08 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4407/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (також - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його провести з 01.01.2016 перерахунок і виплату пенсії виходячи з розміру 72 % грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому призначено пенсію із розрахунку 72% суми грошового забезпечення (67% за вислугу років 24 роки + 5% збільшення розміру пенсії як особі, віднесеній до 2-і категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС). При перерахунку пенсії з 01.01.2016 відповідач протиправно визначив її розмір із розрахунку 67% грошового забезпечення.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Наполягав на пропущенні позивачем строку звернення до суду з цим позовом та застосуванні судом відповідних правових наслідків - залишення позову без розгляду. Також, посилався на те, що у зв'язку із змінами у законодавстві, на момент проведення відповідного перерахунку позивач не мав права на збільшення розмірі пенсії на 5%. Крім того, з квітня 2021 управління позбавлене функції фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, фінансування зазначених виплат здійснюється централізовано Пенсійним фондом України.
Ухвалою суду від 08.11.2022 позовні вимоги в частині визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача провести з 01.01.2016 по 21.03.2022 перерахунок і виплату пенсії виходячи з розміру 72 % грошового забезпечення залишено без розгляду.
Дослідивши подані сторонами документи, суд зазначає таке.
З наявних у справі документів встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії (а.с.3).
Так, з 01.01.2007 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію по лінії Міністерства внутрішніх справ України відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яку призначено 04.11.2003 у розмірі 72% від грошового забезпечення, зокрема: 67% (за 24 роки вислуги) та 5% (як особі, віднесеній до 2 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС).
В подальшому, на виконання вимог Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 виходячи з розміру 67% від грошового забезпечення.
02.09.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку його пенсії, виходячи із розрахунку 72 % від грошового забезпечення.
За результатами розгляду вказаної заяви відповідач повідомив, що оскільки на момент проведення перерахунку пенсії (січень 2016) діяла редакція ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка не передбачала збільшення розміру пенсії за вислугу років за рахунок врахування 5 %, управління не мало правових підстав для застосування інших норм законодавства, які втратили чинність (а.с.5).
Після цього позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закону № 2262-ХІІ).
Пунктом "а" та "в" ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Однак, в подальшому, пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04.04.2006 № 3591-IV, який набрав чинності 29.04.2006, внесено зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ, зокрема, змінено редакцію пункту "в" вказаної статті, а саме - виключено можливість збільшення основної пенсії на 5% відповідних сум грошового забезпечення для осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 2.
Верховний Суд України, зокрема, в постановах від 18.06.2014 у справі № 21-38а14 та від 08.07.2014 у справі № 21-277а14 сформулював такий правовий висновок у подібних правовідносинах: оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії стаття 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала 10-відсоткового збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б установлювала таку доплату, у чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-відсоткової доплати для зазначених військовослужбовців немає. При цьому вищезгадані зміни в законодавстві не призвели до зменшення розміру пенсії, а, навпаки, призвели до її збільшення, що нівелює засторогу можливого порушення прав позивача.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 08.05.2018 у справі № 752/17929/13-а, від 21.03.2019 у справі № 275/383/17 (на які посилається відповідач у відзиві) та від 16.08.2021 у справі № 240/5019/18.
Проте, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а відступила від позиції Верховного Суду України та Верховного Суду та зазначила, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на основі постанов № 103 і 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду про те, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії стаття 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV не передбачала 10-відсоткового збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б установлювала таку доплату, у чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-відсоткової доплати для зазначених військовослужбовців немає.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону №2262-XII у редакції Закону №3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
Отже, при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону №2262-XII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його з 22.03.2022 перерахувати і виплатити позивачу пенсію, виходячи з розміру 72 % грошового забезпечення.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-236, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 72% до 67% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 22.03.2022 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 72% відповідних сум грошового забезпечення та виплатити різницю, яка утвориться за результатами такого перерахунку.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько