Справа № 133/609/17
Провадження № 1-в/127/629/22
02 листопада 2022 року м. Вінниця
Справа № 127/609/17
Провадження № 1-в/127/629/22
02 листопада 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення як строку відбутого покарання,-
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 з клопотанням про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк відбутого покарання. Просив у строк покарання за вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.10.2019 року зарахувати строк попереднього ув'язнення з 31.07.2018 року по 30.11.2018 року та строк фактично відбутого покарання з 30.11.2018 року по 07.10.2019 року.
Захисник в судовому засіданні підтримав клопотання, просив у строк покарання за вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.10.2019 року зарахувати строк попереднього ув'язнення з 31.07.2018 року по 30.11.2018 року та строк фактично відбутого покарання з 30.11.2018 року по 07.10.2019 року.
Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання, просив направити його за підсудністю до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області для вирішення по суті, оскільки вирішення поставлених у клопотанні питання буде втручанням Вінницького міського суду Вінницької області в дане судове рішення, що суперечитиме загальним засадам кримінального судочинства. Наголосив на незмінності судового рішення та можливості його змінити лише в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Згідно з заявою засудженого ОСОБА_5 , він просив розглянути клопотання за його відсутності.
Суд, заслухавши захисника та прокурора, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.
Щодо підсудності клопотання
З аналізу клопотання адвоката вбачається, що під час виконання вироку сторона захисту виявила незарахований ОСОБА_5 строк відбутого покарання.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що сторона захисту просить зарахувати засудженому в строк остаточно призначеного покарання відбуте покарання, яке підлягало зарахуванню на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
При цьому адвокат безпідставно посилається на необхідність зарахування строку попереднього ув'язнення, що здійснюється за правилами ст. 72 КК України, оскільки всі подані захистом документи до доводи клопотання свідчать про необхідність вирішення питання не в порядку зарахування строку попереднього ув'язнення, а у необхідності вирішення саме протиріччя, що виникло під час виконання вироку, оскільки судом не було застосовано в повному обсязі вимоги ч. 4 ст. 70 КК України, на що звертала увагу і установа в якій засуджений відбуває покарання, яка просила суд, що ухвалив вирок роз'яснити його з вказаного питання.
Поняття попереднього ув'язнення та його зарахування за правилами ст. 72 КК України та поняття відбутого покарання та його зарахування в остаточно призначене покарання у відповідності за ч. 4 ст. 70 КК України є різними питаннями і їх ототожнення є юридично неграмотним і незаконним.
Разом з тим, некваліфіковане посилання захисту на норму, що не підлягає застосуванню та неправильне формулювання адвокатом вимог клопотання не є підставою для суду не усунути виявлені протиріччя та вчинити дії з вирішення клопотання по суті, оскільки дотримання прав і свобод людини домінує над юридично неграмотним формулюванням захисником вимог клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Частиною 2 ст. 539 КПК України визначено альтернативну підсудність вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, передбаченого п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України.
Так, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України визначає, що таке клопотання подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, а п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України визначено, що таке клопотання подається до суду, який ухвалив вирок.
Таким чином Вінницький міський суд Вінницької області є судом, який уповноважений на вирішення вказаного клопотання як місцевий суд в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, що спростовує доводи прокурора про непідсудність вказаного клопотання.
Крім того, з матеріалів особової справи засудженого вбачається, що установа в якій він відбуває покарання зверталась до суду який ухвалив вирок з клопотанням про його роз'яснення, проте вирішення питання про зарахування строку відбутого покарання судом проігноровано та жодних доводів ухвала суду в цій частині не містить.
Враховуючи зміст ухвали Козятинського міськрайонного суду від 03.04.2020 року, який не вирішив питання зарахування строку відбутого покарання взагалі та не навів жодних доводів про необхідність чи ні його зарахування, суд вважає, що в даному випадку не можливо стверджувати, що питання про зарахування строку відбутого покарання вже є вирішеним судом.
Таким чином клопотання підлягає розгляду з ухваленням рішення по суті порушеного питання.
Щодо доводів клопотання
Вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.08.2018 року ОСОБА_5 засуджений на п'ять років позбавлення волі за ч.3 ст. 185,ст. 71 КК України. Строк відбування покарання ОСОБА_5 визначено рахувати з часу його затримання, тобто з 31.07.2018 року. До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 залишено без змін.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30.11.2018 року вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.08.2018 року щодо ОСОБА_5 в частині призначеного покарання змінено. Ухвалено рішення вважати ОСОБА_5 засудженим за ч.3 ст. 185, ст.71,72 КК України на 5 років позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.
Таким чином, за вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.08.2018 року ОСОБА_5 відбував покарання у виді позбавлення волі з 31.07.2018 року.
І хоча формально у вироку суду відсутнє посилання на ст. 72 КК України про зарахування строку попереднього ув'язнення з 31.07.2018 року по дату набрання вироком законної сили (30.11.2018 року) вказане компенсовано визначенням судом ОСОБА_5 початку строку відбування покарання не з дати набрання вироком законної сили, а з часу затримання ОСОБА_5 , тобто з 31.07.2018 року. В цій частині вирок залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30.11.2018 року.
В подальшому, вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.10.2019 року ОСОБА_5 засуджений за ч.2, 3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання призначеного ОСОБА_5 за даним вироком суду частково приєднано покарання за вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.08.2018 року, зміненого ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 30.11.2018 року, і остаточно призначено ОСОБА_5 покарання 6 (шість) років позбавлення волі. Згідно вироку строк відбування покарання ОСОБА_5 визначено рахувати з дня постановлення судом даного вироку, тобто з 07.10.2019 року.
Разом з тим, суд застосовуючи вимоги ч. 4 ст. 70 КК України та призначивши ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст. 70 КК України залишив поза увагою вимоги вказаної норми в частині необхудності зарахування при застосуванні зазначеної норми строку відбутого покарання.
Так, згідно ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Конструкція речення другого вказаної норми свідчить про її імперативність, що виключає будь-яку дискрецію суду та вона підлягає обов'язковому застосуванню при призначенні покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків.
Проте, суд застосувавши норму ч. 4 ст. 70 КК України і призначивши покарання ОСОБА_5 за сукупністю злочинів, не вирішив нерозривне з вказаним призначенням покарання питання про зарахування відбутого повністю або частково покарання за попереднім вироком.
Як вбачається з вироку попереднім вироком який врахований судом при застосуванні положень ч. 4 ст. 70 КК України та покарання за яким частково приєднано при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів є вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.08.2018 року.
Як вже зазначалось ОСОБА_5 відбував покарання за вказаним вироком з 31.07.2018 року.
Згідно вироку Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.10.2019 року строк покарання ОСОБА_5 визначено рахувати з дня постановлення судом даного вироку, тобто з 07.10.2019 року, що свідчить про те, що у вказаному провадженні до ОСОБА_5 запобіжний захід не застосовувався, тобто засуджений ОСОБА_5 протягом розгляду кримінального провадження, перебуваючи під вартою продовжував відбувати покарання за вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.08.2018 року.
Вказане підтверджено не лише змістом вироку Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.10.2019 року в якому визначено початок строку відбування покарання з дня постановлення судом даного вироку, тобто з 07.10.2019 року та відсутністю посилань на застосування запобіжного заходу, а й матеріалами особової справи, яка не містить жодного судового рішення про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у зазначеному провадженні.
Вказане беззаперечно свідчить, що ОСОБА_5 відбував покарання за вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.08.2018 року з часу його затримання тобто з 31.07.2018 року до 07.10.2019 року - дати ухвалення вироку Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.10.2019 року, тобто до 06.10.2019 року включно.
Вказаний період з 31.07.2018 року по 06.10.2019 року є відбутим покаранням за вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.08.2018 року.
І вказане відбуте покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України підлягає зарахуванню ОСОБА_5 в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.10.2019 року.
Враховуючи все вищевказане, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 , зарахувавши ОСОБА_5 у строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.10.2019 року, частково відбуте покарання за вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.08.2018 року з 31.07.2018 року по 06.10.2019 року включно.
На підставі викладеного та керуючись ст. 535,537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання задоволити.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_5 у строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.10.2019 року, частково відбуте покарання за вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.08.2018 року з 31.07.2018 року по 06.10.2019 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення.
Суддя: