Справа№ 953/5269/22
н/п 1-кп/953/852/22
08.11.2022 Київський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкові обвинувальний акт, направлений з Харківської обласної прокуратури за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000002381 від 15.07.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Горлівка, Донецької області, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого та зареєстрованого як внутрішньо-переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України,
У громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 17.03.2022 перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
24 лютого 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського №64/2022. у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнної о стану» запроваджено воєнний стан на всій території України.
З метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.03.2022, перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що вказане відео буде розміщено у мережі інтернет та доступне для перегляду невизначеному колу осіб, використовуючи наявні технічні засоби для доступу до мережі «Інтернет», під час власного інтерв'ю для ютуб каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », опублікованого у рамках відеорубрики «Літературна зустріч» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на офіційному YouTube каналі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 та поширеному у текстовому вигляді тюменським ресурсом « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у вигляді cтатті « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 / заперечувалось існування української держави, виправдовувалась, визнавалась правомірною та заперечувалась збройна агресія Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України.
Згідно висновку спеціаліста Харківського Національного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди доктора філологічних наук, професора кафедри української мови ОСОБА_6 від 27.07.2022, надані матеріали містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 436-2 КК України, тобто поширення матеріалів, в яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України визнав повністю, щиро покаявся та пояснив, що дійсно здійснив злочин, який йому інкриміновано та зазначено в обвинувальному акті, обставини злочину не спорював.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, суд вважає доведеною та підтвердженою сукупністю зібраних по кримінальному провадженню доказів, які ніким із учасників судового розгляду не оспорюються і на підставі вимог ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні не досліджувались.
Згідно класифікації злочинів, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, пом'якшуючі покарання обставини, дані про особу обвинуваченого.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, не працює, одружений на ОСОБА_7 , яка є інвалідом ІІІ гр. та знаходиться на обліку в МПНД № 3 з діагнозом: шизоафективний розлад, змішаний тип. ОСОБА_5 має реєстрацію в України за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично мешкає разом із своєю дружиною як внутрішньопереміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого. Отже суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_5 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 436-2 КК України без призначенням додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" при постановленні вироку суди мають обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового, оскільки додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами.
Питання про доцільність призначення факультативного додаткового покарання вирішується за розсудом суду з урахуванням обставин конкретної справи і з обов'язковим мотивуванням у вироку прийнятого рішення.
При вирішенні питання щодо додаткового покарання у виді конфіскації майна суд приходить до висновку про відсутність необхідності застосування до обвинуваченого даного додаткового виду покарання, виходячи з обставин вчинення кримінального правопорушення, відсутності заподіяння матеріальної шкоди, даних про вік обвинуваченого і те, що він є внутрішньо переміщеною особою, щиро розкаявся у скоєному та активно сприяв проведенню досудового розслідування.
При цьому виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, тому суд застосовує ст. 75 КК України і призначає покарання з іспитовим строком із застосування ст. 76 КК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлений, долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України, запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Керуючись ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без конфіскації майна.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття покарання у виді позбавлення на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього в силу ч.1 ст.76 КК України обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Речові докази по справі: 1) Мобільний телефон «Redmi 7А» на дві картки з тел. НОМЕР_1 , іmеі 1: НОМЕР_2 , іmеі 2: НОМЕР_3 та ноутбук «ACER aspire one», б/н, чорного кольору - повернути ОСОБА_5 , скасувавши їх арешт, що був накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 31.08.2022; 2) зошит синього кольору з творами проросійського характеру, зошит сірого кольору з творами проросійського характеру, блокнот коричневого кольору з творами проросійського характеру, зошит для нотатків коричневого кольору з творами проросійського характеру, збірник віршів з творами проросійського характеру під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », пластикова папка з написом «Межрегиональньїй СП ДРО», членський квиток № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_5 , членський квиток № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_5 , посвідчення на ім'я ОСОБА_9 , видане Міжнародною спілкою письменників союзов, членський квиток № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_5 , виданий союзом письменників Росії, членський квиток № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_5 , виданий союзом письменників Росії, посвідчення, видане «Славянська литературна и артистична академия» на ім'я ОСОБА_10 - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1