Справа № 487/3434/22
Провадження № 1-кс/487/2466/22
09.11.2022 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 07.11.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022150010000695 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, -
Прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 07.11.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022150010000695 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, звернувся 08.11.2022 з клопотанням про накладення арешту у вказаному кримінальному провадженні на на вилучений 07.11.2022 під час проведення огляду місця події, а саме на території ділянки дороги Т1501 між с. Галіцинове та с. Лимани Миколаївського району Миколаївської області в 0,9 км від повороту з дороги Т1501 до «Миколаївського гліноземного заводу», на блок-посту « ІНФОРМАЦІЯ_1 », г.к.: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; а саме - транспортний засіб "МТ ЛБ" з "ЗУ-С3", р.н. № НОМЕР_3 , що вилучений та переданий на відповідальне зберігання керівництву військової частини НОМЕР_4 , в особі командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону майора ОСОБА_4 .
Підставою звернення стало те, що вищезазначені вилучені предмети мають доказове значення у даному кримінальному провадженні.
Прокурор у судове засідання не прибув, до початку розгляду справи подав заяву, в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у провадженні першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві перебуває кримінальне провадження №62022150010000695 від 07.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.
Так, досудовим розслідуванням попередньо встановлено, що 07.11.2022 на ділянці дороги Т1501, військовий транспортний засіб "МТ ЛБ" з "ЗУ-С3", р.н. № НОМЕР_3 (в/ч НОМЕР_4 ), під керуванням військовослужбовця ОСОБА_5 здійснив зіткнення з бетонною конструкцію блок-посту " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", внаслідок зіткнення т/з перекинувся, тілесні ушкодження різної тяжкості отримали військовослужбовці військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_7 загинув на місці.
За результатом проведеного огляду на місці події, а саме на території ділянки дороги Т1501 між АДРЕСА_1 та с. Лимани Миколаївського району Миколаївської області в 0,9 км від повороту з дороги Т1501 до «Миколаївського гліноземного заводу», на блок-посту « ІНФОРМАЦІЯ_1 », г.к.: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , було оглянуто та виявлено транспортний засіб "МТ ЛБ" з "ЗУ-С3", р.н. № НОМЕР_3 , що вилучений та через великий обсяг, габаритні розміри, вагу та особливі потреби у відповідному збереженні переданий на відповідальне зберігання керівництву військової частини НОМЕР_4 , в особі командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону майора ОСОБА_4
07.11.2022, старшим слідчим-криміналістом ОСОБА_8 винесено постанову про визнання вищевказаного транспортного засобу "МТ ЛБ" з "ЗУ-С3", р.н. № НОМЕР_3 , речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедур.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна, згідно п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у цьому випадку накладається арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Прокурором доведено, що вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у ст.ст. 98, 167 КПК України.
З огляду на викладене, у зв'язку із існуванням сукупності підстав та розумних підозр вважати, що зазначене вище майно є об'єктом, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, тобто відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також враховуючи доведеність слідчим наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першою статті 170 КПК України, а саме: можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у вказаному кримінальному провадженні на вилучений 07.11.2022 під час проведення огляду місця події, а саме: на території ділянки дороги Т1501 між с. Галіцинове та с. Лимани Миколаївського району Миколаївської області в 0,9 км від повороту з дороги Т1501 до «Миколаївського гліноземного заводу», на блок-посту « ІНФОРМАЦІЯ_1 », г.к.: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; а саме: транспортний засіб "МТ ЛБ" з "ЗУ-С3", р.н. № НОМЕР_3 , що вилучений та переданий на відповідальне зберігання керівництву військової частини НОМЕР_4 , в особі командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону майора ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити прокурору Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 .
Роз'яснити та попередити, що відповідно до ст. 388 КК України, розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1