08 листопада 2022 року Справа № 280/4866/22
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишева О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (проспект Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛТРЕЙД-ЛТД» (бульвар Шевченка, буд.71-А, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69091; код ЄДРПОУ 38708255)
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
16.08.2022 від Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до суду надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛТРЕЙД-ЛТД» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛТРЕЙД-ЛТД» застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.08.2022.
Ухвалою суду від 12.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Позивачем 06.10.2022 до канцелярії суду надано уточнену позовну заяву, в якій позивач просить суд:
застосувати арешт коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОЙЛТРЕЙД-ЛТД» застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.08.2022 року.
Розглянувши уточнену позовну заяву, суд зазначає наступне.
Процедура і підстави застосування адміністративного арешту визначені нормами ст.94 Податкового кодексу України (далі ПК України).
Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в п.94.1 ст.94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, коли платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Системний аналіз положень ст.94 Податкового кодексу України не дає підстав для висновку, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
Положення ст.94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.
Натомість, приписи ст.94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.
Висновки аналогічного характеру викладено в постанові Верховного Суду від 23.04.2021 у справі №640/20759/18.
З огляду на викладене, суд зазначає, що підставою для звернення до суду з первинним позовом було підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків, у зв'язку з відмовою платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки (94.2.3 п.94.2. ст.94 ПК України).
Слід зазначити, що арешт майна приймається за рішенням керівника (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу, а арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, що свідчить про зовсім іншу процедуру та строки накладення арештів, а відповідно і зміну обґрунтування позовних вимог, тобто підстав позову.
Таким чином, позивач подаючи зміну предмету позову (застосування арешту коштів) змінює не лише предмет позову, а і підстави цього позову, що суперечить ч.1 ст.51 КАС України, в якій закріплено, що позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Тому суд не приймає зміни предмету позову, які були подані позивачем до суду 06.10.2022.
Керуючись ст.ст. 44,47, 243, 248 КАС України, суд -
У прийнятті уточненої позовної заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області (проспект Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663)- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Суддя О.В.Конишева