Справа № 158/187/22
Номер провадження 2-о/167/11/22
09 листопада 2022 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Сіліча І. І.,
присяжних - Новосельської В. Є.,
Дарій Л. М.,
секретаря судових засідань - Матвійчук Л. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Ківерцівський відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про оголошення фізичної особи безвісно відсутньою, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутньою.
Заяву мотивує тим, що її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 більше двадцяти років проживали окремо, хоча і перебували в зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами та будівлями в АДРЕСА_1 . Вона є спадкоємцем першої черги за законом. Місце перебування матері ОСОБА_2 їй не відоме. Зі слів батька, коли він був ще живий, останнє йому відоме місце проживання матері - м. Луцьк. За період більше двадцяти років мати ОСОБА_2 жодного разу до них не дзвонила, не писала, не повідомляла свого місця перебування. Зазначає також, що працівниками поліції, по її заяві, була здійснена перевірка паспортного режиму, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 . Даною перевіркою підтверджено факт непроживання останньої за вищевказаною адресою.
Вказує, що визнання її матері ОСОБА_2 безвісно відсутньою їй необхідно для оформлення спадщини на нерухоме майно, яке залишилось після смерті батька.
Таким чином, просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 безвісно відсутньою.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 02 лютого 2022 року прийнято до розгляду заяву та відкрито окреме провадження у справі, призначено судове засідання.
В судове засідання 09 листопада 2022 року заявник ОСОБА_1 не з'явилась, 07 листопада 2022 року на електронну адресу суду надійшла заява про підтримання заявлених вимог та розгляд справи у її відсутності.
Представник заінтересованої особи Фандич Я. Є. в судове засідання не з'явився, 09 листопада 2022 року суду надана заява про розгляд справи у його відсутності. Щодо вирішення справи поклався на погляд суду.
Разом з тим, 28 лютого 2022 року представником заінтересованої особи ОСОБА_4 були надані суду пояснення, згідно яких Управління Державної міграційної служби України у Волинській повідомляє, що за базами даних УДМС у Волинській області інформація щодо документування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон відсутня. Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 . Управлінням ДМС у Волинській області зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд доходить до висновку, що заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 5 ЦПК України передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
За положеннями статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Зазначена норма передбачає перш за все з'ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які вживав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутнім, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як роз'яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 серпня 2019 року у цивільній справі №225/2576/17 (провадження №61-30491св18), безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалось встановити місця її знаходження (переживання). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер. Підставою для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 України; наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісною відсутньою.
Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками заявника ОСОБА_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 05 червня 2019 року Ківерцівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області.
З повідомлення Відділення поліції №1 (м.Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області від 16 грудня 2021 року про результати розгляду звернення ОСОБА_1 з проханням провести перевірку паспортного режиму відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , вбачається, що ОСОБА_2 за вищувказаною адресою не проживає протягом двадцяти років, що підтверджується свідченнями сусідів.
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 вживала заходи, спрямовані на розшук ОСОБА_2 . Зокрема вона звернулась з відповідною заявою до місцевого правоохоронного органу. Однак, відсутні докази на підтвердження того, що на підставі її заяви була заведена оперативно-розшукова справа, за результатом якої не вдалось відшукати ОСОБА_2 . Правоохоронними органами була лише здійснена перевірка щодо паспортного режиму ОСОБА_2 .
Виходячи з встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутньою, відтак про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст. 43 ЦК України, ст. 81, 263-265, 305-309, 352, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Ківерцівський відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про оголошення фізичної особи безвісно відсутньою відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 09 листопада 2022 року.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Ківерцівський відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, місцезнаходження: м. Ківерці вул. Паркова, 8 Волинська область.
СУДДЯ : І.І.Сіліч
Присяжні : В. Є. Новосельська
Л. М. Дарій