про залишення позовної заяви без розгляду
08 листопада 2022 року Справа № 340/4407/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (також - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його провести з 01.01.2016 перерахунок і виплату пенсії виходячи з розміру 72 % грошового забезпечення.
Так, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено те, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду з заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити саме час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого визначено її розмір, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів здійснений саме такий її розрахунок.
Таким чином, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву (постанова ВС від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).
Як встановлено, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію по лінії Міністерства внутрішніх справ України відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яку призначено 04.11.2003 у розмірі 72 % від грошового забезпечення, зокрема: 67% (за 24 роки вислуги) та 5% (як особі, віднесеній до 2 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС).
Однак, в подальшому, на виконання вимог Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 виходячи з розміру 67% від грошового забезпечення, отже, саме з цього часу позивач мав можливість дізнатися про складові своєї пенсії та відповідно захистити свої права шляхом звернення до суду.
Натомість, з даним позовом звернувся до суду лише 22.09.2022. При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 14.09.2022 (а.с.5) у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Суд зазначає, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Водночас, суд вважає, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню приписи ч. 3 ст. 51 Закону № 2262 щодо здійснення перерахунку пенсій військовослужбовців без обмеження строком, оскільки ці приписи стосуються не будь-якого перерахунку, а лише такого, що не проведений з вини органів ПФУ чи державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсій. Натомість у даній справі предметом спору є незгода позивача з діями та рішеннями відповідача під час перерахунку пенсії з 01.01.2016, що не підпадає під правила ч. 3 ст. 51 Закону № 2262.
Відповідно до частини 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України визначено те, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, за період з 01.01.2016 по 21.03.2022 позов заявлений з порушенням строку звернення до суду, у зв'язку з чим порушене право позивача підлягає судовому захисту за 6 місяців до подачі позову, тобто з 22.03.2022.
На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст.122, 123, 240, 256 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання провести з 01.01.2016 по 21.03.2022 перерахунок і виплату пенсії виходячи з розміру 72 % грошового забезпечення, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений ст. 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько