Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 листопада 2022 року Справа№200/1721/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 41325231, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5) про визнання дій протипранвими та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області, в якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати щомісячних страхових виплат за період з 01.12.2014 року по 30.09.2021 року;
- зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат, а також сплатити заборогованість по щомісячним страховим виплатам за період з 01.12.2014 року по 30.09.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебував на обліку та отримував страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фону соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у місті Шахтарську Донецької області у зв'язку із професійним захворюванням. Позивач є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якого було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
З 01 грудня 2014 року позивачу припинено нарахування щомісячних страхових виплат.
В листопаді 2020 року позивача звернувся з заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо отримання інформації про причини ненарахування страхових виплат. Відповідачем надано відповідь, що нарахування виплат припинено позивачу у зв'язку з відсутністю довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
У жовтні 2021 року позивач знов звернувся до Фонду з заявою про поновлення щомісячних страхових виплат та надав оновлену довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.10.2021 року № 1429-5000404280.
30.12.2021 року Управлінням надана відповідь позивачу про те, що з жовтня 2021 року йому поновлені щомісячні страхові виплати.
Позивач вважає дії відповідача щодо невиплати щомісячних страхових виплат протиправними та такими, що порушують його конституційні права, а тому він звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач до суду не надійшов відзив на адміністративний позов. Будь-які клопотання щодо продовження строку для надання відзиву від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до суду не надходило. У зв'язку з чим, суд буде вирішувати справу за наявними матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України Серія № НОМЕР_2 .
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено довідкою від 12.10.2021 року № 1429-5000404280 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи у зв'язку з професійним захворюванням, що підтверджується витягом із акту огляду МСЕК № 206 від 06.02.1996 року до довідки серії МСЄ 231049.
27 листопада 2020 року позивач звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з заявою про поновлення щомісячних страхових виплат.
Листом від 12.02.2021 року №П-01-04/19-82 Управління Фонду повідомило позивача,
що в період з жовтня по листопад 2014 року він перебував на обліку у Бердянському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області та не отримував щомісячні страхові виплати, у зв'язку з відсутністю довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщена особа.
Також, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, повідомило позивача, що разом із заявою про поновлення від 2020 року ним була надана довідка внутрішньо переміщеної особи від 22.03.2017 року № 0000149045. Проте, згідно інформації Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб відсутні відомості щодо надання ОСОБА_1 такої довідки, у зв'язку з чим позивачу не нараховувались та не виплачувались щомісячні страхові виплати.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у своїй відповіді зазначає, що при нарахуванні щомісячних страхових виплат, вони діють відповідно до «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 « Про внесення змін до Постанови КМУ від 08.06.2016 року № 365». Відповідно до яких, виплати проводять лише внутрішньо переміщеним особам та з місяця, в якому надійшла заява.
28 жовтня 2021 року позивач знов звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з заявою про поновлення щомісячних страхових виплат та надав оновлену довідку внутрішньо переміщеної особи від 12.10.2021 року.
30.12.2021 року за № 36.04-24/3330 управлінням надано відповідь позивачу, що його місце проживання та дійсність довідки, як внутрішньо переміщеної особи підтверджено та починаючи з жовтня 2021 року позивачу поновлено нарахування та здійснюються щомісячні страхові виплати.
Стосовно заборгованості по страховим виплатам, яка виникла з 01.12.2014 року по 30.09.2021 рік, в своєму листі управління порадило позивачу звернутися до Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, оскільки до цього управління передано всі права та обов'язки Шахтарського відділення УВДФСС України в Донецькій області, де на постійному обліку перебував позивач.
Спірним питанням у даній справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо припинення нарахування позивачу щомісячної страхової виплати з грудня 2014 року по жовтень 2021 рік.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII(надалі - Закон № 1706-VII).
Статтею першою Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2 цієї статті).
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (ч. 1ст. 5 Закону N 1706-VII).
Як зазначалося судом раніше, позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка знаходиться в матеріалах справи.
Водночас, ст. 14 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, слід дійти висновку, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами, що й інші громадяни, які постійно проживають на території України.
Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здобув право на отримання страхових виплат.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, унормовано Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-ХІV), який із 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII.
Відповідно до п.п. "в" п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 1105-ХІV (у редакції, яка діяла до 01 січня 2015 року) у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
Згідно зі статтею 28 Закону № 1105-ХІV грошові суми, які відповідно до статті 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.
Статтею 40 Закону № 1105-ХІV(у редакції до 01 січня 2015 року) передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК.
Відповідно до вимог статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, законодавством чітко встановлено, що призначення, виплата, припинення виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням усім без виключення особам, в тому числі й особам, які вимушено перемістилися з тимчасово окупованих територій, має здійснюватися виключно на підставі норм Законів щодо соціального страхування на рівні з іншими громадянами України.
Припинення страхових виплат можливе лише за умови прийняття органом ФСС відповідного рішення та лише з підстав, визначених ст. 46 Закону № 1105-XIV.
Позивач двічі звертався до органів ФСС в Донецькій області з заявами про поновлення щомісячних страхових виплат.
В листопаді 2020 року позивач звернувся з заявою про поновлення щомісячних страхових виплат, починаючи з грудня 2014 року.
В жовтні 2021 року позивач звернувся з повторною заявою про поновлення виплат починаючи з грудня 2014 року по 30.09.2021 рік.
У своїх відповідях на заяви відповідач спочатку відмовляв позивачу в поновлені нарахування щомісячних страхових виплат, посилаючись на відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи та посилаючись на Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 та Постанову Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 « Про внесення змін до Постанови КМУ від 08.06.2016 року № 365».
У відповіді від 30.12.2021 року, відповідач повідомив позивача про поновлення нарахування виплат, оскільки він надав оновлену довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Проте виплати поновили, починаючи з жовтня 2021 року, тобто з моменту звернення внутрішньо переміщеної особи.
Слід зазначити, що така підстава не передбачена вимогами ч. 1ст. 46 Закону1105-XIV, отже припинення виплат було здійснено не у спосіб, передбачений Законом1105-XIV.
Суд також звертає увагу на положення статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікований Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення ст. 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Відповідно до ч. 7ст. 47 Закону №1105-XIV якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленомустаттею 34 Закону України "Про оплату праці".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При розгляді даної справи суд також враховує висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц, що відсутність довідки про взяття на облік позивача як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО, не може бути підставою для невиплати позивачу страхових виплат. При цьому Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в раніше Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-51цс17.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області є головним територіальним органом надання адміністративних послуг, є юридичною особою, тобто тільки управління має адміністративну процесуальну дієздатність у відповідності до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області протиправно не виплачувались щомісячні страхові виплати позивачу з 01.12.2014 року по 30.09.2021 рік.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача, шляхом визнання протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати щомісячних страхових виплат за період з 01.12.2014 року по 30.09.2021 рік включно та зобов'язання відповідача виплатити належні позивачу щомісячні страхові виплати за період з 01.12.2014 року по 30.09.2021 рік.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при поданні позовної заяви просив відстрочити йому сплату судового збору до прийняття рішення по справі. Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 41325231, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5) про визнання дій протипранвими та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 01.12.2014 року по 30.09.2021 рік.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 01.12.2014 по 30.09.2021 ріку та сплатити заборгованість.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 41325231, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.П. Бабаш