Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 листопада 2022 року Справа№200/3475/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення
(виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1
до відповідача Донецької обласної прокуратури
про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення,
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі №200/1031/21-а, допущеного до негайного виконання у частині поновлення на посаді прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області за період з 14.04.2021 до 14.09.2021 у сумі 93165 грн. 28 коп.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що рішення суду не виконувалося п'ять місяців, позивачем не отримано заробітну плату за період з 14.04.2021 до 14.09.2021, коли б вона мала працювати.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що відповідач у добровільному порядку у повному обсязі виконав рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2021 року у справі № 200/1031/21-а про поновлення на посаді позивача у строк, коли це стало можливим.
Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 .
Наказом керівника Донецької обласної прокуратури від 24.12.2020 №1921-к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області та органів прокуратури з 29.12.2020 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2021 року у справі № 200/1031/21-а частково задоволено позов ОСОБА_1 до Донецької обласнох прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Визнано незаконним та скасовано наказ керівника Донецької обласної прокуратури. Зобов'язано Донецьку обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора з 30.12.2020. З Донецької обласної прокуратури на мою користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.12.2020 по 13.04.2021 в розмірі 64 499 грн. Рішення суду у частині поновлення на посаді з 30.12.2020 та стягнення з Донецької обласної прокуратури на мою користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2021 року частково задовлені апеляційні скарги Донецької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора, рішення суду змінено, в абзаці 4 резолютивної частини рішення замінено слова «на посаді прокурора прокуратури у Лівобережній окружній прокуратурі» на слова «на посаді прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області».
Наказом керівника Донецької обласної прокуратури від 15.09.2021 №2346-к скасовано наказ про звільнення, ОСОБА_1 поновлено на посаді.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч.8 ст. 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Згідно частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Пунктом 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 по справі №280/2659/1988:
«87. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.
88.Обов'язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов'язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
89.Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
90.Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватис
91.Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
92.За змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.
93.Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року в справі № 760/9521/15-ц і Суд не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції у справі, що розглядається.»
Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
За таких обставин, суд вважає, що період з 14.04.2021 року по 14.09.2021 року є періодом невиконання рішення суду щодо поновлення позивача на роботі.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).
З урахуванням цих норм, зокрема, абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, дню звільнення працівника з роботи.
Відповідно до пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Як встановлено судами в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2021 в справі №200/1031/21-а та постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2021 середньоденна заробітна плата позивача становить 895,82 грн., про що свідчить довідка Донецької обласної прокуратури від 12.02.2021 №21-85-119.
Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу повинен розраховуватися виходячи із кількості днів невиконання судового рішення помножених на середньоденний заробіток, з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу.
За період з 14.04.2021 року по 14.09.2021 (включно) період затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді складає 104 робочих дні, а саме: квітень 2021 - 13 днів, травень 2021 - 18 днів, червень 2021 - 20 днів, липень 2021 - 22 дні, серпень 2021 - 21 день, вересень 2021 - 10 днів.
Враховуючи середньоденну заробітну плату в розмірі 895 (вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення складає 93165,28 грн. (104 дні * 895,82 грн).
Пунктом 32 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 №9 визначено, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
Натомість викладені в ньому роз'яснення зроблені з урахуванням вимог частини 3 статті 117 Кодексу законів про працю України, яку було виключено на підставі Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 20.12.2005 №3248-IV.
Таким чином, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, оскільки законом не передбачено будь-яких правових підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
Висновки аналогічного змісту наведені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі №826/808/16 (провадження №11-134ас18).
Оскільки рішення виконане відповідачем несвоєчасно, суд вважає, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі №200/1031/21-а, допущеного до негайного виконання у частині поновлення на посаді прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області за період з 14.04.2021 до 14.09.2021 у сумі 93165 грн. 28 коп. такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надані суду належні докази правомірності невиконання рішення суду у строки, передбачені законодавством.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі №200/1031/21-а, допущеного до негайного виконання у частині поновлення на посаді прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області за період з 14.04.2021 до 14.09.2021 у сумі 93165 грн. 28 коп.- задовольнити повністю.
Стягнути з Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі №200/1031/21-а, допущеного до негайного виконання у частині поновлення на посаді прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області за період з 14.04.2021 до 14.09.2021 у сумі 93165 грн. 28 коп.
Стягнути з Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у сумі 992 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В. Давиденко