Справа № 726/1521/22
Провадження №3/726/1179/22
Категорія 305
04.11.2022 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Мілінчук С. В. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушень передбачених ст. 173 та ст. 185 КпАП України,
До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення ним правопорушень передбачених ст. 173 та ст. 185 КпАП України.
Так у протоколах про адміністративне правопорушення вказано, що:
- 12.10.2022 року близько 18 години 30 хвилин, у м Чернівці по вул. Танкістів, 2 вчинив сварку із працівниками поліції під час якої голосно кричав, висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, чим вчинив дрібне хуліганство;
- 12.10.2022 року близько 18 години 35 хвилин, у м Чернівці по вул. Танкістів, 2 не виконав законні вимоги працівників поліції припинити свої хуліганські дії, погрожував службовими неприємностями, штовхав їх, чим вчинив злісну непокору.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що того дня він знаходився вдома по вул. Танкістів, 2 у м. Чернівці. Близько 18 години до його дому приїхали працівники поліції, зайшли на подвір'я та у грубій формі почали звинувачувати його у вчиненні кримінального правопорушення, а саме викраденні транспортного засобу. Порушуючи презумпцію невинуватості, працівники поліції поводили себе зухвало, почали погрожувати, звинувачувати його у діяннях, які він не вчиняв. ОСОБА_1 обурився такою поведінкою працівників поліції, які прийшли до його дому та почали звинувачувати у вчиненні діянь, про які він вперше чує. Зазначає, що почав емоційно заперечувати свою вину оскільки був здивований і обурений таким необґрунтованим звинуваченням. Працівники поліції вказали, що йому потрібно проїхати разом із ними, на що він не погодився, після чого, працівники поліції застосували до останнього фізичну силу та доставили до відділку поліції. Свою вину категорично не визнає.
Так, згідно ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких умов, справи про адміністративні правопорушення за № 726/1521/22 та № 726/1522/22, підлягають об'єднанню в одне провадження під єдиним унікальним номером справи № 726/1521/22.
Відповідно до ст. 245 КУпАП вказує, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено про необхідність звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з'ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-1У).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Окрім того, об'єктивну сторону правопорушення передбаченого ч. 185 КУпАП складають дії чи бездіяльність, яка виражається злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, зокрема і невиконання вимоги про припинення протиправної поведінки.
Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_2 , того дня він зателефонував до поліції та повідомив про зникнення його транспортного засобу. Під час перегляду відеозапису із камер відеоспостереження, він впізнав особу, яка могла бути причетна до викрадення автомобіля. Ним виявився ОСОБА_1 ОСОБА_2 разом із працівниками поліції прибули до будинковолодіння ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Останній вийшов із будинку та під час розмови із працівниками поліції почав голосно на них кричати, висловлюватись нецензурною лайкою.
Згідно рапортів працівників поліції, останні, близько 18 години 30 хвилин, прибули до місця проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 у зв'язку із необхідністю опитування останнього. ОСОБА_1 перебуваючи у нетверезому стані, поводив себе агресивно, зухвало, висловлювався нецензурною лайкою, на зауваження про необхідність припинення таких дій не реагував.
Матеріали справи, не містять будь-яких інших належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи рішення, суду необхідно керуватись п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи відсутність достатніх доказів, окрім письмових пояснень ОСОБА_2 та рапортів працівників поліції, судом не можуть бути встановлені дійсні обставини та констатовано про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень.
Окрім того, варто зауважити, що правопорушення було вчинено на території будинковолодіння ОСОБА_1 , що не належить до громадських місць, що є обов'язковою умовою для існування у діяннях особи складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП. Разом із тим, судом також не може бути констатовано хуліганський мотив у діях ОСОБА_1 . Враховуючи, що працівники поліції прибули до будинковолодіння останнього та почали звинувачувати його у вчиненні кримінального правопорушення, реакція ОСОБА_1 дійсно могла бути емоційною із застосуванням лайки, однак така поведінка не свідчить про намір вчинити хуліганські дії чи усвідомлене прагнення порушити громадський порядок. Як наслідок, зважаючи на місце вчинення правопорушення, а також вольовий бік вчинення таких діянь з боку ОСОБА_1 та відсутність бажання настання негативних наслідків, судом також не може бути констатовано про злісне невиконання ним законної вимоги працівника поліції про припинення хуліганських дій, оскільки їх неможливо визначити як такі, які підпадають під визначення «хуліганські». Окрім того, у фабулі протоколу № ВАВ 075095 зазначено, що останній погрожував працівникам поліції службовими неприємностями, штовхав їх. Такі діяння не відносяться до злісної непокори, адже піставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП є виключно невиконання законної вимоги поліцейського про припинення вчинення правопорушення.
Враховуючи викладене, за умов відсутності належних та достовірних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень, беручи до уваги наявність обґрунтованих сумнівів у доведенні вини ОСОБА_1 , які трактуються на користь останнього та те, що його вина не випливає із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, вважаю за необхідне провадження у справі закрити.
Керуючись ст. 63 Конституції України, ст.ст. 7, 173, 185, 245, 247, 278, 280, 251-252, 256, КпАП України,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушень передбачених ст..ст. 173, 185 КпАП України - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10-ти діб з дня її винесення.
СуддяС. В. Мілінчук