Справа № 484/3866/22
Провадження № 3/484/1813/22
09 листопада 2022 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши справу, яка надійшла до суду 09.11.2022 року з військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Полянецьке Савранського району Одеської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом, обіймаючого посаду сапера 4 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерної роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 22.09.2020 року органом 5143; раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -
24.10.2022 року о 08:00 годині в умовах особливого періоду військовослужбовець ОСОБА_2 самовільно залишив тимчасове місце дислокації інженерної роти військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2. На телефонні дзвінки не відповідав. На службу ОСОБА_2 повернувся 27.10.2022 року о 08:00 годині. Тобто, ОСОБА_2 був безпідставно відсутній на військовій службі тривалістю три доби, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи у його відсутність; вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 172-11 КУпАП, не є обов'язковою, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_2 на підставі наявних у справі доказів.
Ознайомившись із протоколом про адміністративне правопорушення № М27/10/22-2 від 27.10.2022 року та дослідивши додані до нього письмові докази, суд приходить до висновку про те, що викладені у протоколі обставини адміністративного правопорушення знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 року № 40 ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу вказаної частини, як такого, що призваний за контрактом з 25.02.2022 року, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду сапера 4 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерної роти, що підтверджується витягом з наказу.
Згідно положень п.2 ч.1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відтак, з 25.02.2022 року, тобто з дня зарахування ОСОБА_2 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця та з цього ж дня розпочав виконання свого військового обов'язку.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, з 17.03.2014 року по теперішній час в Україні діє особливий період.
Статтею 1 Закону "Про оборону України" визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/320 (затверджений Законом України від 17.03.2014 року за № 1126-У11 "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізації"), на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, солдат ОСОБА_2 як військовослужбовець був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, визначеними статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби при перебуванні на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
Відповідно до ст. ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися всіх порядків і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Однак, солдат ОСОБА_2 , діючи умисно, всупереч наведеним статутним обов'язкам та інтересам служби, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Так, 24.10.2022 року о 08:00 годині військовослужбовець ОСОБА_2 був відсутній на ранковому шикуванні на території тимчасової дислокації інженерної роти військової частини НОМЕР_1 . На телефонні дзвінки він не відповідав, місцезнаходження його було невідоме. Повернувся ОСОБА_2 до розташування інженерної роти 27.10.2022 року о 08:00 годині, поважних причин своєї відсутності на службі він не повідомив. Зазначене підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , копіями рапортів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 1825 від 24.10.2022 року було призначено службове розслідування за фактом неприбуття ОСОБА_2 24.10.2022 року на шикування.
В ході проведення службового розслідування було встановлено, що 24.10.2022 року ОСОБА_2 самовільно залишив розташування підрозділу інженерної роти військової частини НОМЕР_1 та був безпідставно відсутній на військовій службі з 24.10.2022 року по 26.10.2022 року, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1918 від 08.11.2022 року.
ОСОБА_2 не оспорює факту самовільного залишення місця тимчасової дислокації інженерної роти військової частини, про що свідчать його письмові пояснення у протоколі про військове адміністративне правопорушення та у заяві поданій ним до суду.
Тобто, ОСОБА_2 в умовах особливого періоду самовільно залишив місце дислокації інженерної роти військової частини та був безпідставно відсутній на військовій службі тривалістю до трьох діб.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 2 ст. 251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Сукупність встановлених обставин, підтверджених належними і допустимими доказами, переконує у тому, що вина ОСОБА_2 у пред'явленому обвинуваченні знайшла своє повне підтвердження під час розгляду справи.
При накладенні стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що солдат ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-11 ч.4 КУпАП.
Враховуючи наведене, характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу правопорушника, ставлення його до вчиненого, суд вважає за необхідне призначити йому стягнення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі ста сорока п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 2 465 грн.
Крім того, на підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 33, 283, п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста сорока п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 2 465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.