Справа № 953/4549/22
н/п 1-кп/953/777/22
"09" листопада 2022 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022220000000320 від 24.06.2022, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черкаська Лозова, Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, який працює начальником цеху ТОВ «САН-ЛЕД», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
встановив:
17.08.2022 до Київського районного суду м. Харкова з Харківської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12022220000000320 від 24.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
В судовому засіданні прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 застосованого відносно нього запобіжного заходу, з посиланням на ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилалися на недоведеність ризиків та вказували на наявність міцних соціальних зв'язків, просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали, залучені сторонами кримінального провадження щодо запобіжного заходу, колегія суддів приходить до наступного.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.07.2022 відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 23.09.2022 включно, без визначення застави. Вказана ухвала залишена без змін ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 07.09.2022.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20.09.2022 продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 18.11.2022 включно, без визначення розміру застави.
Колегія суддів вважає, що на цей час існують правові підстави для продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, враховуючи наступне.
Під час розгляду клопотання колегією суддів вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 колегією суддів враховується, що ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років позбавлення волі.
Колегія суддів зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризиків, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу обвинуваченого та тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, суд вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема - можливість обвинуваченого переховатися від суду, незаконний вплив на свідків, які на теперішній час не зменшились.
Таким чином, оцінюючи сукупність обставин, передбачених в ст. 178 КПК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Колегія суддів враховує позитивні характеристики ОСОБА_7 , наявність сім'ї та роботи, про що вбачається із залучених захисником даних, проте, вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Будь-яких даних про неможливість ОСОБА_7 перебувати під вартою через стан здоров'я, матеріали, надані суду, не містять та стороною захисту не надані.
При постановленні даної ухвали колегія суддів, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 при продовженні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останньому інкриміновані діяння під час дії воєнного стану.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 331 КПК України, -
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 07 січня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановити з 09 листопада 2022 року до 07 січня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3