Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 листопада 2022 року Справа№200/14731/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до ГУ ПФУ в Донецькій області в якій позивач просить суд: визнати протиправними дії щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2016, 2017 роки в розмірі 3764,40 грн., при призначенні пенсії за віком у 2021 році; скасувати Рішення від 29.05.2021 № 914280191516 про перерахунок пенсії позивача, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати відповідача розглянути повторно заяву від 21.05.2021 та здійснити обчислення, нарахування та виплату пенсії за віком позивачу, у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн., з дня призначення пенсії за віком з 14.05.2021, зарахувавши до його пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періоди роботи з 14.04.1997 по 23.04.1997, з 20.10.1997 по 23.03.1998, та до страхового стажу роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 21.05.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням відповідача йому було невірно обраховано пенсію на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Отже, позивач вважає що його права були порушенні таким рішенням відповідача, у зв'язку із чим він звернувся до суду.
Ухвалою суду від 09.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 10.01.2022 розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання призначене на 09.02.2022. 09.02.2022судом відкладено розгляд справи на 24.02.2022.
Ухвалою суду від 30.06.2022 відкладено розгляд справи, у зв'язку з відсутністю можливості проводити судове засідання за участю сторін (їх представників) через існування загрози життю та здоров'ю учасників справи та працівників суду внаслідок триваючої широкомасштабної військової агресії Російської Федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, судом запропонувано сторонам у разі відсутності заперечень подати заяви про розгляд заяви без їх участі (без участі їх представників) в письмовому провадженні.
Ухвалою суду від 04.10.2022 призначено підготовче судове засідання на 27.10.2022 Ухвалою від 27.10.2022 закрито підготовче провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти позовних вимог. Зазначає, що 21.05.2021 позивач засобами Веб-порталу надав заяву про перехід на інший вид пенсії відповідно до ч.2 ст.114 Закону №1058. Після здійснення перерахунку пенсії з 21.05.2021, новий розмір пенсії позивача склав 2474,51 грн. Зазначений перерахунок позивачу було проведено з 21.05.2021, відповідно до ст. 24 Закону №1058 та склав 34 роки 08 місяців 06 днів (врахований по 30.09.2018), в тому числі за Списком №1 - 13 років 07 місяців 18 днів. Коефіцієнт страхового стажу відповідно до ст. 25 ЗУ № 1058 склав 0,34667. Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії склала 7137,93 грн. (5426,60 грн. - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014 -2016 з урахуванням індексації х 1,31536 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2001 по 30.09.2018). Розмір пенсії з 21.05.2021 склав 2474,51 грн. (7137,93 грн. х 0,34667). Вказує, що позивач з 03.08.2015 отримував пенсію по третій групі інвалідності, як особа з інвалідністю в наслідок загального захворювання, відповідно до ч.1 ст. 33 Закону №1058. З 21.05.2021 позивачу призначена пенсії за віком згідно п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, позивач отримував та отримує пенсію призначену за одним й тим же законом, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Також зазначає, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 14.04.1997 по 23.04.1997, з 20.10.1997 по 23.03.1998 оскільки позивачем не було надано довідки, що підтверджують пільговий характер роботи у спірні періоди.
Крім того вказує, що згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» ОСОБА_1 встановлено, що за періоди роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 21.05.2021 відсутні відомості про щомісячне утримання суми страхових внесків до управління Пенсійного фонду України. Таким чином, відповідач прийшов до висновку, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача, періодів його роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 21.05.2021, у зв'язку з несплатою підприємством єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 . Перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком, з 03.08.2015 позивач, отримував пенсію по третій групі інвалідності, як особа з інвалідністю внаслідок загального захворювання, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 1058.
21.05.2021 позивач, через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України надав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Протоколом про перерахунок пенсії №914280191516 від 29.05.2021, зазначений перерахунок позивачу було проведено з 21.05.2021, відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та склав 34 роки 08 місяців 06 днів (врахований по 30.09.2018), в тому числі за Списком №1 - 13 років 07 місяців 18 днів.
Коефіцієнт страхового стажу відповідно до ст. 25 ЗУ № 1058 склав 0,34667.
Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії склала 7137,93 грн. (5426,60 грн. - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014 -2016 з урахуванням індексації х 1,31536 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2001 по 30.09.2018).
Розмір пенсії з 21.05.2021 склав 2474,51 грн. (7137,93 грн. х 0,34667).
У зв'язку з незгодою із розрахунком пенсії позивач звернувся до адвоката за допомогою.
На адвокатський запит відповідач, надав роз'яснення щодо складових розміру пенсії позивача, а саме у листі про надання інформації № 0500-1502-8/76438 від 27.09.2021 зазначено, що страховий стаж роботи позивача, складає 34 роки 08 місяців 06 днів, в тому числі за Списком № 1 - 13 років 07 місяців 18 днів. Коефіцієнт страхового стажу роботи склав 0,34667, середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії склала 7137,93 грн., (5426,60 грн. - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки з урахуванням індексації), розмір пенсії склав з 21.05.2021- 2474,51 грн.
Також зазначено, що до пільгового стажу позивача, не враховано періоди роботи з 14.04.1997 по 23.04.1997, з 20.10.1997 по 23.03.1998 у зв'язку із відсутністю довідок уточнюючих пільговий характер роботи. До страхового стажу роботи не враховані періоди з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 21.05.2021 у зв'язку із відсутністю сплати страхових внесків.
Позивач вказує, що під час розрахунку розміру пенсії з 21.05.2021 відповідачем допущено ряд грубих порушень Закону № 1058, що призвело до значного зменшення розміру пенсії та стало підставою для звернення до суду.
До матеріалів справи додано :
Трудову книжку серії НОМЕР_3 , з якої вбачається, що за спірний період позивач працював:
ТОВ «Углепром» записи №№ 10-14 - 14.04.1997 прийнятий гірником з повним робочим днем в шахті та 23.04.1997 звільнений за власним бажанням; (назва підприємства не розбірливо) 20.10.1997 прийнятий гірником з повним робочим днем в шахті та 23.03.1998 звільнений за власним бажанням;
ОП «шахта Україна «ДП Селідіввугілля» запис № 27-29 з 31.07.2006 по 30.08.3015 на посаді машиніста підземного 3 розряду з повним робочим днем у шахті, та з 31.08.2015 працює сторожем на тому ж підприємстві.
Інших відомостей у трудовій книжці не має.
Надано довідки від 14.09.2021 № 322, 323 ДП Селидіввугілля ВП Шахта Україна, з яких вбачається, що позивач дійсно працює в ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля" з 31.07.2006 по теперішній час, та роботодавець в період з 01.03.2010 по 31.12.2010 щомісячно на його зарплату нараховував сплачував до ПФУ страхові внески у розмірі 4 % помісячно. Також про те, що позивач дійсно працює в ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 31.07.2006 по теперішній час на посаді сторож та в період з 01.10.2018 по 31.08.2021 роботодавець щомісячно на зарплату позивача нараховував єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 22%.
З витягу форми ОК-5 вбачається, що за вищевказані періоди роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, та з 01.10.2018 по 31.08.2021 страхові внески підприємством внесені не були.
При прийнятті рішення по суті спору суд виходить з наступного.
Ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 14.04.1997 по 23.04.1997, з 20.10.1997 по 23.03.1998, суд вказує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 IV (далі Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч.4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Згідно з п.1 ч.2 ст.114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, або за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, визначені наступними абзацами п.1 ч.2 ст.114 вказаного Закону.
Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 є зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, які затверджені КМУ, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.
Необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 є зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, які затверджені КМУ, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений ст. 26 Закону №1058, знижується на 1 рік.
Наведені положення кореспондуються з викладеними у ч.3 ст.114 Закону №1058 та Постанові КМУ «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» від 31.03.1994 №202.
Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, що діяв до 11.03.1994, Список №1, затверджений постановою КМУ від 11.03.1994 №162, що діяв до 16.01.2003, Список №1 затверджений Постановою КМУ від 16.01.2003 №36, що діяв до 24.06.2016 та Список №1, затверджений Постановою КМУ від 24.06.2016 №461, містить в собі розділ 1 підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Позивач з 14.04.1997 прийнятий гірником з повним робочим днем в шахті та 23.04.1997 року звільнений за власним бажанням, 20.10.1997 прийнятий гірником з повним робочим днем в шахті та 23.03.1998 звільнений за власним бажанням. Таким чином, професії та посади позивача, за якими він працював, віднесені до Списку №1.
Ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону №1788, КМУ постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.п.1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
П.20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі ст.101 Закону №1788 органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №174/658/16-а оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Аналіз вищенаведених норм права дає змогу суду дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.
Отже, записів в трудовій книжці позивача для цього повністю достатньо, оскільки в трудовій книжці позивача зазначені періоди роботи, назви професій, а також визначено, що роботи виконувались повний робочий день в шахті (під землею).
При цьому суд зауважує, що відповідачем не зазначено, а судом не виявлено доказів того, що записи про спірні періоди в трудовій книжці позивача можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачеві у зарахуванні до пільгового стажу позивача періодів роботи з 14.04.1997 по 23.04.1997, з 20.10.1997 по 23.03.1998 на підставі відсутності довідок про підтвердження пільгового стажу.
Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 21.05.2021, суд вказує наступне.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону №1058, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 цього Закону).
Відповідно до ст. 11 Закону №1058, застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.
За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об'єкту для їх нарахування.
Згідно з вимогами ст. 40 Закону №1058, для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно ст. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових зборів до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.1994 № 5-5. Інструкції, затвердженої постановою правління ПФУ від 06.09.1996 № 11-1, ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року платниками зборів на пенсійне страхування є підприємства, установи та організації усіх форм власності, які також несуть відповідальність за своєчасну сплату страхових внесків. Сама застрахована особа не сплачує зборів та не несе відповідальності за несвоєчасну сплату страхових внесків підприємством, на якому вона працювала.
Згідно ч. 5, 6 ст. 20 Закону №1058 страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у п. 1, 2, 4 ст.14 цього Закону, календарний місяць; для страхувальників, зазначених у п. 5 ст. 14 цього Закону квартал.
З огляду на вказані норми діючого законодавства, суд приходить до висновку, що наявність у підприємства, де працювала особа, заборгованості перед ПФУ зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку (призначенні) пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює за страхована особа. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. А застрахована особа не несе відповідальності за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків; нарахованих із заробітної плати цієї особи. Цю відповідальність відповідно до вищезазначених норм закону несе тільки страхувальник (підприємство).
Відмовляючи позивачу в зарахуванні певних періодів роботи та відповідної заробітної плати до страхового стажу при обчисленні пенсії, відповідач фактично покладає саме на застраховану особу відповідальність за неперерахування страхувальником відповідних страхових внесків, порушуючи тим самим вищенаведені положення чинного законодавства.
Таким чином, усі місяці роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та утримало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні.
За таких обставин, суд вважає, що певний період стажу позивача не може бути не зарахований через не сплату підприємством страхових внесків, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством не може впливати на право заявника на призначення пенсії.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює, а тому позовні вимоги про зарахування до пільгового страхового стажу роботи позивача вищезазначеного періоду підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, суд зазначає, що довідками від 14.09.2021 № 322, 323 ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта Україна», засвідченими підписами директора, головного бухгалтера та печаткою із зазначенням коду ЄДРПОУ, виданої ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» за спірний період підтверджено, що позивач дійсно працює на підприємстві та заробітна плата за зазначений період виплачена в повному обсязі, сума нарахованого єдиного соціального внеску в повному обсязі.
Щодо правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн. з дня призначення пенсії за віком, суд вказує наступне.
Ч.3 ст.4 Закону № 1058 визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно із ч.1 ст. 9 Закону № 1058, за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000незалежно від перерв.
Ч.2 ст.40 Закону № 1058 передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, у випадку призначення пенсії на підставі Закону № 1058, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону №1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз вищенаведеного вказує на те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 визначено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058.
Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 31.05.2019 по справі № 314/272/17, від 31.03.2020 по справі № 348/1296/17, від 01.03.2021 по справі № 488/1409/16-а.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви та не заперечується позивачем, позивач з 03.08.2015 отримував пенсію по третій групі інвалідності, як особа з інвалідністю в наслідок загального захворювання, відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 21.05.2021 позивачу призначена пенсії за віком згідно п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, позивач отримував та отримує пенсію призначену за одним й тим же законом, Законом №1058, а тому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
З огляду на наведене, суд не приймає довід адвоката позивача, що якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії не залежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовуються середня заробітна плата (дохід), визначена ч.2 ст.40 цього Закону для призначення пенсії.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в ч.2 ст.2 КАС України.
Враховуючи, те, що судом встановлено те, що відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періоди роботи з 14.04.1997 по 23.04.1997, з 20.10.1997 по 23.03.1998, та до страхового стажу роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 21.05.2021, суд дійшов висновку що позовні вимоги щодо скасування Рішення від 29.05.2021 № 914280191516 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2. ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періоди роботи з 14.04.1997 по 23.04.1997, з 20.10.1997 по 23.03.1998, та до страхового стажу роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 21.05.2021.
Зобов'язати відповідача повторно заяву від 21.05.2021 про перехід на іншій вид пенсії, з урахуванням висновків суду викладених в цьому рішенні.
На підставі викладеного позовні вимоги належать до часткового задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Відповідно до ч.1, 3, 8 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, 8, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дії щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2016, 2017 роки в розмірі 3764,40 грн., при призначенні пенсії за віком у 2021 році та скасування рішення від 29.05.2021 № 914280191516 про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 та зобов'язання відповідача розглянути повторно заяву від 21.05.2021 та здійснити обчислення, нарахування та виплату пенсії за віком у відповідності до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн., з дня призначення пенсії за віком з 14.05.2021, зарахувавши до його пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періоди роботи з 14.04.1997 по 23.04.1997, з 20.10.1997 по 23.03.1998, та до страхового стажу роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 21.05.2021, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 29.05.2021 № 914280191516 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періоди роботи з 14.04.1997 по 23.04.1997, з 20.10.1997 по 23.03.1998, та до страхового стажу роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 21.05.2021.
Зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2021 про переведення про перехід на іншій вид пенсії, та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн.
Повний текст рішення складено та підписано 08.11.2022.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Шинкарьова