09 листопада 2022 року Справа № 160/17545/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.11.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах її неповнолітнього сина - ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII;
- зобов'язати територіальний підрозділ Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області - Самарський районний відділ у місті Дніпрі оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, без передачі будь-яких даних про дитину до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на такі обставини.
За приписами частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначено найменування суду «Дніпровський окружний адміністративний суд» замість правильного найменування «Дніпропетровський окружний адміністративний суд».
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною 2 статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначила відповідачем Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області. Разом з тим, позовна заява містить зміст позовних вимог про зобов'язання вчинити певні дії щодо іншого суб'єкта владних повноважень - Самарського районного відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, якого не зазначено відповідачем.
Як встановлено зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, із заявою про видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки позивач 20.09.2022 звернулася до Самарського районного відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, яким їй надано відповідь листом від 28.10.2022 № 1217-375/000189-22 із зазначенням про відсутність підстав для оформлення та видачі паспорта.
Разом з тим, позивач оскаржує бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо видачі паспорта ОСОБА_2 . При цьому, позивачем не зазначено обставин, за яких, на її думку, відповідачем допущено таку протиправну бездіяльність, не вказано і не додано до позову відповідних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання (надіслання) до суду:
- виправленої позовної заяви, в якій зазначити правильне найменування суду, до якого подається заява, визначитися з відповідачем, зазначити зміст позовних вимог до відповідача відповідно до вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України та їх обґрунтування відповідно до положень закону та із урахуванням висновків суду та зазначенням і поданням доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- копії виправленої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;
- доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення відповідачем прав ОСОБА_2 .
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Рянська