Справа № 581/498/22
Провадження № 2-о/581/18/22
про залишення заяви без руху
08 листопада 2022 року с-ще Липова Долина
Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Бутенко Д.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні та самостійного виховання двох неповнолітніх дітей,
04 листопада 2022 року заявник подав до Липоводолинського районного суду Сумської області заяву, в якій порушував питання про ухвалення рішення, яким просив установити факт того, що він ОСОБА_1 самостійно утримує та виховує двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Форма заяви, її зміст та інші вимоги визначені ст. 175, 177, 318 ЦПК України.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 177 ЦПК до заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Заявник зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - заявник може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Також у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, мета встановлення факту та докази, що підтверджують факт.
Відповідно до ч. 1 ст. 185, 318 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про її залишення без руху.
Вивчивши подані матеріали, вважаю, що заяву про встановлення юридичного факту слід залишити без руху виходячи з наступного:
1) Заявником остаточно не визначено найменування заінтересованої особи (заінтересованих осіб) та чітко не визначено мета установлення юридичного факту (недотримані вимоги ч. 4 ст. 294, п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України). Зокрема, заявник контекстно зазначає про те, що установлення даного факту пов'язується із реалізацією ним права на відстрочку від мобілізації до лав Збройних сил України, то в якості заінтересованої особи доцільно розглянути можливість залучення відповідного місцевого органу з питань мобілізації, бо суд не має повноважень залучати заінтересованих осіб у цій категорії справ за власною ініціативою. Якщо заявник розглядає наявність іншої мети для установлення вищезазначеного юридичного факту, то розглянути доцільність залучення інших заінтересованих осіб;
2) Заявник не уточнив причину неможливості у позасудовому порядку вирішення заявником порушеного питання та неприйняття певних документів відповідною заінтересованою особою (заінтересованими особами) (недотримано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України). До заяви не додано листування заявника із відповідною заінтересованою особою (особами) із приводу того питання, із яким пов'язується мета для установлення зазначеного в заяві юридичного факту, в яких зазначаються факти чи обставини щодо охорони прав заявника, створення умов для їх здійснення або для підтвердження його неоспорюваного права;
3) За змістом п. 3 ч. 1 ст. 318 ЦПК України до заяви про встановлення юридичного факту заявник повинен додати всі наявні у нього докази в підтвердження факту, який він порушує для встановлення судом. Тому заявнику роз'яснюється і пропонується подати суду разом із уточненою заявою про встановлення юридичного факту всі наявні у нього докази в підтвердження обставин самостійного утримання та виховання ним двох малолітніх дітей з метою розгляду справи у розумний строк без витрачання судом часу для самостійного витребування доказів.
На думку судді, залишення вищезазначеної заяви без руху з метою уточнення істотних обставин справи та доказової підстави у даній справі не є порушенням вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі-Конвенція) в аспекті гарантування права на доступ до суду, оскільки національне законодавство може обмежувати окремі судові процедури, а держава в особі національних судів також може реалізувати певну свободу розсуду в різних аспектах без порушення самої сутності зазначеного права, зокрема, включаючи різні питання до відкриття проваджень у справах тощо із визначенням критеріїв прийнятності заяв і позовів (правові позиції із даного питання викладені Європейським судом з прав людини у п. 230 рішення від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії» та у п. 85 рішення від 17 жовтня 2003 року у справі «Луордо проти Італії»).
За таких обставин, із метою забезпечення розгляду даної справи в розумний строк із часу відкриття провадження в ній, вважаю необхідним надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків, який відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України, не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, роз'яснивши, що вказані недоліки заяви, слід усунути у встановлений строк.
У разі неусунення недоліків заяви у вказаний строк, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Керуючись ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суддя
Залишити без руху заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні та самостійного виховання двох неповнолітніх дітей.
Установити 10-денний строк для усунення виявлених судом недоліків заяви, перебіг якого починається з дня її вручення заявнику.
Роз'яснити заявнику, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Копію ухвали направити заявнику для виконання.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Д. В. Бутенко