Справа № 727/1982/22
Провадження № 2/727/805/22
08 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Орлецькій Н.
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
30.03.2022 року ухвалою судді по справі відкрито спрощене позовне провадження.
19.10.2022 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час а місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до таких висновків.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Відповідно до ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Отже чинним цивільно-процесуальним законодавством України передбачено можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін у судовому засіданні та без виклику сторін без проведення судового засідання.
Згідно з ухвалою про відкриття спрощеного позовного провадження від 30.03.2022 р. суддя вирішив розглянути справу з викликом сторін в судовому засіданні, відповідно всі процесуальні дії сторони повинні були вчинити до першого судового засідання, а не протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 217 ч. 1,3 ЦПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
07.04.2022 р., 27.04.2022 р., 03.05.2022 р. судові засідання не відбулись через неявку сторін по справі ( а.с. 13, 18, 19 ).
Відповідач - ОСОБА_2 27.04.2022р. звернувся до суду із заявою про надання їм строку для примирення ( а.с. 17 ). 11 травня 2022 року відбулося судове засідання з участю позивача та відповідача і ухвалою суду від 11.05.2022 р. сторонам надано двохмісячний строк для примирення (а.с.21,22). Ухвалою суду від 11.07.2022 року сторонам надано трьохмісячний строк для примирення (а.с.27).
Отже по справі до подання заяви про збільшення позовних вимог було проведено п'ять судових засідання, в одному з яких 11 травня 2022 року були присутні позивач та відповідач.
Про вищезазначені судові засідання сторони були повідомлені у встановленому законом порядку.
07.04.2022 р. по справі було проведено перше судове засідання, в яке сторони по справі не з'явились. Головуючий суддя оголосив судове засідання відкритим і те, яка справа розглядається, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с. 13).
Отже перше судове засідання по суті, як це передбачено ст. 217 ЦПК України, відбулось саме 07.04.2022р.
Таким чином, аналізуючи положення статей 49, 217, 279 ЦПК України позивач мала право подати до суду заяву про збільшення позовних вимог до 07.04.2022 р., але цього не зробила.
Згідно з ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Положеннями ст. 127 ЦПК України не передбачено конкретного переліку обставин, які відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, які наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи те, що позивач пропустила процесуальний строк на подання до суду заяви про збільшення позовних вимог, з клопотанням про поновлення пропущених процесуальних строків не звернулася, тому цю заяву необхідно залишити без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 49, 120, 126-127, 217, 258, 260, 261, 274, 277, 279 ЦПК України, суд, -
постановив :
Заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Суддя: