Малиновського районного суду м. Одеси №521/3995/22 від 12.04.2022 р. по стягненню з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 141853,26 грн. та закриття виконавчого провадження; визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Разумна -Гайдук А. Б. про відкриття виконавчого провадження №69578626 від 08.08.2022р. по примусовому виконанню постанови Малиновського районного суду м. Одеси №521/3995/22 від 12.04.2022р. по стягненню з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 496,20 грн. та закриття виконавчого провадження; визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Яцина О. С. про відкриття виконавчого провадження №69497710 від 29.07.2022 р. по примусовому виконанню постанови Малиновського районного суду м. Одеси №521/17544/21 від 07.04.2022р. по стягненню з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 363440,84 грн. та закриття виконавчого провадження.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2022р. відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 02.11.2022р.; витребувано у Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчих проваджень №69578892, №69578822, №69578715, №69578626, №69497710; витребувані документи зобов'язано надати до Одеського окружного адміністративного суду у строк до 02.11.2022р.; зупинено провадження по справі до 02.11.2022р.
28.10.2022р. до суду від Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшов відзив на позовну заяву та витребувані судом копії матеріалів виконавчих проваджень.
Ухвалою суду від 03.11.2022р. поновлено провадження по справі; призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначав, що з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що: дата набрання законної сили постанови Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/17544/21 від 07.04.2022 р., - 19.04.2022 р., а постанови Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/3995/22 від 12.04.2022р. -23.04.2022 р. В свою чергу, як вказав представник позивача, відповідно до ст. 303 КУпАП України не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення та відповідно кінцевим строком пред'явлення до виконання зазначених постанов є: постанови у справі №521/17544/21 від 07.04.2022 р. - 20.07.2022 р., постанови у справі №521/3995/22 від 12.04.2022 р. - 13.07.2022 Представник позивача, посилаючись на положення ст.12, 26 Закону України «Про виконавче провадження» вказав, що службові особи Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) порушили строки для відкриття виконавчого провадження. Більш того, як зазначив представник, постанова від 08.08.2022р. про відкриття виконавчого провадження №69578892 та постанова від 29.07.2022р. про відкриття виконавчого провадження №69497710 стосуються однієї та тієї ж самої постанови Малиновського районного суду м. Одеси №521/17544/21 від 07.04.2022 р. про стягнення штрафу у розмірі 363440,84 грн. та службові особи відповідача не пересвідчились у вже відкритому провадженні та вдруге відкрили виконавче провадження за однім й тим самим документом, двічі стягуючи виконавчий збір та двічі стягуючи один й той самий штраф.
28.10.2022р. до суду від Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1 та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач наголосив, що у пункті 10-2 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VІІІ, зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Отже, як вказав відповідач, у зв'язку з дією п. 10-2 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VІІІ, як спеціального законодавства, яке регулює спірні правовідносини, не суперечить також наведеним положенням ст.303 КУпАП, на які посилається позивач. Також відповідач зазначив, що постанова №521/17544/21 винесена 07.04.2022 р. Малиновським районним судом м. Одеси в частині стягнення штрафу у розмірі 363440,84 грн. та згідно якої державним виконавцем Яциною О.С. відкрито виконавче провадження № 69497710 надійшла на виконання від Одеської митниці і підстави (визначені Законом України «Про виконавче проваджена») для неприйняття державним виконавцем до виконання виконавчого документу були відсутні.
04.11.2022р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій представник вказав, що не погоджується із відзивом позивача та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Так, представник позивача зазначив, що стаття 303 КУпАП визначає, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Другий абзац вказаної статті зазначає, що Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень. Отже, як вказав представник позивача, повинен бути інший нормативно-правовий акт, який би передбачав інші строки виконання рішень судів щодо окремих видів адміністративних правопорушень (корупційні правопорушення, порушення правил дорожнього руху та ніше). В даному випадку Закон України «Про виконавче провадження» не є таким нормативно-правовим актом та не може змінювати строки визначені ст. 303 КУпАП. Таким чином, не зважаючи на момент набрання законної сили постановою по справі про порушення митних правил, в силу приписів статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення така постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення за умови відсутності її оскарження та підстав для відстрочки її виконання. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, «що згідно наявних матеріалів виконавчого провадження №69578892 з примусового виконання постанови №521/17544/21 виданої 07.04.2022 р. Малиновським районним судом м. Одеси, виконавчий документ судом на примусове виконання в частині стягнення штрафу у розмірі 363440,84 грн. направлено 16.06.2022 р., того ж дня органом ДВС отримано виконавчий документ. 08.08.2022 р. державним виконавцем Разумна-Гайдук А. Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 69578892. Постанова №521/17544/21 видана 07.04.2022 р. Малиновським районним судом м. Одеси в частині стягнення штрафу у розмірі 363440,84 грн. та згідно якої державним виконавцем Яциною О. С. відкрито виконавче провадження №69497710 надійшла для виконання від Одеської митниці і підстави для неприйняття державним виконавцем до виконання виконавчого документу були відсутні». В свою чергу, представник позивача, що не погоджується із зазначеним висновком оскільки такими діями відповідач фактично двічі намагається стягнути суму штрафу за одним й тим самим рішенням суду. При цьому в рамках кожного з цих проваджень на майно позивача накладено заборони, що є неприпустимим та таким, що порушує її права. Так, ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачила, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Отже, як вказав представник позивача, оскільки виконавець Яцина О. С. першою відкрила виконавче провадження стосовно ОСОБА_1 , то усі послідуючі виконавчі документи повинні були бути направленні їй для виконання. У цьому випадку ОСОБА_2 могла пересвідчитись про помилковість повторного відкриття провадження по виконанню рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07.04.2022 р. у справі №521/17544/21.
Учасники справи повідомлялись про день та час слухання справи, однак у судове засідання не з'явились.
04.11.2022р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебування представника у відрядженні у період з 08.11.2022р. по 11.11.2022р.
Керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України та враховуючи те, що представник позивача звертаючись до суду із клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його відрядженням, не надав до суду жодних доказів зазначеного та з урахуванням наявності у матеріалах справи витребуваних судом документів, заяв по суті справи, судом продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 07.04.2022р. по справі №521/17544/21 ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості - безпосередніх предметів митних правил, а саме 363440, 84 з конфіскацією цих товарів; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20грн.
Зазначена постанова суду набрала законної сили 19.04.2022р.
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси віл 12 квітня 2022 року по справі №521/13995/22 ОСОБА_3 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості - безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме 141 853,26грн., з конфіскацією цих товарів; стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 496, 20 грн.
Зазначена постанова суду набрала законної сили 23.04.2022р.
Згідно Свідоцтва про зміну імені Серії НОМЕР_1 , виданого 23 липня 2019 року Приморським районним у місті Одеси відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с.8).
Постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Разумна-Гайдук А. Б. відкрито виконавче провадження №69578892 від 08.08.2022р. по примусовому виконанню постанови Малиновського районного суду м.Одеси №521/17544/21 від 07.04.2022 р. по стягненню з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 363 440,84 грн.(а.с.24).
Постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Разумна-Гайдук А. Б. відкрито виконавче провадження №69578822 від 08.08.2022 р. по примусовому виконанню постанови Малиновського районного суду м.Одеси №521/17544/21 від 07.04.2022 р. по стягненню з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 496, 30 грн. (а.с.25).
Постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Разумна-Гайдук А. Б. відкрито виконавче провадження №69578715 від 08.08.2022р. по примусовому виконанню постанови Малиновського районного суду м.Одеси №521/3995/22 від 12.04.2022р. по стягненню з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 141853,26 грн.(а.с.26).
Постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Разумна -Гайдук А. Б. відкрито виконавче провадження №69578626 від 08.08.2022р. по примусовому виконанню постанови Малиновського районного суду м.Одеси №521/3995/22 від 12.04.2022 р. по стягненню з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 496,20 грн.(а.с.27).
Постановою старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Яцина О. С. відкрито виконавче провадження №69497710 від 29.07.2022 р. по примусовому виконанню постанови Малиновського районного суду м.Одеси №521/17544/21 від 07.04.2022 р. по стягненню з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 363440,84 грн.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016р. встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно ч.5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частинами 1, 2 ст.12 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Статтею 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.22 року строком на 30 діб.
Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 р. №133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 р. №259/2022, який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 р. №341/2022, який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 р. №573/2022, який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 року строком на 90 діб.
15.03.2022р. прийнято Закон України “Про внесення зміни до розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України "Про виконавче провадження” №2129-IX.
Відповідно до пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про виконавче провадження” тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;
Враховуючи викладене та те, що відповідно до ч. 2 ст. 303 КУпАП законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень, суд приходить до висновку, що застосування положень п.10-2 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VIII, як спеціального законодавства, яке регулює спірні правовідносини, під час відкриття спірних виконавчих проваджень, є правомірним.
Частиною 4 ст.4 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10)виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок
Під час з'ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що Першим Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавчі провадження №69578892 від 08.08.2022р. та №69497710 від 29.07.2022р. по примусовому виконанню постанови Малиновського районного суду м.Одеси №521/17544/21 від 07.04.2022 р. по стягненню з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 363440,84 грн.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №69578892 та №69497710 підставою для їх відкриття щодо одного і того ж рішення в частині стягнення штрафу у розмірі 363440,84 грн. стали заява Одеської митниці від 18.07.2022р. про примусове виконання рішення суду та заява Малиновського районного суду м.Одеси від 16.06.2022р.
При цьому, суд зазначає, що відкриття 2 виконавчих проваджень щодо одного і того ж рішення призведе до подвійного стягнення штрафу, що зачіпає конвенційні та конституційні права людини, її інтереси, а також стосується забезпечення верховенства права під час здійснення виконавчого провадження.
Водночас, невизначеність законодавчого регулювання окреслених правовідносин має наслідком потребу застосування аналогії закону (права).
В свою чергу, ст. 61 Конституції України визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та те, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, суд, враховуючи те, що постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Разумна-Гайдук А. Б. відкрито виконавче провадження №69578892 від 08.08.2022р. з виконання постанови Малиновського районного суду м.Одеси №521/17544/21 від 07.04.2022 р. по стягненню з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 363440,84 грн., без врахування перебування в управлінні на виконанні вказаного виконавчого документу (ВП №69497710), приходить до висновку про протиправність прийняття вказаної постанови та наявності підстав для її скасування.
Поряд з цим, позовні вимоги позивача про закриття виконавчого провадження №69578892 суд вважає передчасними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки відновленню підлягає лише порушене право та у даному випадку відсутні об'єктивні підстави вважати, що після скасування постанови про відкриття виконавчого провадження будуть порушені права позивача та враховуючи, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
В свою чергу, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідач, відкриваючи виконавчі провадження №69578822, №69578715, №69578626, №69497710 діяв протиправно та відповідно позовні вимоги в частині визнання протиправними постанови щодо відкриття вищевказаних виконавчих проваджень та їх закриття є такими, що задоволенню не підлягають.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , наявні підстави для стягнення з Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 287,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Разумна-Гайдук А.Б. про відкриття виконавчого провадження №69578892 від 08.08.2022р. по примусовому виконанню постанови Малиновського районного суду м.Одеси №521/17544/21 від 07.04.2022 р. по стягненню з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 363440,84 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 41405070, м.Одеса, Польський узвіз 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.287 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра