Провадження № 22-ц/803/1630/22 Справа № 211/3306/18 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
08 листопада 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Усик А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", структурний підрозділ "Криворізьке локомотивне депо", треті особи: прокуратура Дніпропетровської області, Міністерство юстиції України про стягнення моральної шкоди, стягнення матеріальної шкоди - збитків (реальних та упущеної вигоди), відшкодування витрат на інформаційно-консультаційні послуги для поновлення порушених прав,
- за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк",
- за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця",
- за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелкін (Вольф) Тетяни Леонідівни,
на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року, -
17.07.2018 року до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської областінадійшла позовна заява ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, стягнення матеріальної шкоди - збитків (реальних та упущеної вигоди), відшкодування витрат на інформаційно-консультаційні послуги для поновлення порушених прав.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у позивачки з відповідачами немає жодних договірних стосунків, позивачка не отримувала грошей з банку. Вказує на те, що стала жертвою організованої злочинної групи та визнана потерпілою у кримінальній справі.
25 червня 2021 року рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської областіпозовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто на користь позивачки:
-З Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - 17328 гривень 69 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2000 гривень - в рахунок відшкодування моральної шкоди,
-З Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - 22508 гривень 01 копійку в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2000 гривень - в рахунок відшкодування моральної шкоди,
-З Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни та Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", структурний підрозділ "Криворізьке локомотивне депо", солідарно, незаконно утриману заробітну плату та інші виплати за місцем роботи та з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення річних від прострочення суми, як упущену вигоду в сумі 924 гривні
-З Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни 2000 гривень - в рахунок відшкодування моральної шкоди,
-З Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", структурний підрозділ "Криворізьке локомотивне депо" 2000 гривень - в рахунок відшкодування моральної шкоди,
-З Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», Акціонерного товариства «ОТП Банк», Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", структурний підрозділ "Криворізьке локомотивне депо" витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень, по 1 666 гривень 67 копійок з кожного відповідача,
Вирішено питання щодо судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Від представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» надійшла апеляційна скарга, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо апелянта.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Місцевим судом не враховано, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 серпня 2019 року встановлено, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір від 12 лютого 2017 року та судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку суму непогашеного тіла кредиту у розмірі 17 328 гривень 69 копійок.
Місцевим судом не наведені мотиви, обґрунтування та визначення розміру компенсації моральної шкоди.
Для визначення компенсації судових витрат до справи не долучено жодного документу.
Від представника Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", структурний підрозділ "Криворізьке локомотивне депо"надійшла апеляційна скарга, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо апелянта.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції стягнув з апелянта на користь позивачки компенсацію моральної шкоди за «незаконне утримання заробітної плати». Але утримання заробітної плати позивачки було на законним підставах в межах виконавчого провадження № 56158236. Виконавче провадження було відкрите на підставі виконавчого надпису нотаріуса № 379 від 08.02.2018 року про утримання боргу у розмірі 24 995 гривень 81 копійки з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк».
За невиконання законних вимог виконавця винні особи несуть встановлену Законом відповідальність, таким чином підприємство-апелянт діяло законно й підстав для задоволення позовних вимог у суду першої інстанції не було.
Від приватного виконавця Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівнинадійшла апеляційна скарга, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо апелянта.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що 11 квітня 2018 року на адресу приватного виконавця надійшла заява від ПАТ «ПУМБ» про примусове виконання рішення, в якому стягувач просив відкрити за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. № 379 від 08.02.2018 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у розмірі 22 508 гривень 01 копійка. В своїй заяві стягувач зазначив на звернення стягнення на дохід боржника, що й було зроблено. Виконавчий надпис нотаріуса відповідав вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», тобто був законним та підлягав виконанню, тому вона постановою від 11.04.2018 року відкрила виконавче провадження № 56158236 та приступила до виконання.
Таким чином, вона діяла в межах Закону, не допустила жодної протиправної поведінки відносно позивачки, отже законних підстав для задоволення позовних вимог не має.
30 серпня 2021 року від Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу (а.с.217-218).
У відзиві представник відповідача просила відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.
Посилаючись на практику Верховного Суду зазначила, що сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов'язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи територіального органу.
