Справа № 169/568/22
Провадження № 2/169/331/22
09 листопада 2022 року смт Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого судді Тітівалова Р.К.,
з участю
секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
13 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_1 склала заповіт, в якому все своє майно заповіла позивачу. Відповідачі, які є дітьми померлої, відмовилися від прийняття спадщини. Вказуючи, що він у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері, однак нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім'я спадкодавця, просив визнати за ним право власності на спадковий житловий будинок із господарськими спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 .
У підготовче засідання позивач не з'явився, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений, 07 листопада 2022 року подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує з викладених у ньому підстав, просить задовольнити та розглядати справу без його участі (а. с. 60).
Відповідачі у підготовче засідання не з'явилися, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені, 07 листопада 2022 року подали до суду, кожен зокрема, письмові заяви, в яких вказали, що позов визнають повністю, не заперечують проти його задоволення та просять справу розглядати за їхньої відсутності (а. с. 61, 62 ).
Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Частиною третьою статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Належність вищевказаного будинку (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) спадкодавцеві ОСОБА_4 підтверджується витягом з погосподарської книги села Осьмиговичі за 2019 рік Новодвірської сільської ради Турійського району Волинської області (а. с. 19).
Право власності у встановленому законом порядку на зазначене нерухоме майно не зареєстровано (а. с. 58).
До складу спадкового домоволодіння входять житловий будинок «А-1» з прибудовою «а», загальною площею 61,6 кв. м, житловою площею 35,5 кв. м, літня кухня «Б-1», сарай «В-1», сарай «Г-1», сарай «г», огорожа «1», колодязь «2» (а. с. 15-18).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Відповідно до положень статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Встановлено, що за життя ОСОБА_4 25 грудня 2015 року склала заповіт, відповідно до якого належний їй житловий будинок з усіма надвірними спорудами та будівлями по АДРЕСА_1 та земельні ділянки, загальними площами 2.62 га та 2.63 га, розташовані на території Новодвірської сільської ради Турійського району відповідно до державних актів серії ВЛ-ТР 1621 та ВЛ-ТР 1622 від 15 квітня 2003 року, заповіла сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 11).
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та є сином спадкодавця, що підтверджується паспортом громадянина України та свідоцтвом про народження (а. с. 7, 12).
ОСОБА_4 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була зареєстрована та проживала одна у селі Осьмиговичі Турійського району Волинської області (а. с. 10).
14 лютого 2019 року позивач подав приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 (а. с. 31 на звороті).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановлений законом строк подали нотаріусу заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті матері (а. с. 46).
Чоловік спадкодавця ОСОБА_5 посер 18 березня 2000 року.
Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, відсутні.
Заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_4 25 грудня 2015 року, не змінювався і є дійсним, свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок після її смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а. с. 36-37).
З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом, який в контексті положень статей 1269, 1270 ЦК України у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 .
Постановою приватного нотаріуса від 16 жовтня 2021 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю ОСОБА_4 (а. с. 14).
Наведені обставини справи об'єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 21/2019 до майна померлої ОСОБА_4 (а. с. 30-59), з яких також видно, що інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , немає, свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належні спадкодавцю земельні ділянки видані позивачу.
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачами позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивача права на спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 та правових підстав для визнання за ним права власності на спадкове нерухоме майно.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини першої статті 142 ЦПК Україниу разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 496 гривень 20 копійок; стягнути з відповідачів в користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, - по 248 гривень 10 копійок з кожного.
На підставі викладеного, статей 1216, 1217, 1218, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А-1» з прибудовою «а», загальною площею 61,6 кв. м, житловою площею 35,5 кв. м, з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня «Б-1», сарай «В-1», сарай «Г-1», сарай «г», огорожа «1», колодязь «2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок, сплачений відповідно до квитанції ТВБВ 10002/0131 філії Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 7 від 13 жовтня 2022 року на рахунок №UA118999980313191206000003492, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів ГУК у Волинській області/смт Турійськ/22030101.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 248 (двісті сорок вісім) гривень 10 (десять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 248 (двісті сорок вісім) гривень 10 (десять) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне рішення складено 09 листопада 2022 року.
Головуючий