Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/499/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
08.11.2022 року. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2022 року, якою стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Домбаровський - 3, Оренбургської області, Російської Федерації, росіянина, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, тобто з 18 жовтня 2022 року до 16 листопада 2022 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2022 року, задоволено клопотання слідчого та продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, тобто з 18 жовтня 2022 року до 16 листопада 2022 року, без визначення розміру застави.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 повідомлено про підозру у тому, що 23 серпня 2022 року близько 10:00 години, ОСОБА_7 прибув до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого по вулиці Героїв України, 39-а в м.Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області. Перебуваючи в приміщенні вказаного закладу ОСОБА_7 зустрів знайомого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з якими сівши за один із вільних столиків почав вживати спиртні напої, які ОСОБА_7 приніс із собою.
У ході спільного вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виникла сварка, під час якої ОСОБА_8 ударив головою по голові ОСОБА_7 та ображаючи останнього почав виштовхувати із-за столу ОСОБА_7 .
У цей час у ОСОБА_7 , з мотивів особистої образи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та агресії, яка підсилювалась алкогольним сп'янінням, виник прямий злочинний умисел направлений на умисне вбивство ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_7 , чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, дістав із власної сумки (бананки) стартовий пістолет марки Блов ТР-14, який ОСОБА_7 самостійно переробив на придатний для відстрілу гумових куль та використовуючи вказаний пістолет в якості знаряддя вбивства, здійснив декілька пострілів в бік ОСОБА_8 .
Здійснивши постріли, ОСОБА_7 почав виходити з території літнього майданчика та рухатись в бік барної стійки до виходу. В цей час ОСОБА_8 почав рухатись за ОСОБА_7 , наздоганяючи останнього. Наздогнавши ОСОБА_7 , біля барної стійки вказаного закладу, між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виникла штовханина, під час якої ОСОБА_7 , використовуючи вище вказаний пістолет в якості знаряддя вбивства, здійснив ще декілька пострілів в бік ОСОБА_8 .
В результаті умисних протиправних дій, ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження в вигляді проникаючо-сліпого вогнепального поранення грудної клітини з пошкодженням серця, легень, печінки, внутрішньої кровотечі, гемотампонади, які є загрозливими для життя в момент спричинення та заподіяли смерть потерпілому.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, відповідальність за який відповідно до ч.1 ст.115 КК України передбачено виключно у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 покладається необхідність запобігання можливості переховуватися останньому від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 чітко усвідомлює, що він вчинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи та з метою уникнення від відповідальності за злочин, за вчинення якого передбачено покарання виключно у вигляді тривалого позбавлення волі, дає підстави вважати, що він буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, також є обізнаним щодо показів свідків, які викривають його у вчиненні злочину, що чітко підтверджується матеріалами кримінального провадження, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може фізично чи психологічно впливати на свідків, які викривають його у вчиненому злочині.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6 просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Свої вимоги обґрунтував тим, що в даному випадку сторона обвинувачення не довела актуальність визначених нею ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, ОСОБА_10 має постійне місце проживання та реєстрації у квартирі, яка належить його матері ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 . Мати на даний час має статус ВПО та проживає у місті Світловодськ. Також звертає увагу, що останній є раніше не судимою особою. З показів обвинуваченого вбачається, що умислу на вбивство у нього не було, він сам боявся за своє життя. Потерпілий є раніше судимою особою, фізично значно сильніший за нього.
Прокурор та підозрюваний та його захисник, клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, надіслали клопотання про розгляд справи без їх участі, а тому, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, зваживши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права.
Відповідно ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Також, відповідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року по справі «Мамедов проти Росії», суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як на визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоча суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року визначено, що підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов'язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою.
У справі "Нечипорук та Йонкало проти України" ЄСПЛ відзначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що у провадженні слідчого СВ ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_12 перебуває кримінальне провадження №12022121070000550, внесене до ЄРДР 23.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення ч.1 ст. 115 КК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 23.08.2022 року підозрюваного ОСОБА_7 фактично затримано 23.08.2022 року о 18 год. 10 хв. в порядку ст.208 КПК України.
ОСОБА_7 24.08.2022 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2022 року підозрюваному ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 18 год. 10 хв. 23 серпня 2022 року до 18 год. 10 хв. 21 жовтня 2022 року, без визначення розміру застави
Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, колегія суддів доходить висновку, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність обґрунтованої підозри, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, відповідальність за який відповідно до ч.1 ст.115 КК України передбачено виключно у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, не працюючий, постійного джерела заробітку не має, підозрюваний чітко усвідомлює, що він вчинив особливо тяжкий злочин та з метою уникнення від відповідальності за злочин, за вчинення яких передбачено покарання виключно позбавлення волі, дає підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування, впливатиме на свідка та при цьому продовжуватиме свою злочину діяльність.
Крім того, правильно врахував, що підозрюваний під час вчинення кримінального правопорушення використовував незареєстровану в установленому порядку зброю, постріли з неї здійснював в денний час, в багатолюдному місці та фактично, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, міг спричинити тілесні ушкодження іншим особам або завдати шкоду майну.
При цьому, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді стосовно того, що такий запобіжний захід, як особисте зобов'язання, не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Крім того, обирати запобіжний захід відносно підозрюваного домашній арешт недоцільно, оскільки не відомо хто є власником квартири, де мешкає підозрюваний разом зі своєю матір'ю, чи погоджується власник житла на відбуття такого роду запобіжного заходу підозрюваним. Домашній арешт не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Крім того, слід зазначити, що обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 23.08.2022 року, в ході проведення якого по АДРЕСА_2 виявлено місце вчинення злочину, труп ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті; Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_13 показами свідка ОСОБА_9 , який підтвердив участь ОСОБА_7 до вчинення злочину; протоколом впізнання особи за фотознімками в ході якого, ОСОБА_9 вказав на ОСОБА_7 , як на особу причетну до вчинення злочину. показами свідка ОСОБА_14 , яка підтвердила участь ОСОБА_7 до вчинення злочину; протоколом впізнання особи за фотознімками в ході якого, ОСОБА_14 вказала на ОСОБА_7 , як на особу причетну до вчинення злочину. Протоколом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого у останнього виявлено та вилучено металевий предмет зовні схожий на пістолет, який зі слів ОСОБА_7 є предметом вчиненого ним злочину; довідкою судово-медичного експерта №3269/131 від 24.08.2022 року, згідно якої смерть ОСОБА_8 настала в наслідок проникаючо-сліпого вогнепального поранення грудної клітини з пошкодженням серця, легень, печінки, внутрішньої кровотечі, гемотампонади; протоколом проведення огляду трупа ОСОБА_8 , в ході якого виявлено та вилучено два предмета циліндричної форми, діаметром 9 мм., схожі на гумові кулі; Протоколом затримання ОСОБА_7 , в порядку ст.208 КПК України від 23.08.2022 року; повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 24.08.2022 року.
Також слідчим суддею правильно враховано ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя правильно зазначив, що ОСОБА_7 підозрюється у скоєні умисного протиправного заподіяння смерті іншій особі, тобто умисного вбивства, тому відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України підстав до визначення застави у кримінальному провадженні не встановлено на даному етапі досудового розслідування.
Доводи захисника викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що наявність ризиків зазначених в клопотанні, передбачених ст.177 КПК України не доведено, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ризики у даному кримінальному провадженні встановлені судом першої інстанції знайшли своє об'єктивне підтвердження в суді апеляційної інстанції та в повній мірі підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами доданими до клопотання.
Враховуючи вищевикладене, наявність обґрунтованих ризиків, враховуючи особу підозрюваного, та вищевикладені обставини, колегія суддів доходить висновку, що належна поведінка останнього на досудовому слідстві, може бути забезпечена лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів, також із урахуванням наявності вищевказаних ризиків, не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого слідчим суддею рішення не встановлено.
За таких підстав, апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 183, 376, 407,422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2022 року, задоволено клопотання слідчого та продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, тобто з 18 жовтня 2022 року до 16 листопада 2022 року, без визначення розміру застави - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)