Вважає, що позивачем не враховано норми законодавства та безпідставно завищено розмір морального відшкодування.
Представник регіональної філії АТ «Українська залізниця» Кирпань Б.В. доводи апеляційної скарги підтримав. Просив скасувати рішення суду й відмовити у задоволенні позову.
Представник Управління юстиції Коссович А.О. просив прийняти рішення на розсуд суду.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 проти апеляційних скарг заперечували. Просили у задоволенні апеляційних скарг відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (т. 4 а.с.244-247), у судове засідання не з'явились, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції треба скасувати та винести нове рішення по справі з наступних підстав.
Судом першої інстанції взагалі не в повні мірі встановлені та описані в рішенні обставини справи.
У своєму рішенні судом першої інстанції вказано: «При цьому судом встановлено та не спростовано відповідачем, що невідомо які документи було надано відповідачем приватному нотаріусу для одержання виконавчого напису, так як відповідачем суду не надано жодного доказу, лише надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач стверджує, що ним для вчинення виконавчого напису нотаріусу було надано наступні документи: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стяувача про непогашення заборгованості».
Після чого, судом першої інстанції перелічується законодавство і робиться висновок про частково задоволення позовних вимог.
Правові висновки відсутні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив обставини справи.
Апеляційним судом встановлені наступні обставини справи:
В матеріалах цивільної справи (т.4 а.с.28-60) є копія обвинувального акту, з якого (т.4 а.с.36-37) вбачається, що на початку червня 2016 року ОСОБА_1 , бажаючи придбати у магазинах міста Кривий Ріг Дніпропетровської області побутову техніку, звернулась по певних осіб, які допомогли їй оформити кредити в Акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк", Публічному акціонерному товаристві "Перший Український Міжнародний Банк", Публічному акціонерному товаристві "ОТП Банк". Після отримання цих кредитних коштів вказані в копії обвинувального акту особи, діючи у складі організованої злочинної групи, відкрито заволоділи грошовими коштами ОСОБА_1 , спричинивши останній матеріальну шкоду у сумі 48 401 гривня 55 копійок.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивачки кримінальна справа в наступний час ще не розглянута судом, вироку не має.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.
Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Апеляційним судом встановлено, що жоден з відповідачів не допустив неправомірної поведінки щодо позивачки.
Вини банків, нотаріуса, виконавця та установи де працює позивачка в тому, що певні особи відкрито заволоділи коштами, які вона отримала у кредит, не має.
При таких обставинах апеляційні скарги всіх апелянтів підлягають задоволенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Отже, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції не в повному обсязі встановлені обставини, які мають значення по справі, що призвело до невірного вирішення спору.
Таким чином, за результатами апеляційного розгляду, апеляційні скарги всіх апелянтів треба задовольнити, а оскаржуване рішення слід скасувати та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» при зверненні з апеляційною скаргою був сплачений судовий збір у розмірі 3700 гривень 20 копійок (т.3 а.с.84).
Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", структурний підрозділ "Криворізьке локомотивне депо" при зверненні з апеляційною скаргою був сплачений судовий збір у розмірі 1341 гривня 16 копійок (т.3 а.с.100).
Приватним виконавцем Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівнипри зверненні з апеляційною скаргою був сплачений судовий збір у розмірі 3700 гривень 20 копійок (т.3 а.с.150).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, з позивачки на користь відповідачів підлягає стягненню фактично сплачений судовий збір за апеляційний розгляд справи.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелкін (Вольф) Тетяни Леонідівнизадовольнити.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", структурний підрозділ "Криворізьке локомотивне депо", треті особи: прокуратура Дніпропетровської області, Міністерство юстиції України про стягнення моральної шкоди, стягнення матеріальної шкоди - збитків (реальних та упущеної вигоди), відшкодування витрат на інформаційно-консультаційні послуги для поновлення порушених прав - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 3700 гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", структурний підрозділ "Криворізьке локомотивне депо" 1341 гривню 16 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Приватного виконавця Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни3700 гривень 20 копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено та долучено до матеріалів цивільної справи 09 листопада 2022 року.
Судді: