Справа № 420/15898/22
09 листопада 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
04.11.2022 року ОСОБА_1 ( далі позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ( далі відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладеного у листі за № 16877-14877/Р-02/8-1500/22 від 12.10.2022 року про відмову у задоволені заяви про проведення призначення, нарахування та доплату ОСОБА_1 , 1962 року народження, пенсії за віком з 12 квітня 2022 року з урахуванням для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу), за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2019, 2020, 2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести призначення, нарахування та доплату ОСОБА_1 , 1962 року народження, пенсії за віком з 12 квітня 2022 року з урахуванням для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2019, 2020, 2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя вказує про таке.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у тому числі з зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог (предмет позову) слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Ця вимога повинна носити правовий характер і бути підвідомчою суду.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Підстави позову як елемент його змісту, повинні пояснювати, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм якого закону позивач просить про захист свого права.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Обов'язок щодо визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача і задля цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України.
За положеннями пунктів 2-4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень,
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Як зазначалось вище, позивачка просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладеного у листі за № 16877-14877/Р-02/8-1500/22 від 12.10.2022 року.
Відповідно до пункту 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Натомість, вказаний лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не є рішенням у розумінні вказаної норми КАС України, оскільки за своїм змістом містить відповіді на питання, перелічені у зверненні позивачки від 23.08.2022 року щодо її пенсійного забезпечення.
Разом з тим, вимога позивачки зобов'язального характеру спрямована до ГУ ПФУ в Одеській області провести призначення, нарахування та доплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 12 квітня 2022 року з урахуванням для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2019, 2020, 2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, матеріали позовної заяви свідчить фактично про не погодження ОСОБА_1 з рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 20.04.2022 р. № 951110122632, яким з 12 квітня 2022 року пенсія ОСОБА_1 була переведена з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та розмір, якої після перерахунку встановлений у 3 600 грн.
Звертаючись до суду із позовною заявою, особа повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Вищевказане на думку судді свідчить про не відповідність позовних вимог підставам звернення до суду, оскільки заява позивачки від 23.08.2022 року складається з переліку питань та не містить вимогу до ГУ ПФУ в Одеській області щодо призначення, нарахування та доплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 12 квітня 2022 року, а лист-відповідь ГУ ПФУ в Одеській області № 16877-14877/Р-02/8-1500/22 від 12.10.2022 р. не містить зміст такої відмови.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, визначитись зі змістом позовних вимог та обставинами, якими вони обґрунтовуються, надавши нову редакцію позовної заяви.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна