Справа № 490/7808/21
нп 2-о/490/46/2022
Центральний районний суд м. Миколаєва
08 листопада 2022 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
Головуючого- судді Черенкової Н.П.,
при секретарі- Романовій К.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи:Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради, Територіальна громада в особі Дніпровської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
Заявник звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 без шлюбу у період з лютого 2014 року по 07.09.2020 року за адресою АДРЕСА_1 , зацікавлена особа Перша Дніпровська державна нотаріальна контора Південно- Східного міжрегіонального управління юстиції ( м. Дніпро).
Заявник вказала, що з 16.04.1993 року по 26.09.2000 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . У 2013 року ОСОБА_2 тяжко захворів та повернувся до неї у м. Миколаїв, де проживали у кв. АДРЕСА_2 . Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов'язки подружжя, тобто проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вона здійснила його поховання.
Звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено державним нотаріусом Першої Дніпровської державної нотаріальної контори у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , так як на момент його смерті вони не перебували у шлюбі, та ОСОБА_1 не надала документів, які б підтверджують факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Встановлення даного факту їй необхідно для оформлення спадщини.
Протоколом автоматизованого розподілу від 06.10.2021 року дана заява передана на розгляд судді Черенковій Н.П., та отримана останньою 11.10.2021 року.
Ухвалою від 13.10.2021 року дана заява залишена без руху. При цьому, заявнику вказано на необхідність виконання вимог ст. 318 ЦПК України, а також необхідність вказання на виконання приписів ч.2 ст.24 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 « Про судову практику у справах про спадкування», де передбачено, що зацікавленими особами є спадкоємці, а в разі їх відсутності-територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
25.10.2021 року від ОСОБА_1 на виконання ухвали надійшла заява аналогічного змісту, та зацікавленою особою визначено Адміністрацію Шевченківського району Дніпровської міської ради.
Ухвалою від 01.11.2021 року відкрито провадження в порядку окремого провадження, витребувана копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 від Першої Дніпровської нотаріальної контори.
01.12.2021 року на адресу суду надійшла копія спадкової справи № 29\2021 , заведеної після смерті ОСОБА_2 . Першою Дніпровською державною нотаріальною конторою.
Постановою державного нотаріуса Заносієнко Н.М. від 11.03.2021 року Першої Дніпровської державної нотаріальної контори Кохановській Л.І. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії- видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , так як на момент його смерті у шлюбі з ним не знаходилась, документи, які б підтверджували проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
20.12.2021 року від Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради на адресу суду надійшов відзив , в якому зазначено, що Адміністрація є неналежною стороною у даній справі, оскільки у неї відсутні повноваження щодо вирішення будь-яких питань, пов'язаних зі спадщиною, та просив у задоволенні вимог відмовити.
Ухвалою від 13.10.2022 року до участі у справі в якості зацікавленої особи притягнуто територіальну громаду в особі Дніпровської міської ради, та слухання справи відкладено.
Сторони до судового засідання не з'явились.
Згідно ч. 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; установлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану, при цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19.
Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, убачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.
Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; установлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Із заяви вбачається, що метою встановлення факту проживання однієюсім'єю є необхідність реалізації права на отримання спадщини.
Заявник посилається на те, що має право на тримання спадщини, право на яку оспорюється заінтересованою особою.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільної процесуальних правовідносин та їх гарантій.
До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов'язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заявник обрала неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів. Із змісту поданої до суду заяви вбачається, що вона має намір на підставі рішення суду про встановлення факту вирішити спір щодо права на спадщину за законом.
Отже, звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, пов'язується з наступним вирішенням нею спору про право.
Згідно з ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суд роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Керуючись ст.ст. 259, 268,315 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради, Територіальна громада в особі Дніпровської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу- залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на подання позову на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали складено 08.11.2022 р.
Суддя : Черенкова Н.П.