Справа № 357/9824/22
2-о/357/231/22
Категорія 14
іменем України
03 листопада 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участю секретаря - Сокур О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ), про встановлення факту народження дитини, -
25 жовтня 2022 року адвокат Бєлоусов С.Г. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту народження дитини, заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ), посилаючись на те, що заявник, ОСОБА_1 , знаходячись у м. Донецьк, ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_2 та отримала медичне свідоцтво про народження № 222 від 04.09.2022 року, згідно якого народила дитину чоловічої статі, вагою 3200,0 грамів та отримала свідоцтво про народження № НОМЕР_1 від 16.09.2022 року. Факт народження дитини підтверджується також копією обмінної карти, копіями протоколів УЗІ та фото ОСОБА_1 з сином. ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі не перебуває. Однак, у подальшому їй стало відомо, що свідоцтво про народження дитини є незаконним та не створює правових наслідків на території України відповідно до ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», та Постанови ВРУ від 17.03.2015 року № 254- VІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями». Заявник зазначає, що задоволення цієї заяви надасть їй можливість отримати в компетентному державному органі України легітимне та законне свідоцтво про народження її сина. Просила суд встановити факт народження, а саме народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини чоловічої статті Кирила у місті Донецьк, матір'ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2022 року, головуючим суддею визначено суддю Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.
Згідно контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, зазначені матеріали були отриманні суддею з канцелярії суду 26.10.2022 року.
Ухвалою судді від 27.10.2022 року заява ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини, заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ), залишена без руху.
01 листопада 2022 року за вх. № 38529 судом отримано заяву на виконання ухвали судді від 27.10.2022 року та договір про надання правової допомоги адвоката від 21.09.2022 року.
Ухвалою судді від 02.11.2022 року постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ), про встановлення факту народження дитини. Розгляд справи призначено на 03 листопада 2022 року.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з'явились, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту народження дитини, в прохальній її частині просили розглядати дану заяву за відсутності заявника та її представника.
Зацікавлена особа Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) в судове засідання свого представника не направили, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Судом отримано лист засобами електронного зв'язку 03.11.2022 року, в якому просили справу розглядати за відсутності представника Відділу та вирішити справу на підставі діючого законодавства.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги заявника ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану фату народження.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено та не спростовано матеріалами справи, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває у зареєстрованому шлюбі.
З наявних матеріалів справи, а саме: копії обмінної карти; копій протоколів УЗІ; копії медичного свідоцтва про народження № 222 від 04 вересня 2022 року; копії свідоцтва про народження від 16.09.2022 року та копії фото ОСОБА_1 з дитиною вбачається, що заявник ОСОБА_1 народила дитину.
Так, з свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що останній народився в м. Донецьк, батьками якого вказано ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .
Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» від 15 квітня 2014 року, територія Донецької області визначається тимчасово окупованою територією.
Зі змісту ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», вбачається, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про громадянство України», особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Згідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 р. № 5 рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення необхідно заявнику для отримання в компетентному державному органі України легітимне та законне свідоцтво про народження її сина.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 рік, ратифікованою Постановою ВР України від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою України, що підтверджується наявними в матеріалах справи паспортними даними.
Як зазначено вище, син заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був народжений ОСОБА_1 в м. Донецьк, що підтверджується вищевказаними документами, які містяться в матеріалах справи, які відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ є недійсними і не створюють правових наслідків.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема,"Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема,"Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений випадок полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Відповідно до п.п. 8 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні» затверджених наказом міністерства юстиції України від 18.10.2000р. № 52/5 (із змінами та доповненнями) реєстрація народження проводиться органом реєстрації актів цивільного стану за усною чи письмовою заявою батьків дитини чи одного з них.
Згідно до п.п. 13 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні» батько й мати, які перебувають у шлюбі, записуються батьками в книзі реєстрації актів про народження за заявою будь-кого з них.
Відповідно до ч. 4. ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 3 ст. 317 ЦПК України у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованої території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Разом з тим, вирішуючи дану справу, суд бере до уваги Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VІІІ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особина тимчасово окупованій території України», в якому містяться роз'яснення стосовно того, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Отже, місцем народження особи є тимчасово окупована територія України.
Матеріали справи не містять відмови заявнику Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) в проведенні реєстрації народження та видачі державним органом свідоцтва про народження.
Разом з тим, суд бере до уваги Інформаційний лист Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, вих. № 985/0/208-21 від 22.04.2021 року, спрямований головам апеляційних судів, в якому зазначено, що положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, пред'являти в суд письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану в здійсненні реєстрації таких фактів.
Таким чином, суд вважає доведеним факт, що має юридичне значення, народження у заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дитини чоловічої статі - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Донецьк.
З огляду на викладене, суд вважає що дійсно для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявник та дитина, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати останній свідоцтво про народження її сина, виданого державним органом України.
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за можливе допустити рішення до негайного виконання в частині щодо встановлення факту народження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 144 СК України, ст. ст. 6-10, 12-19, 81, 89, 107, 211, 247, 293, 294-296, 315-317, 353, 353, 430 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 7 Закону України «Про громадянство України», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ), про встановлення факту народження дитини, - задовольнити.
Встановити факт того, що громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , народжено ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Донецьку дитину чоловічої статі ОСОБА_2 з метою подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про народження.
Судові витрати віднести за рахунок заявника.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 317 ЦПК України оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення виготовлено 03 листопада 2022 року.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов