Миколаївської області
Справа №477/782/22
Провадження №2-о/477/26/22
про залишення заяви без розгляду
07 листопада 2022 року Жовтневий районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.
за участі секретаря судового засідання - Резуник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про встановлення факту, що має юридичне значення,
19 вересня 2022 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити юридичний факт свого народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в Україні, в селі Пересадівка Миколаївського району Миколаївської області та внести зміни до актового запису про його народження від 02 березня 2001 року №6, змінивши дату народження з 24 лютого 2001 року на ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 21 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи призначено в порядку окремого провадження з викликом осіб.
В судове засідання 07 листопада 2022 року учасники справи не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вирішуючи справу в межах заявлених вимог, судом установлено наступне.
За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.
Згідно частини другої та третьої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Згідно частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається, що заявник просить встановити факт його народження у дату, відмінну від тієї, що вказана в актовому записі та внести відповідні зміни до актового запису.
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 49 Цивільного кодексу України). Актом цивільного стану є, зокрема, народження фізичної особи (частина друга статті 49 ЦК України).
Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Частиною першою статті 9 вказаного Закону, передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Відповідно до частини першої статті 22 цього ж Закону, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5.
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Відповідно до пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.
У поданій заяві про встановлення факту, ОСОБА_1 просив встановити неправильність запису про його народження в акті цивільного стану та зобов'язати заінтересовану особу внести до нього зміни.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 погодився з органом державної реєстрації актів цивільного стану про відмову внести зміни до відповідного актового запису, що оформлено висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану від 13 травня 2021 року.
У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, зокрема і факт реальної дати народження особи.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17 (провадження № 14-408цс18).
Як убачається з матеріалів поданої заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 ЦК України) на відображення достовірної інформації про дату народження в актовому записі, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану. У поданій заяві відсутні доводи щодо неправомірності вказаної відмови заінтересованої особи. А вимога заявника зобов'язати орган реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису є похідною від вимоги встановити неправильність такого запису.
Тому, предметом спору у цій справі є не дотримання заінтересованою особою процедури розгляду звернення заявника про внесення змін до актового запису про народження від 02 березня 2001 року № 6 і оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , і залежно від встановлених обставин вирішення питання про неправильність актового запису про дату народження та зобов'язання органу реєстрації актів цивільного стану внести зміни до цього запису.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у сторін не виник публічно-правовий спір стосовно оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження особи, та вважає, що позов має розглядатися за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження, оскільки як зазначено вище між сторонами у даній справі виник спір щодо дати народження ОСОБА_1 .
Згідно частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до усталеної судової практики в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 травня 2018 року у справі №761/16799/15-ц, провадження №14-139цс18.
Оскільки, вимога про встановлення факту народження ОСОБА_1 у відмінний час ніж зазначено в актовому записі про народження від 02 березня 2001 року №6 та зобов'язання внести зміни до актового запису про народження свідчить про невизнання цього права іншими особами, тобто вбачається спір між фізичною особою та органом державної влади з приводу забезпечення особистого немайнового права на відображення достовірної інформації про дату народження в актовому записі, то такий спір розглядається виключно у позовному провадженні, а тому суд вважає, що заяву необхідно залишити без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 258-261, 293, 294, 315, 354, 355 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику право подати позов на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО