Копія
09 листопада 2022 року Справа 160/13609/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича, розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з позовом до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Покровсько-Тернівського районного територіального центру коплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:
визнати протиправними дії начальника Покровсько-Тернівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову на військову службу по мобілізації, відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року, який не затверджено Верховною Радою України відповідно до статті 85 Конституції України, ОСОБА_1 , з 16.05.2022 року;
визнати протиправною бездіяльність командира - військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення позивача з військової служби та зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з військової служби особового складу Збройний Сил України військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 16.09.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У матеріалах справи міститься клопотання позивача про поновлення строку звернення з позовом до суду. Клопотання обгрунтовано наступним. Позивач 16.05.2022 року був мобілізований та у період з 16.05.2022 року по 28.06.2022 року був курсантом у військовій частині НОМЕР_2 . У період з 19.07.2022 року по 23.08.2022 року позивач проходив лікування, після закінчення якого одразу звернувся за правничою допомогою та подав позов до суду.
Суд, дослідивши заявлене позивачем клопотання, встановив наступне.
Суд під час вирішення питання про відкриття провадження у справі не досліджував питання строку звернення з позовом до суду.
З позовної заяви судом встановлено, що спір між сторонами виник в тому числі з приводу прийняття позивача на публічну службу та її проходження.
З військового квитка позивача, який додано до позовної заяви, судом встановлено, що позивач був мобілізований 16.05.2022 року.
Отже, з 16.05.2022 року позивач є військовослужбовцем.
Позивач звернувся з позовом до суду 02.09.2022 року, що видно з накладної поштової служби.
Згідно вимог ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що “стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини”, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Також практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Отже, позивач пропустив строк звернення з позовом до суду.
Суд зазначає, що з 24.02.2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022.
Запровадження воєнного стану є поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки позивач з військовою частиною.
Суд також враховує той факт, що позивач з 16.05.2022 року був мобілізований, що підтверджується копією військового квитка позивача, а у період з 19.07.2022 року по 23.08.2022 року знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується довідкою КП «КПНД» ДОР № 37 від 23.08.2022 року.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати поважною причину пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду та необхідність його поновлення.
Керуючись ст. 121, 256 КАС України, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з позовом до суду - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення з позовом до суду з даним позовом.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя С.В. Златін