Провадження № 22-ц/803/8348/22 Справа № 229/1812/21 Суддя у 1-й інстанції - Рагозіна С.О. Суддя у 2-й інстанції - Хейло Я. В.
09 листопада 2022 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Хейло Я.В.
суддів - Мірута О.А., Тимченко О.О.
розглянувши заяви суддів Дніпровського апеляційного суду Хейло Яни Валеріївни, Мірути Ольги Анатоліївни, Тимченко Олени Олександрівни про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Центру первинної медико-санітарної допомоги Ясинуватської районної ради про стягнення заробітної плати під час державних або громадських обов'язків, -
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача Центру первинної медико-санітарної допомоги Ясинуватської районної ради про стягнення заробітної плати під час державних або громадських обов'язків.
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 02 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Центру первинної медико-санітарної допомоги Ясинуватської районної ради про стягнення заробітної плати під час державних або громадських обов'язків в повному обсязі.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 у жовтні 2021 року подала апеляційну скаргу.до Донецького апеляційного суду.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи № 229/1812/21 автоматизованою системою документообігу суду наступний склад колегії суддів: суддя-доповідач Мірута О.А., судді Тимченко О.О., Хейло Я.В.
Постановою Донецького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 02 вересня 2021 року залишено без змін.
У червні 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 02 вересня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22 липня 2022 року № 40 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема територіальна підсудність судових справ Донецького апеляційного суду визначена за Дніпровським апеляційним судом.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Донецького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку скасувати, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Дніпровського апеляційного суду. Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 02 вересня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання провести розслідування нещасного випадку невиробничого характеру та скласти акт за встановленою формою залишено без змін.
Автоматизованою системою документообігу Дніпровського апеляційного суду визначено наступний склад колегії суддів: суддя-доповідач Хейло Я.В., судді Мірута О.А., Тимченко О.О.
Як вбачається із матеріалів справи, судді Хейло Я.В., Мірута О.А., Тимченко О.О. брали участь у розгляді даної справи в порядку апеляційного провадження при прийнятті постанови Донецького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року, якою було розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 02 вересня 2021 року, тому зазначені судді не можуть брати участь у новому розгляді даної справи, у зв'язку із чим ними заявлено самовідвіди.
Згідно частини 3 статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 1статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі статті 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 6 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Виходячи з наведеного вище, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб у майбутньому прийняте за результатами розгляду даної цивільної справи судове рішення не було поставлено під сумнів, з метою утримання від дій, які можуть викликати конфлікт інтересів та уникнення упередженості у розгляді апеляційної скарги, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності або об'єктивності суддів Хейло Я.В., Мірута О.А., Тимченко О.О., враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на колегію суддів, апеляційний суд вважає, що заяви про самовідвід суддів Хейло Я.В., Мірути О.А., Тимченко О.О., підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 39-41, 381 ЦПК України, -
Заяви суддів Хейло Яни Валеріївни, Мірути Ольги Анатоліїівни, Тимченко Олени Олександрівни про самовідвід - задовольнити.
Передати справу номер № 229/1812/21 за позовом ОСОБА_1 до Центру первинної медико-санітарної допомоги Ясинуватської районної ради про стягнення заробітної плати під час державних або громадських обов'язків до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справи відповідно до статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: