09.11.2022 Справа № 490/3175/22
нп 1-кс/490/2930/2022
Центральний районний суд м. Миколаєва
09 листопада 2022 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Красний Луч Луганської області, громадянин України, з середньою освітою, зі слів одружений, має неповнолітню дитину, який проходить військову службу на посаді номера обслуги зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу 11 окремого мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимий в силу ст.89 КК України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
08 листопада 2022 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини №182 від 01.07.2021 солдат ОСОБА_5 призначений на посаду номера обслуги зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу 11 окремого мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до положень ст. 3 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948, кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність.
Згідно ст. 2 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка набрала чинності для України 11.09.1997, право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.
Положеннями ст.ст. 3, 27 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Відповідно до ст. 281 Цивільного кодексу України фізична особа має невід'ємне право на життя, а також не може бути позбавлена життя.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Однак, діючи на порушення вимог вищезазначених нормативних актів, ОСОБА_5 вчинив умисний злочин проти життя та здоров'я
13.08.2022 року близько 16 год. 00 хв. солдат ОСОБА_5 перебував на позиціях 11 окремого мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
При цьому у ОСОБА_5 при собі знаходилась закріплена за ним вогнепальна зброя - автомат АК-74 серійний номер № НОМЕР_2 , до якого був приєднаний магазин, споряджений патронами.
Водночас, у зазначеному місці перебував водій-номер обслуги 1 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 ..
В цей же час у ОСОБА_5 , який тримав в руках вказану вище вогнепальну зброю, під час раптово виниклого конфлікту між ним та ОСОБА_8 , на ґрунті неприязних відносин, ви ник злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства останнього.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вчинення вбивства ОСОБА_8 , близько 16 год. 00 хв. 13.07.2022 року ОСОБА_5 , тримаючи в руках закріплену за ним вогнепальну зброю - автомат АК-74 серійний номер № НОМЕР_2 з під'єднаним до нього магазином, спорядженим патронами калібру 5.45 мм, переслідуючи мету позбавлення життя, усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків, тобто смерті ОСОБА_8 , та бажаючи їх настання, перебуваючи навпроти останнього, здійснив не менше 1 (одного) прицільного пострілу в ОСОБА_8 із вказаної вогнепальної зброї, спричинивши потерпілому тілесне ушкодження у вигляді вогнепального поранення грудної клітини, в результаті чого ОСОБА_8 помер в лікарні.
14.08.2022 в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 та повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
17.08.2022 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Миколаївській слідчий ізолятор» строком до 11.10.2022 включно.
11.10.2022 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування, до 14.11.2022.
07.11.2022 підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику - адвокату ОСОБА_6 повідомлено в тому, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022150000000198 від 14.08.2022 завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта.
У зв'язку з викладеним, 07.11.2022 ОСОБА_5 та його захиснику - адвокату ОСОБА_6 , надано можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження у прошитому та пронемурованому вигляді, у зв'язку з чим у період з 10:40 год по 11:20 год захисник ОСОБА_6 ознайомився з матеріалами досудового розслідування у повному обсязі, а з 11:30 год по 11:45 год 07.11.2022 підозрюваний ОСОБА_5 ознайомився із 40 арк. матеріалів 1-го тому, у зв'язку із чим вищевказані дії підозрюваного ОСОБА_5 направлені на затягування ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 спливає 14.11.2022 року, а підозрюваний навмисно затягує виконання вимог ст.290 КПК України щодо ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, а також надання прокурору матеріалів, які вони мають намір використати як докази у суді, виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваного.
Постановою прокурора від 05.10.2022 строк досудового розслідування у даному провадженні продовжено до 14.11.2022 року.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, зважаючи на його необґрунтованість, у зв'язку з чим просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. Підозрюваний пояснив, що бажає продовжити військову службу.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ч. 6 ст.199 КПК України,у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення є обґрунтованою, оскільки підтверджується наступними доказами, здобутими під час досудового розслідування, зокрема:
- рапортом чергового ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 13.08.2022, згідно з яким 13.08.2022, о 22:18 надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 13.08.2022 до КНП «МЛ № 3» доставлено військовослужбовця ОСОБА_8 із вогнепальним пораненням;
- рапортом чергового ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 14.08.2022, згідно з яким 14.08.2022, о 07:17 надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 14.08.2022 у реанімаційному відділення КНП «МЛ №3» від отриманого поранення помер ОСОБА_8 ;
- показаннями свідка ОСОБА_9 ,який пояснив, що являється військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 та перебуває на посаді номера обслуги. На теперішній час перебуває на обороні нульової позиції в с. Мирне, Миколаївського район, Миколаївської області. 13.08.2022, приблизно о 14:00 год. він разом із військовослужбовцем на ім'я ОСОБА_10 заступив на чергування бойової позиції, неподалік с. Мирне, Миколаївського району, Миколаївської області, де неподалік, на відстані приблизно 25 - 30 м розташований пункт дислокації, місце відпочинку. Також на зазначену позицію заступають військовослужбовці ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Під час того, як ОСОБА_9 йшов на позицію, то звернув увагу на те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_13 знаходяться на місці дислокації та вживають спиртні напої. Знаходячись на позиції, ОСОБА_9 почув, що між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 відбувається сварка, яку він вирішив припинити. Рухаючись у бік місця дислокації, він почув звук одного поодинокого пострілу. Підійшовши до місця знаходження ОСОБА_16 та ОСОБА_17 він побачив, що ОСОБА_13 лежить на землі головою до гори, на його тілі, а саме в області живота, з права, ближче до бокової передньої поверхні наявне вогнепальне поранення. Поряд із ним знаходився ОСОБА_11 , поряд із яким знаходилась його автоматична зброя. Будь яких інших осіб на місці дислокації не було.
- показаннями ОСОБА_18 ,який пояснив, що являється офіцером запасної частини в/ч НОМЕР_3 . 13.08.2022 о 17.47 год. йому зателефонували із номеру ОСОБА_19 , який являється військовослужбовцем в/а НОМЕР_3 та повідомили, що військовослужбовець в/чА НОМЕР_4 ОСОБА_5 поранив ОСОБА_8 на позиції (спостреженому пункті) с. Мирне. Прибувши на позицію, йому передали автомат «АК - 74», із № НОМЕР_2 , 1978 р.н., який, згідно із списком видачи автоматичної зброї отримував ОСОБА_5 . У подальшому він передав вказаний вище автомат працівникам поліції.
- показаннями свідка ОСОБА_20 , що являється лікарем - ординатором хірургічного відділення КНП «Міська лікарня № 3» та 13.08.2022 до вказаного медичного закладу було доставлено ОСОБА_8 із вогнепальним пораненням. Під час проведення операції було виявлено поранення лівої нирки, селезінки, шлунку, тонкого та товстого кишечника, перелому ребра зліва. Крім того, під час проведення хірургічного втручання ОСОБА_8 , було вилучено кулю.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
За такого, слідчий суддя, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню №12022150000000198 від 14.08.2022р. відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У своєму клопотанні слідчий зазначив як ризики задля запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою те, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду та органу досудового розслідування; незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення.
На їх наявність вказує те, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, останнім підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, що призвело до загибелі військовослужбовця, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, тож розуміючи усю тяжкість вчиненого ним злочину, останній може покинути територію Миколаївської області або виїхати на непідконтрольні Україні території.
На даний час свідки встановлені та допитані, та ОСОБА_5 отримав копії їх допитів, а тому останній перебуваючи на волі, може вживати заходи впливу на свідків у кримінальному провадженні, шляхом погроз фізичною розправою, знищенням або пошкодженням майна, з метою зміни ними показів на його користь;
Оцінюючи соціальні зв'язки ОСОБА_5 , вважаю, що вони не достатньо міцні та такі, що не створили запобіжники протиправної поведінки підозрюваного. Зазначені соціальні зв'язки не гарантують належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 у майбутньому.
Крім того, відповідно до показів свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_21 підозрюваний вчинив зазначені дії в стані алкогольного сп'яніння, раніше постійно знаходився на бойових позиціях в стані сп'яніння, влаштовував сварки, негативно характеризувався, раніше вживав наркотичні засоби.
Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено існування ризиків, що передбачені пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У той же час, таким ризикам не зможуть запобігти інші передбачені ст. 176 КПК України, запобіжні заходи, крім тримання під вартою, оскільки застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний не має постійного житла на території Миколаївської області.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаним ризикам застосування до підозрюваного більш м'яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо строку на який необхідно продовжити, то слідчий суддя враховує наступне.
В той же час, у чинному КПК не визначено окремих правил, які б врегульовували особливості продовження застосування до особи запобіжного заходу під час виконання вимог ст. 290 КПК, тобто в період між завершенням та закінченням досудового розслідування. Тому, зазначене питання вирішується з урахуванням загальних положень, які визначають порядок застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. За приписами ч. 3 ст. 197 КПК, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З системного аналізу змісту ч. 4 ст. 196 і ч. 3 ст. 197 КПК у їх поєднанні вбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування завершено але незакінчено вирішувати питання щодо обрання особі запобіжного заходу, і вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування.
Отже, з наведеного вбачається, що строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід. Тому, ухвала про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК.
З врахуванням того, що підозрюваний почав ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, та за один день ознайомився лише з 40 арк, а також необхідності завчасного призначення та проведення підготовчого судового розгляду, вважаю за необхідним продовжити запобіжний захід на 30 днів.
У відповідності до положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв'язку з чим, приймаючи до уваги вказані вимоги та те, що кримінальне правопорушення у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 призвело до загибелі людини, враховуючи обставини викладені в підозрі, відсутні підстави для визначення відносно ОСОБА_5 застави.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 181, 183, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Продовжити підозрюваному ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 грудня 2022 року включно.
На ухвалу протягом п'яти днів з моменту її оголошення до Миколаївського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.
Слідчий суддя
Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1