09 листопада 2022 року м. Житомир справа № 240/16792/22
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України зарахувати стаж роботи у місцевості, прирівняній до районів Крайної Півночі за періоди роботи: з 18.10.1969 - 01.10.1971, з 13.02.1974 р - 15.07.1979, з 20.07.1983 - 13.07.1989, з 13.10.1989 - 06.03.1992, з 16.03.1992 - 04.01.1994 із застосуванням пільгового коефіцієнту та з врахуванням заробітньої плати відповідно до довідки № 06а/394 від 13.01.2014.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Як зазначено позивачем, що при призначенні пенсії йому не було зараховано в пільговому обчисленні (один рік і шість місяців за один рік роботи) стаж роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за період з 18.10.1969 - 01.10.1971, з 13.02.1974 - 15.07.1979, з 20.07.1983 - 13.07.1989, 13.10.1989 - 06.03.1992, з 16.03.1992 - 04.01.1994 із застосуванням пільгового коефіцієнту. Позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з проханням зарахувати вказаний стаж у пільговому обчисленні. Однак, відповідач відмовив у такому зарахуванні, з підстав відсутності трудового договору.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та поновлено пропущений строк звернення із позовом до суду.
Через відділ документального забезпечення суду 07.10.2022 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов №0600-0902-8/75180 від 30.09.2022, в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити. В обґрунтування якого зазначає, що позивачем заява визначеного зразка про зарахування стажу та перерахунок пенсії, з усіма долученими документами не надавалась, на що позивач отримав роз'яснення.
Окрім того, зазначено, що періоди роботи позивача до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, крім 1983-1989 роки, зараховано до стажу в календарному обчисленні, оскільки документи, що підтверджують укладання строкових трудових договорів або користування пільгами по обчисленню стажу позивач не надав. У зв'язку з чим, підстави вважати цей стаж пільговим та обчислювати з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, відсутні.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду №01-30-ОС від 14.09.2022 та №01-76В від 10.10.2022 головуюча суддя перебувала на навчанні в період з 19.09.2022 по 23.09.2022 включно та в період з 10.10.2022 по 24.10.2022 включно перебувала у щорічній оплачуваній відпустці.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.10.2013 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до записів в трудовій книжці позивача, останній працював, зокрема, з 18.10.1969 по 01.10.1971 тесляром 3 розряду; з 13.02.1974 по 15.07.1979 тесляром, з 13.10.1988 по 06.03.1992 машиністом крану трубоукладача, з 16.03.1992 по 04.01.1994 заступником директора.
Всі вказані записи містять відмітку "Район Крайньої Півночі".
Позивач звернувся до відповідача про проведення перерахунку призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням пільгового стажу 1 рік за півтора за періоди з 18.10.1969 по 01.10.1971, з 13.02.1974 по 15.07.1979, з 13.10.1988 по 06.03.1992, з 16.03.1992 по 04.01.1994 та здійснити виплату недоотриманої суми пенсії за віком з часу її призначення.
Листом від 18.02.2022 №4433-1932/У-02/8-0600/22, відповідач відмовив позивачу в задоволенні заяви посилаючись на відсутність передбачених законом підстав для зарахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні після 01.01.1991. Окрім того, зазначено, що періоди роботи позивача до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, крім 1983-1989 роки, зараховано до стажу в календарному обчисленні, оскільки документи, що підтверджують укладання строкових трудових договорів або користування пільгами по обчисленню стажу позивач не надав.
Не погодившись з відмовою відповідача, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірних правовідносин, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом; у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
Обчислюючи трудовий стаж за роботу у районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні (один рік за півтора) до 01.01.1991 року, слід зазначити наступне.
В силу абз.1 та 2 пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV), період роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Відповідно до п.п. "д" п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Так, статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 26 вересня 1967 року передбачено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", з п'яти до трьох років.
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" зазначено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 р. зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01.03.1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.
За змістом пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року №530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 "Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Тобто, період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до них, з 01.03.1960 зараховується до стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) при умові, якщо працівник мав право на пільги, встановлені ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Зі змісту зазначених правових норм встановлено, що особа, яка працювала в районах Крайньої Півночі, або в місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі не менше трьох років до 01.01.1991 має право на пільговий розрахунок її стажу. Так, підставою для отримання пільгового стажу є сам факт роботи особи на Крайній Півночі, або в місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі на умовах укладання нею трудової угоди не менше ніж на три роки.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Так, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Слід зауважити, що між сторонами відсутній спір, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, тому це питання не потребує доказування.
За правилами абз.3 пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Положеннями абз.3 підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) визначено, що за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Відтак, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 348/2208/16-а, від 18.06.2020 року у справі №537/1415/17, від 18.06.2020 року у справі №140/1319/16-а, від 15.01.2021 у справі № 348/2319/16-а.
Враховуючи той факт, що стаж роботи позивача в районі Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, підтверджується записами в трудовій книжці, то суд приходить до висновку, що до стажу роботи позивача повинен застосовуватись пільговий коефіцієнт (один рік за один рік і шість місяців).
Що стосується періоду стажу після 01.01.1991 року, слід враховувати, що Угода про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 визначає, що для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових підставах і за вислугу років, громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди (стаття 6).
Так, частиною другою статті 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992, укладеною між Україною і Росією передбачено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
В силу абзаців 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
З наведених норм міжнародних угод, підписаних Україною та РФ, слідує, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Отже, якщо певний період роботи особи на території РФ згідно з законодавством цієї держави повинен обчислюватися на пільгових підставах, то в такому ж порядку цей же стаж повинен враховуватись щодо цієї людини і в Україні. Відтак, стаж позивача має бути обчислений згідно із законодавством держави, на території якої відбувалась його трудова діяльність.
Слід звернути увагу, що згідно Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 і від 26.09.1967 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10.11.1967 Ямало-Ненецкий автономний округ є районом Крайньої Півночі.
Таким чином, стаж роботи позивача має бути обчислений згідно із законодавством держави, на території якої відбулась трудова діяльність. Оскільки таке обчислення здійснювалось в пільговому порядку (в полуторному розмірі), тому період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991 року також має бути зарахований позивачу у пільговому обчисленні.
В свою чергу, позовні вимоги щодо зарахування позивачу роботи з 20.07.1983 по 13.07.1989 в полуторному розмірі не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до листа від 18.02.2022 та відзиву на адміністративний позов вказаний період був врахований в полуторному розмірі при призначені пенсії ОСОБА_1 .
Щодо вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки про розмір заробітної плати в умовах Крайньої Півночі №06а/394 від 13.01.2014 та здійснити відповідний перерахунок пенсії з урахуванням виплачених сум, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 78 діючого на той час Закону СРСР № 1480-I було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.
Відповідно до підпункту "д" пункту 15 Інструкції "Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування", затвердженої Постановою Президії ВЦРПС від 29 лютого 1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.
Разом з тим, частиною третьою статті 96 Закону СРСР № 1480-I передбачено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.
Виходячи з наведеного суд вважає, що дії відповідача щодо неврахування довідок про розмір заробітної плати в умовах Крайньої Півночі, є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №348/2352/16-а .
А тому, позовні вимоги, в даній частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 18.10.1969 по 01.10.1971, з 13.02.1974 по 15.07.1979, з 13.10.1988 по 06.03.1992, з 16.03.1992 по 04.01.1994 в півтора кратному розмірі до загального стажу роботи у районі Крайньої Півночі та зобов'язати відповідача зарахувати вказані періоди роботи, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 18.10.1969 по 01.10.1971, з 13.02.1974 по 15.07.1979, з 13.10.1988 по 06.03.1992, з 16.03.1992 по 04.01.1994 в півтора кратному розмірі до загального стажу роботи у районі Крайньої Півночі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 18.10.1969 по 01.10.1971, з 13.02.1974 по 15.07.1979, з 13.10.1988 по 06.03.1992, з 16.03.1992 по 04.01.1994 в півтора кратному розмірі до загального стажу роботи у районі Крайньої Півночі.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривні 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 09 листопада 2022 року.
Суддя Л.А.Шуляк